Рішення № 51784842, 30.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6357/15

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Суворова В.О.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 18.04.2012 року відповідач став клієнтом ПАТ «Акцент-Банк», підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна».

28.02.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку «Gold», відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Gold» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному договору призвело до заборгованості станом на 03.10.2014 р. - 37041,28 грн., яка складається з - 26509,74 грн. - заборгованість за кредитом; 7891,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 400 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; - 500 грн. - штраф (фіксована частина), - 1740,06 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість по кредитному договору б/н від 28.02.2013 року в розмірі 26670,82 грн.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акцент-Банк» сплачений судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 276,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк» відмовлено. Відстрочено виконання рішення строком на 6 (шість) місяців, тобто до 24.10.2015 року.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ПАТ «Акцент-Банк» - Шуліка А.В. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 квітня 2015 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, судові витрати стягнути з відповідача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1,3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позов ПАТ «Акцент Банк» частково суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 18 квітня 2012 року ОСОБА_3 став клієнтом ПАТ "АкцентБанк" ідентифікувавшись та ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг підписавши Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Акцент Банку, згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна». 28 лютого 2012 року відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Gold» відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 25000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Gold» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 03.10.2014 року має заборгованість - 37041,28 грн., яка складається з:

26509,74 грн. - заборгованість за кредитом; 7891,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 400,00 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1740,06 грн. - штраф (процентна складова).

Банк надав в суді першої інстанції розрахунок заборгованості з якого вбачається, що загальний розмір заборгованості по кредиту станом на 03.10.2014 року становить 26 509,74 грн. - ця сума складається з 22 348,89 грн. (сальдо поточної заборгованості за кредитом + 4 160,85 грн. (сальдо простроченої заборгованості за кредитом.

З викладеного вбачається, що висновок суду щодо розміру заборгованості за кредитом є помилковим.

Необґрунтовано зменшено розмір заборгованості по процентам за користування кредитом до 2681,87 грн.

Згідно п. 27. Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Всі операції за кредитним договором, а також те, як проводилися нарахування чітко відображені в розрахунку заборгованості, що не було проаналізовано судом першої інстанції.

Предметом позову, який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором. ПАТ КБ "ПриватБанк" надав суду докази щодо наявності заборгованості за Договором (розрахунок заборгованості), відповідач, в свою, чергу, не спростував докази надані Банком щодо цього факту. Судом першої інстанції фактично звільнено відповідача від виконання зобов'язань за кредитним договором на підставі лише одних формальних міркувань.

Неправильним є висновок суду що виконання вищевказаного рішення суду потрібно відстрочити на 6 місяців у зв 'язку з тим, що відповідач є інвалідом 2ої групи та отримує пенсію по інвалідності

Відповідач не надав суду належних доказів, які би свідчили про наявність виняткових обставин, що дають можливість відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси стягувача, що може призвести до негативних наслідків для нього. Отже, захисту інтересів стягувача суд уваги взагалі не приділив.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає.

Таким чином, судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно ст.ст. 307, 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.1, 3 ч.1, п.1 ст.309, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Шуліки Аліни Володимирівни - задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 квітня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса - 67705, АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», інд. 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська - 11, рахунок № 29090829000010, МФО - 307770, код ЄДРПОУ - 14360080 заборгованість по кредитному договору - 37041 (тридцять сім тисяч сорок одну) грн.. 28 коп. та судові витрати у розмірі 555 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.О. Суворов

В.І. Сватаненко