Постанова № 51829079, 30.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа№ 910/19989/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.

за участю представників:

від позивача - Гіппіус Р.О. (дов. №28/08-15-2 від 28.08.2015 року);

від відповідача - Кузьменко В.М. (дов. №б/н від 05.02.2015 року);

від третьої особи - не з`явились;

вільний слухач - Чеховський І.Є. паспорт АН 594642);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року

у справі №910/19989/15 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, м. Київ

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інну Леонтіївну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, вжито заходи до забезпечення позову, а саме: зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. від 09.07.2015 за реєстровим номером 1045 про стягнення заборгованості за договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/6-074 від 27.06.2006.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року по справі №910/19989/15 та прийняти постанову, якою у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані відсутністю обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі №910/19989/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року у справі №910/19989/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 30.09.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року у справі №910/19989/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

30.09.2015 року позивач подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача у повному обсязі та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року.

В судове засідання, призначене на 30.09.2015 року, з'явились представники позивача та відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Представники сторін не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності третьої особи.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Щодо неявки у судове засідання представника третьої особи колегія суддів зазначила наступне.

Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання (п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги по даній справі Київський апеляційний господарський суд розглядає справу за відсутності третьої особи, яка належним чином повідомлена.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" мотивовані тим, що виконавчий напис № 1045 від 09.07.2015 не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", п. 2, 3 глави 16 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України" від 03.03.2004 № ХХ/5 та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Також, разом з позовною заявою, позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову у якій позивач просив суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. від 09.07.2015 за реєстровим номером 1045.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач посилався на те, що станом на дату подання позовної заяви та доданої заяви про забезпечення позову виконавчий напис вже було пред`явлено до виконання та відкрито виконавче провадження №48169993 від 17.07.2015 року по його примусовому виконанню, тобто на цей момент відділом примусового виконання рішень ДВС України здійснюється примусове виконання оспорюваного виконавчого напису, при вчиненні якого не була доведена безспірність заборгованості перед відповідачем.

17.07.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України було винесено постанову, якою накладено арешт на рухоме та нерухоме майно позивача.

Також позивач наголошує, що 30.07.2015 року державною виконавчою службою проведені виконавчі дії, під час яких було складено Акт опису та арешту майна (рухомого та нерухомого) позивача. На описане майно накладено арешт та передано на зберігання відповідачу, у зв'язку з чим, станом на сьогоднішній день позивач не може користуватися власним майном, здійснювати господарську діяльність та не має доступу до останнього.

Отже з огляду на викладене, позивач вважає, що судом мають бути застосовані заходи до забезпечення позову, оскільки невжиття заходів до забезпечення позову щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може призвести до передачі та реалізації майна на підставі оскаржуваного виконавчого напису, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, до заходів забезпечення позову належить і зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, і, як передбачено ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що 09.07.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною вчинено виконавчий напис №1045 про про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" за договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 805/6/18/6-074 від 27.06.2006 року у розмірі 58 999 981, 42 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Станом на час розгляду справи в суді постановою державного виконавця від 17.07.2015 року, на підставі вказаного вище виконавчого напису відкрито виконавче провадження №48169993 та постановлено боржнику добровільно виконати у семиденний термін виконавчий напис, а у разі ненадання боржником документального підтвердження такого виконання, виконати виконавчий напис в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Отже, встановивши той факт, що відділом примусового виконання рішень ДВС України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. вчиненого від 09.07.2015 року, який оспорюється у даній справі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову враховуючи ймовірність вчинення органами державної виконавчої служби дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Виходячи з викладеного, беручи до уваги те, що предмет даного позову безпосередньо пов'язаний із заявою про забезпечення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вказує на те, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в ухвалі місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року у справі №910/19989/15.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року у справі №910/19989/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2015 року у справі №910/19989/15 залишити без змін.

3. Справу №910/19989/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз