Ухвала суду № 51802563, 29.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2298/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н. Ю.

Доповідач Гайсюк О. В.

УХВАЛА

Іменем України

29.09.2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гайсюка О.В.

суддів:Карпенка О.Л.

Фомічова С.Є.

при секретарі: Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2014 року і

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа ? Головне управління держземагенства в Кіровоградській області про виділ в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

ОСОБА_5 зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.1999 року є власником 17/50 будинку АДРЕСА_1

ОСОБА_4 є власником 2/5 будинку, ОСОБА_7 є власником 13/50 будинку.

Земельна ділянка, на якій розташоване зазначене домоволодіння, фактично знаходиться у спільному користуванні зазначених власників, між якими виник спір про порядок користування земельною ділянкою площею 1206, 20 кв.м.

Частину земельної ділянки, яка відповідає частині будинку на яку вона має право (17/50) вона бажає виділити в натурі.

Посилаючись на це, позивач ОСОБА_5 просила виділити в натурі та визначити порядок користування земельною ділянкою площею 1206, 20 кв.м. по АДРЕСА_1 в натурі у відповідності до долі в праві власності кожного із співвласників з можливим відходом від ідеальних часток.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.11.2013 року здійснено заміну третьої особи ? залучено до участі у справі Управління держземагенства у Кіровоградському районі (а.с.63). Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.03.2014 р. позов задоволено.

ОСОБА_5 з часткою 17/50 виділено в особисте користування суцільну земельну ділянку площею 410,1 кв.м. обмежену лініями 9-В-12-11-8-9, що примикає до жилого будинку літ. «Ббб1-2», який належить їй, уздовж правої бокової та задньої межі зі зберіганням існуючого входу з боку вул. Севастопольська (в графічному додатку зображено жовтим кольором ), що відповідає її ідеальній частці.

ОСОБА_4 з часткою 2/5 виділено в особисте користування суцільну земельну ділянку площею 482,0 кв. м., обмежену лініями А-Г-1-2-5-4-6-7-8-11-12-Б-А, що примикає до жилого будинку літ. «А,а,а1» в частині, що належить їй уздовж фасадної, лівої, бокової та задньої межі зі зберіганням існуючого входу з боку вул. Колгоспна (в графічному додатку зображено зеленим кольором), та частку у дворі загального користування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 площею 0,5 кв.м. обмежену лініями 2-3-4-5-2 (рожевий колір у графічному додатку), що відповідає її ідеальній частці.

ОСОБА_7 виділено в особисте користування з часткою 13/50 суцільну земельну ділянку площею 313,1 кв. м. обмежену лініями 1-2-3-4-6-7-8-9-10-1, що примикає до жилого будинку літ «А,а,а1» в частині, що належить їй уздовж правої бокової межі зі зберіганням існуючого входу з боку вул. Севастопольська (в графічному додатку зображено синім кольором), та частку у дворі загального користування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 площею 0,5 кв. м. обмежену лініями 2-3-4-5-2 (рожевий колір в графічному додатку), що відповідає її ідеальній частці (а.с.150-155).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати це рішення, просить призначити повторну земельно-технічну експертизу, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, яке на її думку ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ОСОБА_4 вважає, що висновок № 158 судової будівельно-технічної експертизи від 16.01.2013 р. містить порушення (збільшено площу земельних ділянок позивача і відповідача ОСОБА_7 за рахунок її земельної ділянки без врахування будівель та насаджень, які там перебувають та наявність 1 кв.м. загального користування). А тому, на її думку, порядок користування визначений судом не відповідає розміру долей співвласників.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримала.

ОСОБА_5,ОСОБА_7 та їх представники з доводами скарги не погодилися.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом вірно встановлено, що жилий будинок в АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_5 ? 17/50, ОСОБА_7? 13/50, ОСОБА_4? 2/5 (а.с.8, 10). ОСОБА_5 набула право власності в 1999 році, ОСОБА_7 в 2000 році, а ОСОБА_4 стала власником 2/5 будинку лише в 2012 році.

Згідно висновку № 158 судової будівельно-технічної експертизи від 16.12.2013 р. (а.с.82-96) фактична площа земельної ділянки, якою користуються співвласники будинку складає 1206,2 кв. м.

Ідеально відповідно до площі 1206,2 кв. м. ОСОБА_5. з часткою 17/50 повинна користуватися площею 410,1 кв.м., але фактично на момент дослідження користується площею 298,3 кв.м., на 111,8 кв.м. менше, ОСОБА_7 з часткою 13/50 повинна користуватися площею 313,6 кв.м., але фактично користується площею 286,5 кв.м., на 27,1 кв.м. менше, ОСОБА_4 з часткою 2/5 повинна користуватися площею 482,5 кв.м., але фактично користується площею 621,4 кв.м., на 138,9кв.м. більше.

У справі відсутні будь-які докази того, що зайняття ОСОБА_4 земельної ділянки у значно більшому розмірі (у співвідношенні до її частки в будинку) є результатом угоди між співвласниками будинку (як нинішніми, так і попередніми).

Співвласники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 категорично стверджують, що ОСОБА_4, набувши право власності на 2/5 будинку в 2012 році, самовільно без їх згоди, зайняла ділянку, яка не відповідає її частці в будинку, а на неодноразові пропозиції привести розмір земельних ділянок кожного із співвласників до відповідності їх часткам у будинку, ОСОБА_4 відповіла відмовою.

Колегія суддів запропонувала представнику ОСОБА_4 надати докази угоди щодо порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, у тому числі і попередніми, але представник ОСОБА_4 пояснила, що такі докази відсутні.

Отже, суд першої інстанції, встановлюючи порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку, правильно виходив з того, що між цими співвласниками була відсутня угода про порядок користування ділянкою, та відсутні докази того, якою була домовленість між попередніми співвласниками (постійна чи тимчасова).

Суд дійшов правильного висновку про те, що визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками будинку за варіантом № 2 судової будівельно-технічної експертизи не порушує прав будь-кого із співвласників, оскільки цей порядок передбачає виділення кожному із співвласників земельної ділянки у точній відповідності до їх часток у спільній власності на будинок, кожному гарантоване роздільне користування з окремим входом, а 1 кв.м. площі залишений у спільному користуванні відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 для належного догляду за будівлями.

Зазначений порядок відповідає вимогам ст.88 Земельного Кодексу та роз'ясненням, які містяться у пунктах 19 та 21 Постанови №7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Ухвалою апеляційного суду від 29.09.2015 р. у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про призначення повторної експертизи відмовлено, оскільки підстави для призначення повторної експертизи були відсутні. Питання врахування будівель та насаджень могли бути вирішені шляхом призначення додаткової будівельно-технічної експертизи, але представник ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційного суду відмовилася заявляти клопотання про призначення додаткової експертизи (ч.1 ст.143 ЦПК).

У той же час з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не допустила експерта до обстеження тієї частини земельної ділянки, якою вона користувалася.

У висновку експерта (а.с.82-86) зазначені всі будівлі ОСОБА_4, які збудовані законно за відповідним дозволом і ці будівлі залишаються на тій частині земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_4, що підтверджено схемою (а.с.95).

Зі слів представника ОСОБА_4 на цій ділянці знаходиться і «бесідка», яка збудована без дозволу(самочинно), а тому не значиться в технічному паспорті і висновку експерта. Представник ОСОБА_4 визнала, що на земельній ділянці, яка виділяється ОСОБА_5 знаходиться декілька саджанців дерев, які висадила ОСОБА_4 і які можливо пересадити, або можливо отримати компенсацію їх вартості від ОСОБА_5, але призначати з цього питання експертизу відмовилася.

ОСОБА_5 заявила у судовому засіданні апеляційного суду, що вона не проти того, щоб ОСОБА_4 пересадила саджанці, або сплатити за саджанці компенсацію, якщо ОСОБА_4 не захоче їх пересаджувати.

Отже, питання про долю саджанців (у разі спору) може бути вирішене судом окремо.

Як пояснила ОСОБА_5, після ухвалення судом рішення ще у березні 2014 року, вона підготувала всі документи на приватизацію своєї земельної ділянки і чекає рішення міської ради.

Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, рішення є справедливим і таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: