Ухвала суду № 51770949, 25.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17692/15-ц

Провадження № 2/760/7532/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ в натурі частки майна, що є у спільній власності,

в с т а н о в и в:

21.09.2015 позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ в натурі частки майна, що є у спільній власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена позовна заява була передана судді 24.09.2015.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, позивачі звернулися до суду і просять:

-Виділити в натурі позивачам зі спільної часткової власності за кожним по 1/6 частці, що у сумі складає ? частину будинку АДРЕСА_1;

-Припинити право спільної часткової власності позивачів, яка складає за кожним по 1/6 частці, що у сумі складає ? частину будинку АДРЕСА_1;

-Визнати за позивачами право власності в рівних частинах по 1/3 на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2;

-Виділити у користування позивачів земельну ділянку площею 0,1308 га, яка розташована під житловим будинком АДРЕСА_2.

У порушення вимог частини п'ятої статті 119 ЦПК позивачі не подали документ про сплату судового збору.

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивачі об'єднали кілька позовних вимог майнового і немайнового характеру.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частина шоста статті 6 цього Закону передбачає, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, позивачам належить визначити ціну позову з урахуванням позовних вимог щодо земельної ділянки та сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову, об'єднання позовних вимог та розміру ставок, передбачених Законом «Про судовий збір».

Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Крім того, позовні вимоги в частині виділення у користування земельної ділянки є необгрунтованими, що позбавляє суд можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви, її копій та копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ в натурі частки майна, що є у спільній власності - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко