Ухвала суду № 51768472, 15.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р.Справа № 818/1995/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 818/1995/15

за позовом Державного підприємства "Краснопільське лісове господарство"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Краснопільське лісове господарство" звернулося до суду з позовними вимогами до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області та просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000532200 від 15 червня 2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 128 755,88 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000532200 Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 15 червня 2015 р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що посадовими особами податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ДП "Краснопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2014 р., за результатами якої складено акт від 02 червня 2015 р. №14/2201/00992912.

Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.14.1.36 ст.14 ,п.138.1, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, зокрема: підприємством ДП "Краснопільське лісове господарство" занижено податку на прибуток на загальну суму 103004,70 грн. (в 2013 році в сумі 28290,02 грн. та в 2014 році в сумі 74714,58 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1.).

На підставі розгляду зазначеного акта перевірки Сумською ОДПІ (Краснопільське відділення) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000532200 від 15 червня 2015р., яким ДП "Краснопільське лісове господарство" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування у розмірі 128755 грн. 88 коп.

Задовольняючи позовні вимоги в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, надані позивачем контролюючому органу в межах проведення перевірки, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними і допустимими доказами, що фіксують господарські операції та є підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств.

За таких обставин суд першої інстанції вважав невірними висновки податкового органу про порушення з боку позивача вимоги податкового законодавства, в зв'язку з якими податковим органом прийнято оскаржуване в даній справі рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на прибуток та підстави формування валових витрат платника податку регулюється Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені платником податків і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що підставою донарахування позивачу контролюючим органом податку на прибуток став висновок відповідача про нереальність господарських операцій по виконанню лісогосподарських робіт ФОП ОСОБА_1

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача неправомірним з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між ДП "Краснопільське лісове господарство" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 укладені договори на виконання лісогосподарських послуг, а саме: договір підряду на проведення лісозаготівельних робіт №9-13 від 02 січня 2013р. (т.1 а.с.129-131) та № 19-14 від 02 січня 2014 р. (т.1 а.с.124-128), відповідно до умов яких Виконавець зобов'язується на власний ризик та власними силами (і силами найманих працівників) виконати комплекс лісозаготівельних робіт, а Замовник у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.100,102-103) і свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (т.1 а.с.104), а також є платником єдиного податку, що встановлено з копії свідоцтва платника єдиного податку (т.1 а.с.101).

ФОП ОСОБА_1 видано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме лісосічні роботи, трелювання лісу №012.12.59-02.20 від 18 січня 2012р. (т.1 а.с.105).

Реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджується актами прийому-здачі робіт, нарядами-актами на виконання робіт (т.1 а.с.139-247, т.2 а.с.1-2). Оплата за надані ФОП ОСОБА_1 послуги підтверджується копіями актів звірки взаємних розрахунків між ДП "Краснопільське лісове господарство" ФОП ОСОБА_1 (т.2 а.с.15-17), банківськими виписками (т. 2 а.с. 18-50).

Мета позивача при укладенні угод полягала у використанні придбаних послуг у власній господарській діяльності підприємства позивача, а саме, у здійсненні заготівлі деревини та здійснення робіт у лісовому господарстві.

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентом зобов'язань за спірними правочинами в повному обсязі. Копії первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, реальність здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 за період до 2013 року досліджено та підтверджено в ході судового розгляду адміністративної справи № 818/345/15.

Предметом розгляду справи №818/345/15 були висновки податкового органу під час проведеної планової виїзної перевірки ДП "Краснопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2012 р., за результатами якої складений акт від 08 жовтня 2013 р. за № 612201/00992912/06.

Причиною донарахування позивачу податку на прибуток за вказаний вище період став висновок податкового органу про нереальність господарських операцій по виконанню лісогосподарських робіт фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 р. по справі №818/345/14, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 р., було достовірно встановлено правомірність та реальність господарських операцій між ДП "Краснопільське лісове господарство" та його контрагентами, зокрема, ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2012 р. (т.1 а.с.106-118).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 по вказаній вище справі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 р. було залишено без змін (т.1 а.с.119-123).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Надання позивачу послуг, пов'язаних з лісництвом ФОП ОСОБА_1, який був одночасно працівником ДП "Краснопільське лісове господарство" є правомірним та підтверджено судовим рішенням.

Таким чином, висновки податкового органу про безтоварність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, ФОП ОСОБА_1 ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мав, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Згідно ч.1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення №0000532200 від 15 червня 2015 р. не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 818/1995/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В.