Ухвала суду № 51799505, 01.10.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6930/15-к

Провадження № 1-кп/361/423/15

01.10.2015

У Х В А Л А

ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

=====

01 жовтня 2015 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурора - Тартасюка В.Ю.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинувачених - ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отриманий від в.о.заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110130001193 від 02 квітня 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м.Бровари, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1, міра запобіжного заходу на даний час обрана у виді тримання під вартою на строк до 02 жовтня 2015 року, раніше судимого:

- 30.06.2006р. Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.27, ч.3 ст.185; ч.3 ст.185; ч.2 ст.186; ч.2ст.307; ч.2 ст.308; ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 17.12.2010р. Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.186; ч.2ст.185; ст.395 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 06.03.2015р. по відбуттю строку покарання.

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185ч.2;185ч.3; 28ч.1,186ч.2 КК України,-

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженеця м.Бровари Київської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженому, не працюючому, проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_3, міра запобіжного заходу на даний час обрана у виді тримання під вартою на строк до 02 жовтня 2015 року, раніше судимого:

- 22.11.2006р. Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 10.07.2007р. Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.3ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 09.12.2010р. Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 01.02.2015р. по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185ч.2;185ч.3; 28ч.1,186ч.2 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185ч.2;185ч.3; 28ч.1,186ч.2 КК України, надійшов до суду 25 вересня 2015 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час досудового розслідування згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не застосовувалися, окрім міри запобіжного заходу, який обраний ОСОБА_7 та ОСОБА_8 07 липня 2015 року слідчим суддею у виді тримання під вартою та продовжений на строк до 02 жовтня 2015 року.

Ухвалою суду від 28 вересня 2015 року вказані матеріали кримінального провадження були призначені судом до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 01 жовтня 2015 року.

В судове засідання прибули прокурор Тартасюк В.Ю., потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, доставлені під конвоєм, інші потерпілі не з'явились, були повідомлені належним чином, прокурором надані їх заяви про не заперечення про розгляд справи у їх відсутність.

В підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду заяви 25-ти потерпілих про не заперечення судового розгляду в їх відсутність, які прилучені до матеріалів справи та вказав про необхідність призначення кримінального провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам чинного законодавства, а також просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим на два місяці до 02 грудня 2015 року.

З думкою прокурора погодилися потерпілі та обвинувачені, які крім того просили змінити їм міру запобіжного заходу із тримання під вартою на іншу більш м'яку. Також обвинувачені повідомили суд про можливі помилки в обвинувальному акті щодо епізодів крадіжок велосипедів.

Будь-яких інших клопотань від учасників підготовчого судового засідання не поступило.

Заслухавши в підготовчому судовому засіданні учасників судового розгляду суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.

Суд в підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог п.3ч.3ст.314 КПК України має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно п.13ч.1ст.3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ст.110ч.4 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ст.291ч.2п.5 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Також до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Аналіз змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування указує на те, що при складанні обвинувального акту прокурором не було дотримано цих вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого в хронологічному порядку конкретного обвинувачення, не викладені належним чином фактичні обставини злочинів, згідно епізодів вчинення злочинів, а реєстр матеріалів кримінального провадження виписаний недбало, не містить інформацію, яка б вказувала на конкретний епізод чи прізвище потерпілого або дату скоєння і до того ж не систематизований по епізодах в хронологічному порядку, тобто в цілому реєстр не відповідає вимогам передбаченим ст.109 КПК України.

Так, обвинувальний акт виписаний по 42 епізодах злочинів не в хронологічному порядку, без належного посилання на конкретні дії кожного з обвинувачених, описова частина фактичних обставин замість опису вчинених дій в хронологічному порядку вказано фактичні обставини окремо кожного з обвинувачених в змішаному порядку, що на думку суду призвело до неточностей і помилок в датах і часі скоєння інкриміновани х злочинів.

Зокрема, в описовій частині і кваліфікації вказано, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили крадіжку велосипеда в потерпілого ОСОБА_9 31 червня 2015 року (а.с. обв.акта 11, 32, 54, 80) разом з тим відповідно до реєстру по вказаному епізоду вказується, що було внесення відомостей до ЄРДР 01 червня 2015 року і тоді проводились слідчі дії.(а.с.реєстру133-134). При цьому слід врахувати що дати 31 червня 2015 року в календарі немає, вказаний місяць має 30 днів.

Крім того, в обвинувальному акті вказано на вчинення крадіжок обвинуваченими протягом червня місяця по 25 епізодах і при цьому, мабуть помилково, за один день вони вчиняли по чотири, три, дві крадіжки. Разом з тим зазначається, що вони в один день і той самий час вчиняли крадіжки велосипедів в різних місцях.

Так, третього, п'ятого, дев'ятого, червня 2015 року вчинили по дві крадіжки велосипедів, двадцять шостого числа вказаного місяця три крадіжки, а вісімнадцятого червня чотири епізоди, серед яких два епізоди в один час з різних місць, а третю через годину після цих двох.

Зокрема, 18 червня 2015 року були вчинені крадіжки велосипедів о 02 годині в потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які мешкають відповідно по вул. Незалежності і вул..Грушевського м.Бровари. При цьому, о третій годині вони ще викрали один велосипед в потерпілого ОСОБА_12 по провулку Вінніченка, і о двадцять першій годині велосипед ОСОБА_13, яка мешкає по вул.Возз'єднання.(а.с. обв акта 13,16,18,24, 34,37, 57,60,63,70).

Суд вважає, що при складанні обвинувального акта органом розслідування і прокурором допущені помилки чи можливо неточності.

По ряду інших епізодів також маються неточності, які не співпадають з інформацією вказаною в реєстрі.

В списку потерпілих невірно вказано прізвища, а саме: під номерами 25 і 26 вказано ОСОБА_16, а потрібно ОСОБА_14, потерпіла ОСОБА_14 взагалі в списках потерпілих не зазначена.

Дане питання досить важливе, оскільки пред'явлене обвинувачення не відповідає фактичному часу скоєного злочину. Адже в описовій частині обвинувального акта і в самому обвинуваченні вказані неточності в датах і часі, а таке свідчить про порушення права обвинувачених на захист.

Залишивши поза увагою зазначені обставини та відсутність конкретного обвинувачення з точною датою скоєння злочинів прокурор порушив вимоги чинного законодавства.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а»п.3ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).

Із урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення із вказівкою дати їх скоєння суттєво утруднює з'ясування судом обставин і робить неможливим здійснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8. належного захисту своїх прав, чим грубо порушуються гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого на захист, передбачені п.1ч.3ст.42 КПК України.

Ухвалення судового рішення за таких обставин, у будь-якому разі може бути визнане незаконним у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, на думку суду, допущені прокурором порушення унеможливлять суд в послідуючому постановити законний, обґрунтований і вмотивований вирок, зміст якого б відповідав вимогам ст.374 КПК України.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст.291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв'язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, 07 липня 2015 року підозрюваним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом був обраний, передбачений ст.176 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці і 01 вересня 2015 року продовжений до 02 жовтня 2015 року.

Відповідно до вимог ч.3ст.315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід обраний щодо кожного обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Також, за змістом ч.3ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії обраного обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці до 02 грудня 2015 року.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

З урахуванням закінчення 02 жовтня 2015 року строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та даних про їх репутацію, що вони обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, ризики вказані в п.п.1,5ч.1ст177 КПК України не відпали, раніше вони були неодноразово судимі за аналогічні злочини, а також те, що вони не надали жодних документів про неможливість з тих чи інших причин перебування в умовах СІЗО, з метою уникнення ризиків продовження обвинуваченими злочинної діяльності, переховування від органів досудового розслідування і суду та впливу на учасників процесу, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід на даний час буде недостатнім, а тому строк тримання їх під вартою необхідно продовжити на два місяці з дня надходження до суду обвинувального акта, тобто по 24 листопада 2015 року.

Суд переконаний, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить дотримання обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 процесуальних обов'язків під час судового розгляду матеріалів кримінальної справи.

Керуючись ст.ст.176,177,183, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110130001193 від 02 квітня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні, кожним, злочинів, передбачених ст.ст.185ч.2; 185ч.3; 28ч.1,186ч.2 КК України повернути прокурору для виконання вимог ст.291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванням обвинувачення, які прокурор вважає встановленим.

Зобов'язати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Продовжити строк тримання під вартою:

-ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185ч.2;185ч.3; 28ч.1,186ч.2 КК України на два місяці, тобто до 24 листопада 2015 року із утриманням його під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області;

-ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185ч.2;185ч.3; 28ч.1,186ч.2 КК України на два місяці, тобто до 24 листопада 2015 року із утриманням його під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області

Ухвалу передати на виконання в частині утримання під вартою обвинувачених до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя М.Д.Рабець