Рішення № 51791979, 28.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4233/15 Справа № 409/5538/12 Головуючий у 1 й інстанції - Байбара Г. А. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ 28 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Котушенко С.П., Козлова С.П.

при секретарі: Безрукавому Є.О.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 08 грудня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 борг на загальну суму 126 572, 38 грн. у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 12 жовтня 2010 року Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 27/165-10 стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Український Рітейл» борг на загальну суму 126572,38 грн.

На виконання Рішення господарського суду у Заводському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 помер.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1281 Цивільного кодексу України 29 травня 2012 року ТОВ «Український Рітейл» було направлено вимогу кредитора нотаріусу, яким відкрито спадкову справу.

Нотаріус направив спадкоємцям повідомлення про вимогу щодо сплати боргу спадкодавця. Спадок померлого боржника було прийнято спадкоємцями: дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2. 27 червня 2012 року та 06 липня 2012 року.

Позивач надсилав вимоги кредитора безпосередньо спадкоємцям боржника, однак відповіді не отримав.

При розгляді справи суд залучив до участі в справі в якості третьої особи Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" - кредитора померлого ОСОБА_5 в іпотеці якого знаходиться спадкове майно - приміщення магазину непродовольчих товарів (вбудоване приміщення №18), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники позов не визнали, надали пояснення про те, що ОСОБА_2 при прийнятті спадщини не знав про існування боргових зобов'язань свого батька, спадкове майно, що складається з квартири переобладнаної в магазин та земельних ділянок, на нього не оформлене, не визначена вартість спадкового майна. Крім того до відповідачів як до спадкоємців ОСОБА_5, заявлено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в заставі якого знаходиться переобладнана в магазин квартира.

Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в останнє судове засідання не з'явився, раніше проти задоволення позову не заперечував, пояснював, що в Дніпровському суді м. Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа за аналогічним позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до відповідачів.

Рішенням суду І інстанції позов задоволено.

В скарзі апелянт ОСОБА_2 посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні вимог.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2010 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» борг на загальну суму 126 572, 38 грн.

Рішення суду залишено без змін Постановою Апеляційного господарського суду Дніпропетровської області по справі за № 27/165-10 від 14 березня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року гр. ОСОБА_5, помер, що підтверджується свідоцтвом (серія І-КИ № 390201) про смерть виданим 21 березня 2011 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

За матеріалами спадкової справи № 40/2011 після померлого ОСОБА_5 спадкоємцями померлого є - за заповітом ОСОБА_3, а також син ОСОБА_2, який на момент смерті батька був неповнолітнім і прийняв обов'язкову частку у спадщині.

Зазначені обставини підтверджується: заповітом від 08 лютого 2011 року на користь відповідача ОСОБА_3 (зареєстровано в реєстрі за № 266, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Ялова О.М.); витягом № 26081746 від 08 лютого 2011 року про реєстрацію заповіту в спадковому реєстрі; заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини (зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 153 від 30 серпня 2011 року); заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини (зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 97 від 23 червня 2011 року).

До спадкового майна належить приміщення магазину непродовольчих товарів (вбудоване приміщення під номером 18, у будинку № 5) площею 60,0 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності виданим 28 листопада 2002 року Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська, а також земельні ділянки площею 1,0000 та 0,2500 гектарів, що розташовані по вулиці Малишева, с. Калужине, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки виданими 13 вересня 2007 року Верхньодніпровським районним відділом земельних ресурсів Дніпровокам'янської сільської ради.

Спадкоємці за видачею свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса не зверталися..

Відповідачі - спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були повідомленні Приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про існування обов'язку померлого ОСОБА_5 щодо сплати боргу на загальну суму 126 572, 38 грн. на користь ТОВ «Український Рітейл» відповідно до отриманої претензії, що підтверджується листами № 219/02-14 від 11 червня 2012 року, № 221/02-14 від 12 червня 2012 року.( а.с. )

27 червня 2012року позивач направив вимогу кредитора за вих. № 783 безпосередньо спадкоємцям боржника кур'єрськими листами з повідомленням за № 062-312236 та № 062-312237, а 06 липня 2012 року таку вимогу було направлено вдруге.

Витребуваними від нотаріуса копіями документів спадкової справи підтверджено, що відповідачі спадщину прийняли, а позивач пред'явив свої вимоги до спадкоємців у встановленому законом порядку.

Стаття 1282 ЦК України передбачає особливості включення до складу спадщини боргових зобов'язань та межі їх виконання.

Стаття 1281 ЦК України регламентує порядок пред'явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

Відповідно до частин 1 - 4 вказаної норми, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно із частиною 1 статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 стаття 1269 ЦК України).

Ст.ст. 1297 та 1299 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Суд дійшов до висновку, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як спадкоємців померлого боржника, що прийняли спадщину має бути стягнуто борг на загальну суму 126 572, 38 грн. (сто двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні 38 копійок) у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині, у порядку статті 1282 Цивільного кодексу України.

Відповідно ч.1 ст. 1241 Цивільного кодексу України обов'язкова частка у спадковому майні, яка належить ОСОБА_2, як неповнолітній особі, складає одну четверту частину від спадкового майна, оскільки за прийняттям спадщини звернулися тільки два спадкоємці першої черги - відповідачі у справі, 1/4 частина боргу спадкодавця ОСОБА_5 перед позивачем у справі дорівнює 31 643,09 грн., а 3/4 части спадку належать за заповітом ОСОБА_3 і їх вартість складає 94 929,29 грн. .

Проте погодитися з таким висновком суду неможливо, враховуючи наступне.

За ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч1.ст.1241ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано роз'яснення стосовно застосування вказаної норми -перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом.

В скарзі апелянт ОСОБА_2 зазначає, що спадкоємцем після померлого ОСОБА_5 є також непрацездатна за віком мати ОСОБА_8, яка не врахована судом при визначені його обов'язкової долі в спадщині. Судом також не визначено вартість спадкового майна, свідоцво про право власності у нотаріуса він не отримував, в суді першої інстанціїї його інтереси за дорученням представляли особи строк повноважень у яких закінчився.

Пунктом 27 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

Із матеріалів справи (а.с. 82) вбачається, що відповідач ОСОБА_3 в заявах до нотаріальної контори вказували на наявність інших спадкоємців за законом-сина спадкодавця ОСОБА_2 та матері ОСОБА_8. Однак суд на вказані обставини належної уваги не звернув як і не вирішип питання стосовно оцінки спадкового майна.

Частина 4 статті 10 ЦПК України зобов'язує суд сприяти: всебічному і повному з'ясуванню щодо обставин спору; роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про вчинення або не вчинення процесуальних дій, здійсненню їх прав у випадках, що встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення. В протиріч вимог вказаних норм Закону судом не встановлено: фактичних обставин по справі, відповідно до вимог ст.ст.11, 33 ЦПК України, не уточнено позицію позивача щодо залучення до участі в справі ОСОБА_8, не розяснено сторонам право на проведення судової екпертизи стосовно вартості спадкового майна.

Оскільки при розгляді спору, суд І інстанції не в повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, фактичні обставини справи, не виконав вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України та постановив рішення, яке не відповідає вимогам Закону, воно підлягає скасуванню, як передчасне, з постановленням нового - про відмову в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 08 грудня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення боргу - скасувати, в позовних вимогах відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: Котушенко С.П.

Козлов С.П.