Рішення № 51769114, 20.08.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9787/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

при секретарі - Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне Відродження", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулась представник позивача ПАТ «Фортуна - Банк» з позовом до відповідачів ТОВ «Будівельне Відродження», ОСОБА_1, в якому просить суд солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №04КР/29/1781/ЮР від 08.07.2014р. в сумі 9 492 752,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.08.2015 року закрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне Відродження", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне Відродження" про стягнення заборгованості.

Вимоги позову ПАТ «Фортуна - Банк» обґрунтовані тим, що 08.07.2014 року між ПАТ Фортуна-Банк» та ТОВ «Будівельне Відродження» укладено Кредитний договір про надання кредитних коштів №4КР/29/1781/ЮР. 08.07.2014 року між ПАТ Фортуна-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №04КР/29/1781/ЮР, відповідно до якого відповідач взяв на себе повну відповідальність за належне виконання ТОВ «Будівельне Відродження» зобов'язань за Кредитним договором №4КР/29/1781/ЮР. Банк свої зобов'язання виконав в повному об'ємі, проте ТОВ «Будівельне Відродження» свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 08.04.2015 року становить 9 492 752,00 грн. 14.04.2015 року відповідачу ОСОБА_1 було направлено вимогу з пропозицією виконати взяті на себе, як поручителя, зобов'язання за неналежне виконання своїх обов'язків позичальником та надано строк на її виконання. Проте, вимога позивача залишилась без виконання, що є підставою для звернення з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'являвся, подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглянути у відсутність представника позивача, у випадку неявки відповідача постановити заочне рішення.

Відповідач в судові засідання неодноразово не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, заяв чи клопотань суду не надав.

З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про правовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті заочно.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 525 ЦК України встановлена неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов.

Судом встановлено, що 08.07.2015 року між ПАТ «Фортуна-банк» та ТОВ «Будівельне Відродження» було укладено кредитний договір №04КР/29/1781/ЮР, відповідно до умов якого товариство отримало кредит в межах максимального ліміту заборгованості 6 227 082,29 грн. зі сплатою 25% річних з кінцевим терміном повернення 07.07.2015 року. (а.с. 7-14)

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, кредит надається позичальнику для погашення заборгованості по Кредитному договору №04КР/73/1178/ЮР від 30.05.2013 року, що укладено з ТОВ «Інфо Терра».

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 ст. 5 Кредитного договору при невиконанні або несвоєчасному поверненні Кредиту, Кредитор має право вимагати від позичальника сплати неустойки у вигляді пені, із розрахунку облікової ставки Національного банку України, від суми просточенного платежу за кожен день прострочення. За несплату або несвоєчасну сплату процентів, кредитор має право вимагати від позичальника сплату неустойки у вигляді пені, із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення. За порушення позичальником зобов'язань, зазначених в п. 4 цього договору, позичальник сплачує Кредитору штраф у розмірі 5 000,00 грн. за кожне порушення.

Згідно з п. 4.3.4. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний забезпечити сплату процентів в порядку, визначеному цим договором.

Банк виконав взяті на себе зобов'язання по перерахуванню кредитних коштів на рахунок НОМЕР_2, що підтверджується меморіальним ордером №26 від 08.07.2014 року на суму 5 542000,00грн. (а.с.15) та меморіальним ордером №27 від 08.07.2014 року на суму 685 082,29грн. (а.с.16)

Проте, ТОВ «Будівельне відродження» свої зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором №04КР/29/1781/ЮР.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В забезпечення виконання ТОВ «Будівельне Відродження» умов кредитного договору №04КР/29/1781/ЮР від 08.07.2014 року, цього ж числа між ПАТ «Фортуна-банк» та ОСОБА_1. було укладено Договір поруки №04П/29/1781/ЮР, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі, солідарно з позичальником, незалежно від причин, вчасно, на першу вимогу кредитора відповідати та нести відповідальність та прямі солідарні зобов'язання за Кредитним договором, з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені після підписання цього Договору поруки, у такому ж обсязі, як позичальник, за виконання позичальником зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів, сплаті можливих санкції, в строк та на умовах визначених у Кредитному договорі, які існують на дату укладання цього договору та і за тими, які виникнуть в майбутньому. (а.с. 17-20)

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем 14.04.2015 року на адерсу ТОВ «Будівельне Відродження» та ОСОБА_1 були направлені досудові вимоги про виконання зобов'язань позичальника та поручителя і запропоновано протягом 10 банківських днів з дати надіслання банком цього повідомлення погасити заборгованість в повному обсязі (а.с. 21-24).

Проте вимоги Банку не виконані, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 6), перевіреного судом та не оспореного відповідачем, станом на 08.04.2015 року включно, заборгованість позичальника за кредитним договором, забезпеченим порукою відповідача, складає 9 492 752,00грн., яка складається з: 6 227 082,29грн. - борг по отриманому кредиту; 872 909,37грн. - борг по процентам; 593 850,31грн. - пеня на суму боргу по кредиту; 136 858,52грн. - пеня на суму боргу по процентам; 46 916,37грн. - 3% річних на суму боргу по кредиту; 11 160,68грн. - 3% річних з суми боргу по процентам; 1 074 690,61грн. - інфляційні витрати з суми боргу по кредиту; 484 283,85грн. - інфляційні витрати з суми боргу по процентам; 45 000,00 грн. - штраф, згідно п. 5.5 Кредитного договору(щодо незабезпечення сплати процентів - п. 4.3.4.).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка та штраф є засобами забезпечення виконання зобов'язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником: строків повернення та не повернення кредиту та строків сплати процентів і не сплати процентів за користування ним (п. 5.1., 5.2. кредитного договору).

У той самий час, пунктом 5.5 кредитного договору також передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, зазначених в п. 4 цього договору, який, згідно розрахунку заборгованості нарахований за порушення п. 4.3.4. договору - несплату процентів в порядку, визначеному в п. 2.8. цього договору.

Оцінивши зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 45 000,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання - порушення строків сплати процентів, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України. Крім того, умовами кредитного договору (п.5.5.) передбачена сплата штрафу в твердій грошовій сумі, що суперечить положенням ч. 2 ст. 549 ЦК України, за якою штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позичальник ТОВ «Будівельне Відродження» не виконує належним чином свої зобов'язання, забезпечені порукою ОСОБА_1 За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 9447752,00грн., з яких: 6 227 082,29грн. - борг по отриманому кредиту; 872 909,37грн. - борг по процентам; 593 850,31грн. - пеня на суму боргу по кредиту; 136 858,52грн. - пеня на суму боргу по процентам; 46 916,37грн. - 3% річних на суму боргу по кредиту; 11 160,68грн. - 3% річних з суми боргу по процентам; 1 074 690,61грн. - інфляційні витрати з суми боргу по кредиту; 484 283,85грн. - інфляційні витрати з суми боргу по процентам.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654,00грн.

На підставі ст. ст. 526, 536, 543, 553, 554, 549, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 74-77, 88, 169, 179, 197, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне Відродження", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» (код ЄДРПОУ 26254732) заборгованість за кредитним договором №04КР/29/1781/ЮР від 08.04.2015 рок в сумі 9447752,00грнгрн. (дев'ять мільйонів чотириста сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні 00 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровський районний суд м. Києва апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: