Постанова № 51829011, 02.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2015 року Справа № 912/1844/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Подобєда І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Сусла Я.Б.,

представники сторін:

від позивача представник у судове засідання не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 20.02.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2015 року у справі №912/1844/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2", м.Київ

до відповідача публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій", м.Кіровоград

про стягнення 8 531 грн. 71 коп.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_2" (надалі ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" (надалі ПАТ НВП Радій) на свою користь 6 962 грн. 69 коп. комісії за обслуговування покритої коштами клієнта гарантії, 498 грн. 99 коп. пені за несплату вищезазначеної комісійної винагороди, 26 грн. 09 коп. 3% річних та 1 043 грн. 50 коп. інфляційних збитків.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2015 року у справі №912/1844/15 (суддя Балик В.М.) позов задоволено частково; з ПАТ НВП Радій на користь ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_2 стягнуто 6 484 грн. 74 коп. суми комісії, 458 грн. 37 коп. пені, 907 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 22 грн. 92 коп. 3% річних; з ПАТ НВП Радій на користь Державного бюджету України стягнуто 1 686 грн. 22 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в частині відмови у позові його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апелянт на виклик суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час та місце проведення судового засідання повідомллений належним чином (а.с.143), з огляду на що, колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутністю.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюється Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 (надалі Положення), вимоги якого поширюються на банки, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями (п.3 Положення).

Відповідно до п. 2 Положення гарантія це спосіб забезпечення вико-нання зобовязань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобовязання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобовязань у повному обсязі або їх частину в разі предявлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Між ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" (надалі гарант) та ПАТ "НВП "Радій" (надалі принципал) укладено договір №282/Г-2011 від 09.12.2011 року про надання гарантії (надалі договір), за умовами якого гарант за дорученням принципала надає на користь The European Commission, Brussels< Belgium (надалі бенефіціар) банківську гарантію виконання (надалі гарантія) на суму 137359 євро 60 євроцентів згідно з контрактом на поставку для зовнішніх дій ЄС № 2011/276-145, укладеним 05.12.2011 року між принципалом та ДП НАЕК Енергоатом, та індексованим ЄС для фінансування (Supply contract for European Union External Actions №2011/276-145. Financed from the EU General Budget dd 05.12.2011).

Відповідно до п.1.2 договору гарантія надається на термін до 31.07.2015 і набуває чинності з дати випуску.

Гарантія випускається англійською мовою згідно з текстом, наведеним у додатку № 1 до договору, гарантія надається для подальшої передачі бенефіціару (п.п.1.3, 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору принципал сплачує гаранту:

1.5.1. Комісію за підготовку надання та обслуговування гарантії згідно з індивідуальними тарифами, а саме:

-за підготовку надання гарантії - 300 грн;

- за обслуговування покритої коштами клієнта гарантії 0,2 % від суми гарантії за квартал або його частину, мінімум 500 грн.;

- 1.5.2. Інші комісійні згідно з діючими тарифами гаранта.

- 1.5.3. Комісійні інших банків (у разі виникнення).

Згідно п.2.1 договору принципал зобовязується:

- 2.1.1 сплачувати на рахунок № 2909410001006 У ПАТ "ВіЕйБі Банк", код банку (МФО) 380537:

- комісію за підготовку надання гарантії (п.1.5.1 договору) протягом 15-ти календарних днів з дати надання гарантії (одноразово). Комісія сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату надання гарантії;

-комісію за обслуговування гарантії (п.1.5.1 договору) протягом 15-ти днів з дати надання гарантії і далі не пізніше 15-ти днів з початку наступного розрахункового періоду дії гарантії (щоквартально). Комісія сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на перший робочий день дії розрахункового періоду;

-комісію за прийняття зобовязань (п.1.5.2 договору) не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за розрахунковий місяць (щомісячно). Комісія сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на останній робочий день розрахункового місяця.

Відповідно до п.2.2 договору гарант зобовязується протягом двох банківських днів з дати підписання договору випустити гарантію за умови виконання принципалом вимог, передбачених п.2.1.6 договору.

На виконання умов договору позивачем випущено гарантію №146/2011 від 09.02.2011 року на суму 137359,60 Євро на термін до 31.07.2015 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 568 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Листом № 47/5010 від 03.04.2015 року відповідач повернув позивачу банківську гарантію, а тому договір на підставі п.3 ч.1 ст. 568 Цивільного кодексу України вважається припиненим з 14.04.2015 року (дата отримання банком повернутої банківської гарантії).

Як випливає з п.2.1.1 договору та дати надання гарантії (09.12.2011 року) розрахунковим періодом по розрахунку комісії за обслуговування гарантії повинні бути наступні періоди:

-з 09 березня по 08 червня, зі строком оплати, відповідно, по 24 березня;

-з 09 червня по 08 вересня, зі строком оплати, відповідно, по 24 червня;

-з 09 вересня по 08 грудня, зі строком оплати, відповідно, по 24 вересня;

-з 09 грудня по 08 березня, зі строком оплати, відповідно, по 24 грудня.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову стосовно стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за обслуговування гарантії у сумі 6 484 грн. 74 коп. відповідно до наступного розрахунку: розмір комісії 0,2% від суми гарантії за квартал (сума гарантії 137 359,60 Євро), 137 359,60 Євро х 0,2% = 274,7192 Євро за квартал, курс НБУ на 10.03.2015 року становив 23,604981 грн. за 1 Євро, (274,7192 Євро х 23,604981 грн. = 6 484 грн. 74 коп.).

Позивачем при розрахунку комісії застосований курс валюти НБУ станом на 06.03.2015 року.

Відповідно до умов договору сторонами було погоджено, що при розрахунку комісії слід застосовувати курс НБУ першого робочого дня дії розрахункового періоду, тобто, із врахуванням розрахункового періоду з 09.03.2015 року, який є вихідним днем, застосуванню підлягає курс, встановлений НБУ на 10.03.2015 року (23,604981 грн. за 1 Євро), незалежно від години його встановлення, оскільки саме такий курс є офіційним курсом НБУ даного робочого дня.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 договору гарантії передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9 договору принципал сплачує гаранту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний день прострочення.

Позивач у своєму розрахунку використовує період нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з 24.03.2015 року по 05.05.2015 року.

Приймаючи до уваги ті обставини, що 25.03.2015 року є першим днем прострочення відповідачем зобовязання за договором, виходячи із встановленої суми заборгованості, стягненню підлягають 458 грн. 37 коп. пені, 907 грн. 86 коп. інфляційних втрат та 22 грн. 92 коп. 3% річних.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2015 року у справі №912/1844/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 02.10.2015 року

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М.Подобєд

Суддя О.В.Чус