Ухвала суду № 51800981, 24.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/10096/14-ц Головуючий у І інстанції Петришин Н. М.Провадження № 22-ц/780/5310/15 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 24 24.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Іванової І.В.,

та секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення коштів у порядку регресу,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ПрАТ «Українська компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» звернувся до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що між ним та гр. ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/03-01-003315 від 18 листопада 2013 року, за яким був застрахований автомобіль НОМЕР_1.

29 січня 2014 року на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, трапилась ДТП за участю застрахованого автомобіля «ВМW», яким керував ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3,внаслідок якої автомобіль НОМЕР_1 зїхав на узбіччя де зіткнувся з автомобілем ДПС та зазнав пошкоджень. Постановою суду винним у створенні цієї аварійної ситуації визнано відповідача ОСОБА_3

У зв'язку із цим ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 258 498,13 грн. та звернулося із вимогою про стягнення цих коштів до ПрАТ «УПСК» як страховика ОСОБА_3, яке в свою чергу сплатило позивачеві страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн. (ліміт відповідальності), а 208 498, 13 грн. матеріальної шкоди, залишились несплаченими.

Вважає, що вказані збитки власнику транспортному засобу були спричинені внаслідок дій відповідача, а тому, посилаючись на ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст.ст. 993, 1194 ЦК України, позивач просить стягнути із відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 208 498, 13 грн. та судові витрати.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_3 та пошкодженням автомобіля BMW X6, що узгоджується з висновком судово-технічної експертизи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з постанови слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області про закриття кримінальної справи від 01 лютого 2014 року , 29 січня 2014 року близько 06.50 год., у темну пору доби, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Київ-Чернігів у с. Семиполки Броварського району Київської області у напрямку від м. Києва до м. Чернігова, при здійсненні маневру розвороту ліворуч, для подальшого руху у зворотньому напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив п. 10.1 ПДР України, унаслідок чого створив небезпеку для руху автомобілю «ВМW Х6», н.з СВ 0033 ММ під керуванням ОСОБА_4, який у свою чергу, рухаючись у лівій смузі руху по автодорозі Київ-Чернігів у напрямку від м. Чернігова до м. Києва, при виявленні небезпеки для руху у вигляді автомобіля НОМЕР_2, що рухався, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, почав зміщувати керований ним автомобіль зліва направо, чим порушив п. 12.3 ПДР України. Внаслідок вказаних дій, автомобіль «ВМW Х6», н.з СВ 0033 ММ здійснив виїзд на праве по напрямку його руху узбіччя, де зіткнувся з нерухомим автомобілем «ВАЗ-211040». Після вказаного зіткнення автомобіль «ВАЗ-211040» почав зміщуватись та здійснив наїзд на інспектора ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_6 (а. с.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2014 року ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 4 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 19).

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2014 року закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. ( а.с. 135 ).

Згідно довідки №9341598 про дорожньо-транспортну пригоду від 12.02.2014 року автомобіль «ВМW Х6», н.з СВ 0033 ММ отримав механічні пошкодження. ( а.с. 16-18)

Матеріалами справи встановлено, що 18 листопада 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Українська компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» та ОСОБА_5 укладено Комплексний договір № 06/03-01-003315 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ), за яким був застрахований автомобіль «ВМW Х6», н.з НОМЕР_1 ( а.с. 4-11 )

Відповідно до Калькуляції № АК28 від 12 лютого 2014 року вартість ремонту автомобіля «ВМW Х6» становить 258 498,13 грн. (а.с. 20-30)

На виконання вимог договору страхування ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 258 498,13 грн. (відповідно до страхових актів № 140000005695, № 140000005695-1).

Також, з висновку автотехнічної експертизи від 20 травня 2015 року вбачається, що у дорожній обстановці, яка склалася, причиною виникнення ДТП, а саме зіткнення автомобіля BMW та автомобіля ДАІ, є маневр автомобіля BMW на узбіччя із лівої смуги руху з перетином правої смуги руху, тобто невідповідність дій водія автомобіля BMW ОСОБА_4 вимогам п.п.2.3. б), 12.1, 12.4, 10.1 ПДР (а. с. 184-185).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні положення закріпленні в ст. 27 Закону України «Про страхування».

Договір добровільного страхування у п. 19.1.1. містить визначення дорожньо-транспортної пригоди, де вказано, що ДТП це подія, що сталася під час руху ЗТЗ або іншого транспорту, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами.

Стаття 124 КУпАП передбачає, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача ОСОБА_3, який був притягнутий до адміністративної відповідальності не за ст.124 КУпАП, а за ч. 4 ст. 122 КУпАП, та пошкодженням автомобіля BMW X6, під керуванням ОСОБА_4 При цьому, місцевим судом було правильно враховано, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, має кваліфікуватися за ст. 124 КУпАП.

Крім того, відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_3 та пошкодженням автомобіля BMW Х6 підтверджується висновком судової автотехнічної експертизи, а доводи апелянта про те, що зазначені висновки експерта не відповідають дійсності, є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: