Рішення № 51810171, 28.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1262/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарях: Ігнатенко О.В., Лесик Ю.С., Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про стягнення незаконно списаних грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (далі по тексту ПАТ «УПБ»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача незаконно списані грошові кошти в сумі 2145,56грн., пеню - 24,24грн, інфляційне збільшення - 158,16грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 03.09.2014 року з карткового рахунку позивача №262510470920012 за договором № 980-001182-09-017 чотирма транзакціями було знято 6000,00 рублів РФ, що за курсом ПАТ «Український Професійний Банк» станом на 16.10.2014р. складає 2145,56грн. Списання коштів було здійснено в АТМ0739 по вул. Виборзьків в м. Санкт-Петербург. На час списання коштів позивач знаходився в дорозі з м. Києва до м. Запоріжжя, картка, з якої було здійснено списання знаходилась у позивача. Отримавши СМС повідомлення про списання коштів, позивач зателефонував до служби сервісного обслуговування клієнтів відповідача та заблокував картку. 05.09.2014р. була подана заява до печерського відділення ПАТ «Український Професійний Банк» з метою з'ясування обставин такого списання та повернення списаних коштів, на яку відповідачем було надіслано лист, яким було підтверджено факт списання коштів та відмовлено в їх повернені. Зважаючи на викладене та виходячи з положень ст. 1071, 1073 ЦК України, п.п. 32.3.2. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позивач просить стягнути безпідставно списані кошти в сумі 2145,56грн., 0,01% пені за період з 03.09.2014р. по 25.12.2014р., що складає 113 днів - в сумі 24,24грн. та інфляційне збільшення - 158,16грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі з викладених у ньому підстав та додатково пояснив, що під час отримання позивачем 03.09.2014р. повідомлення про проведення 4 транзакцій на загальну суму 6000,00 рублів РФ, він перебував в потязі Київ-Запоріжжя, одразу зателефонував відповідачу з метою блокування рахунку. На думку представника позивача відбувся злам без використання картки.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, подав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що 24.07.2009р. між ОСОБА_1 та ПАТ «УПБ» було укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку №24070802 (який обліковується в системі BCZ-Card+ за номером 980-0011182-09-017), невід'ємною частиною якого є додаток №2 «Правила користування платіжними кортками міжнародних платіжних систем». Пунктами 3.4.3-3.4.5 цього договору передбачено, що клієнт зобов'язаний не розголошувати наданий ПІН-код іншим особам та несе повну відповідальність за його збереження, нерозголошення та використання, а відповідно до п. 2.17 Правил, підставою для отримання готівкових коштів через банкомат є правильне введення ПІН-коду. У випадку компроментації ПІН-коду, клієнт зобов'язаний заблокувати операції за такою карткою. Позивач несе повну фінансову відповідальність за операції, які здійснені за допомогою відповідної картки. Позивачем було заблоковано здійснення операцій за допомогою його картки 03.09.2014р. о 12 годині 31 хвилині. Позивачем не надано доказів на підтвердження викладених у позові обставин про те, що операції, які є предметом позову ним не здійснювались, картку та ПІН-код він нікому не передавав та знаходився в цей час у дорозі з м. Києва до м. Запоріжжя. Додатково представник відповідача суду пояснив, що в даному випадку відбулося зняття готівкових коштів у банкоматі, що є можливим лише за допомогою картки, яка існує в єдиному екземплярі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.07.2009р. року між ПАТ «Український Професійний Банк» та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір №24070802 про відкриття та обслуговування Карткового рахунку для фізичних осіб, за умовами якого Банк відкриває позивачу Картковий рахунок в гривні № НОМЕР_3 для обліку операцій з платіжними картками, здійснює видачу клієнту карток відповідно до заяв клієнта та виконує розрахунково-касове обслуговування картрахунку клієнта за дебетово-кредитною схемою (а.с.21-22).

Згідно з п. 3.4.4.-3.4.6. цього договору, клієнт та довірені особи зобов'язані нікому не називати свій ПІН-код, з моменту одержання ПІН-коду клієнтом чи довіреною особою нести відповідальність, що пов'язані з його використанням, заблокувати операції по картці у випадку втрати (викрадення), вилучення банкоматом Картки, або коли держатель вважає, що його ПІН-код став відомий іншій особі, та розблокувати його за умови подання письмової заяви про це та усунення причин блокування.

Крім того, клієнт зобов'язується нести повну фінансову відповідальність: за всі операції, здійснені за допомогою карток, виданих згідно цього договору, до моменту, доки не пройде 30 хвилин з моменту блокування картки за вказаними в Правилах/Картці телефонами (п. 3.4.7. договору). При цьому, згідно п. 4.6. Договору, банк не несе відповідальність за наслідки розголошення ПІН-коду та несанкціонованого використання карток третіми особами (п. 4.6. договору).

Невід'ємними частинами цього договору є Заява на відкриття Картрахунку, Тарифи Банку, Правила користування картками (п. 6.3. договору).

Відповідно до п. 2.7. Правил користування платіжними картками міжнародних платіжних систем для фізичних осіб, які є додатком № 2 до договору №24070802, у випадках: втрати, крадіжки Картки або ПІН-коду; якщо ПІН-код став відомий іншій особі; отримання повідомлення про незаконне використання Картки чи ПІН-коду; неповернення картки банківським автоматом, Держатель повинен терміново інформувати Банк або процесинговий центр за телефонами.

Згідно з п. 2.17. Правил, підставою для отримання готівки по Картці через банкомат є правильне введення ПІН-коду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами ч. 1 ст. 1067 ЦК України).

Також судом встановлено та підтверджується випискою за договором № 980-0011182-09-017 за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, що 03.09.2014 року з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 у ПАТ «УПБ», у м. Санкт-Петербурзі Російської Федерації було здійснено транзакції у вигляді зняття грошових коштів: о 12:26:43 - 1000,00 рублів РФ (357,55грн.); о 12:27:12 - 2000,00 рублів РФ (715,23грн.); о 12:27:51 - 2000,00 рублів РФ (715,23грн.); о 12:28:20 - 1000,00 рублів РФ (357,55грн.).

Банківська система ПАТ «УПБ» проінформувала ОСОБА_1 про проведені транзакції і, отримавши банківські повідомлення, позивач о 12:31:33 годині 03.09.2014 року заблокував картку (а.с. 8). Наведене також визнано сторонами у справі.

05.09.2014р. ОСОБА_1 звернувся до Голови правління ПАТ «УПБ» із письмовою заявою про проведення службового розслідування з приводу несанкціонованого списання коштів та повернення коштів на рахунок позивача (а.с. 9).

У відповідь на зазначену заяву позивача, відповідачем листом від 16.10.2014р. № 01-10/2507 було повідомлено, що службовим розслідуванням було встановлено, що 03.09.2014 р. по картці позивача НОМЕР_4 були зняті грошові кошти з банкомату в м. Санкт-Петербург, Росія в сумі 1000,00 руб. (357,55 грн.)., час зняття - 12:26; 2000 руб. (715,23 грн.)., час зняття 12:27; 2000 руб.(715,23 грн.)., час зняття - 12:27; 1000,00 руб. (357,55 гри.)., час зняття - 12:28. Зняття коштів з банкомату проводиться тільки по особистій платіжній картці з обов'язковим введенням ПІН-коду, який відомий тільки заявнику. З моменту отримання картки, пін-код, номер картки, термін дії картки та СVV-код відомі тільки клієнту. Власник платіжної картки зобов'язаний забезпечити їх схоронність, зберігати їх в у таємниці для забезпечення недоторканості картки та недопушення несанкціонованого використання картки третіми особами. Також позивачу рекомендовано звернутися до органів МВС з приводу несанкціонованого зняття коштів з картки (а.с.7).

Згідно Висновку комісії ПАТ «УПБ» з проведення службового розслідування по факту списання грошових коштів з картки НОМЕР_4, що належить клієнту Банку ОСОБА_1, в ході перевірки встановлено, що 03.09.2014р. в м. Санки Петербург, РФ, по картці НОМЕР_4 були проведені операції по отриманню грошових коштів з банкомату: о 12:26 - 1000,00 рублів РФ (357,55грн.); о 12:27 - 2000,00 рублів РФ (715,23грн.); о 12:27 - 2000,00 рублів РФ (715,23грн.); о 12:28 - 1000,00 рублів РФ (357,55грн.). 03.09.2014р. о 12:30 Клієнт звернувся до Банку у телефонному режимі та повідомив про необхідність блокування його картки НОМЕР_4. Невідкладно, а саме 03.09.2014р. о 12:31:33 Банком було здійснено блокування вказаної вище картки. 05.09.2014р. працівниками Печерського відділення ПАТ «УПБ» було вилучено у Клієнта зазначену картку. Згідно відповіді АТ «УКРКАРТ» операцію щодо зняття коштів у загальній сумі 6000,00 руб. РФ з картки НОМЕР_4 було здійснено через банкомат. З урахуванням того, що отриманню коштів з банкоматів передує введення особистого ПІН-КОДУ, який відомий виключно власнику картки, операція зі зняття коштів могла бути здійснена власником, або довіреною ним особою, незаконне отримання коштів через банкомат іншою стороною могло відбутися виключно через необережне поводження з карткою її власником, у тому числі надання картки та Пін-КОДУ іншим стороннім особам (91).

Згідно зі ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Загальні вимоги Національного банку України до емісії банками, філіями іноземних банків спеціальних платіжних засобів, порядок здійснення операцій з їх використанням передбачено Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 6.7, 6.8 Положення емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Як убачається з наданих суду Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України даних позивач ОСОБА_1 на час проведення 03.09.2014р. чотирьох транзакцій по зняттю грошових коштів у м. Санкт-Петербурзі РФ, знаходився на території України і з 01.01.2014р. по час здійснення цих транзакцій до м. Санкт-Петербурга чи іншого міста РФ з території України не виїжджав (а.с. 49, 51).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, рішення ґрунтується на досліджених наявних в справі доказах.

Отже суду надані докази того, що на час здійснення операцій зі зняття грошових коштів у м. Санкт-Петербурзі Російської Федерації 03.09.2014р., позивач перебував на території України. Також судом встановлена наявність у позивача в цей час належної йому картки НОМЕР_4, оскільки згідно Висновку службового розслідування відповідача вбачається про вилучення у позивача цієї картки співробітниками Банку 05.09.2014р.

Доказів на спростування доводів позивача, що банківську картку він не втрачав, іншим особам не передавав, ПІН-коду нікому не повідомляв, банк не надав.

При цьому користувач несе відповідальності за здійснення платіжних операцій лише у випадку наявності доказів, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України № 6-71цс15 від 13.05.2014р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь грошових коштів, списаних з платіжної картки позивача в сумі 2145,56грн. (357,55+715,33+715,23+357,55).

Крім того, згідно із п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

Тому, розглядаючи позовну заяву в межах позовних вимог, як це передбачено ст. 11 ЦПК України, суд також вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позову про стягнення з відповідача пені в сумі 24,24грн.

Також суд приходить до висновку про правомірність вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, оскільки статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Тому, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період прострочення зобов'язання по поверненню грошових коштів на картковий рахунок позивача за заявлений у позові період (з 03.09.2014р. по 25.12.2014р.), а саме індекс інфляції складає 1,1059% (102,9*102,4*101,9*103,0/100). Таким чином інфляційні втрати позивача становлять (2145,56*1,1059) - 2145,56 = 227,21грн. При цьому, розглядаючи позов у межах заявлених вимог, суд вбачає передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 158,16грн., як про це заявлено у позові.

Виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При розподілі судових витрат суд враховує, що Рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2015р., в ПАТ «УПБ» з 29.05.2015р. введено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ». Таким чином, з урахуванням положень п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення з позовом до суду) відповідач звільнений від сплати судового збору.

В п. 35 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір у сумі 243,60грн. (квитанція № 139 від 25.12.2014р.) підлягає компенсації за рахунок держави.

Згідно ст. 2 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», у разі якщо сторона у цивільній чи адміністративній справі звільнена від оплати витрат на правову допомогу, компенсація таких витрат виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, у розмірі, що не перевищує 2,5 відсотка встановленої законом мінімальної заробітної плати в місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Компенсація витрат на правову допомогу виплачується за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

2,5 відсотка встановленої законом мінімальної заробітної плати в місячному розмірі - 1218,00грн., становить 30,45грн.

Виходячи з наведеного, компенсації за рахунок держави на користь позивача підлягає сума витрат на правову допомогу, підтверджених документально, враховуючи, що представником позивача надані послуги згідно договору №10/12-14 про надання адвокатської правової допомоги від 10.12.2014р. та додаткової угоди №1 до цього договору (а.с. 16, 57), оплата правової допомоги підтверджена випискою по картці/рахунку (а.с. 58), виходячи з розрахунку: година - за складання позовної заяви (30,45грн.), 30 хвилин участі в судовому засіданні 11.02.2015р., 28 хвилин участі в судовому засіданні 17.06.2015р. та 2 хвилини участі в судовому засіданні 10.09.2015р. (29,94грн.), а всього сума в розмірі 60,39грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 625, 1066, 1067, 1071, 1073 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. п. 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» про стягнення незаконно списаних грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (ЄДРПОУ 19019775) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму списаних з карткового рахунку коштів у розмірі 2145,56грн., пеню в сумі 24,24грн. та інфляційні втрати в розмірі 158,16грн., а всього суму в розмірі 2327,96грн. (дві тисячі триста сорок п'ять гривень дев'яносто шість копійок).

Компенсувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений ним при зверненні до суду з позовом судовий збір у сумі 243,60грн. (квитанція № 139 від 25.12.2014р.) - за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Компенсувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в сумі 60,39грн. за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя