Ухвала суду № 51776065, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/11994/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (далі - позивач) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) №0000232207 від 25.04.2014 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивачем належним чином підтверджено реальність господарських операцій з його контрагентом ПП «Анод», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що позивачем порушено вимоги п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість. Посилається на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

У період з 03.04.2014 року по 04.04.2014 року посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Авроратрейд» за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, ТОВ «Мадлен ЛТД» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, ПП «Строй - Смета» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року ТОВ «ТД Домовой» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 19/11-23-22-02/03365222 від 10.04.2014 року.

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 111970 грн., в т.ч.: червень 2012 року на суму 111970, в частині проведених господарських операцій з ПП «Анод».

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232207 від 25.04.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 111970 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 55985 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

07.06.2012 року між позивачем (замовник) та ПП «Анод» (підрядник) було укладено договори підряду на заміну анодної зони та дренажного кабелю № 31/01-274-ПД/2012, № 31/01-275-ПД/2012, № 31/01-276-ПД/2012, № 31/01-277-ПД/2012, № 31/01-278-ПД/2012, № 31/01-279-ПД/2012, № 31/01-280-ПД/2012, № 31/01-281-ПД/2012.

На підтвердження реальності господарських операцій за вищезазначеними договорами позивачем надано до суду копії: податкових накладних, актів прийому виконаних будівельних робіт, банківських виписок.

Позивач здійснював оплату за отримані послуги/виконані роботи шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій ПП «Анод» було включено до Єдиного державного реєстру та перебувало на обліку платника податків.

Вищенаведене свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по гоподарських операціях з ПП «Анод».

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Анод», оскільки реальність виконання взятих зобов'язань позивачем за укладеним договором, підтверджується належно оформленими первинними документами, які у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на акт перевірки контрагента ПП «Анод», яким встановлено його відсутність за місцезнаходженням, оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання ПП «Анод» договірних зобов`язань перед позивачем, на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання договори з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності, були належним чином зареєстровані.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року у справі № П/811/1440/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко