Ухвала суду № 51768150, 15.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р.Справа № 816/2038/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Полтавалитпром" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 816/2038/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Полтавалитпром" в особі Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю " Полтавалитпром" Макляк Світлани Олександрівни

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавалитпром" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ про поновлення термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Полтавалитпром" від 20 квітня 2015 року № 870; визнати протиправними дії щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Полтавалитпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 22 квітня 2015 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 10 липня 2014 року ДПІ у м. Полтаві відповідно до наказу №1575 від 10 липня 2014 року "Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Полтавалитпром", розпочато перевірку ТОВ "Полтавалитпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

В ході перевірки ТОВ «Полтавалитпром» листом від 22 липня 2014 року № 215 повідомлено ДПІ у м. Полтаві про неможливість надання для перевірки в повному обсязі бухгалтерських документів за відповідний період, у зв'язку із їх зіпсуванням (а.с. 37).

ДПІ у м. Полтаві складено акт № 840/16-01-22-01-09/37439795 від 22 липня 2014 року «Про неможливість проведення перевірки ТОВ "Полтавалитпром" (а.с.38-39).

Листом від 22 липня 2014 року № 10455/10/16-01-22-01-31 ДПІ у м. Полтаві зобов'язано ТОВ «Полтавалитпром» поновити документи у встановлений законодавством термін.

20 жовтня 2014 року ДПІ у м. Полтаві отримано відповідь підприємства за № 157 про викрадення документів. 27 жовтня 2014 року ДПІ у м. Полтаві складено акт №1283/16-01-22-01-09/37439795 "Про неможливість проведення перевірки ТОВ "Полтавалитпром" (а.с.45-46).

Наказом від 27 жовтня 2014 року № 2297 ДПІ у м. Полтаві перенесено терміни проведення перевірки на 90 календарних днів з 27 жовтня 2014 року по 27 січня 2015 року (а.с 47) та листом від 27 жовтня 2014 року № 15310/10/16-01-22-01-23 зобов'язано ТОВ "Полтавалитпром" відновити викрадені документи протягом 90 календарних днів з 27 жовтня 2014 року та надати 27 січня 2015 року до ДПІ у м. Полтаві (а.с.44).

19 березня 2015 року ДПІ у м. Полтаві голові ліквідаційної комісії - Макляк С.О. вручено лист від 15 березня 2015 року №4255/10/16-01-22-01-24, яким зобов'язано надати всі необхідні для перевірки документи (а.с. 49).

Листом від 30 березня 2015 року ТОВ «Полтавалитпром» повідомлено ДПІ у м. Полтаві про відсутність документів (а.с. 50).

20 квітня 2015 року ДПІ у м. Полтаві видано наказ № 850 "Про поновлення термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Полтавалитпром" терміном на 1 робочий день з 22 квітня 2015 року /а.с. 52/.

22 квітня 2015 року ДПІ у м. Полтаві складено акт № 796/16-01-22-01/37439795 про встановлення відсутності посадових осіб за юридичною (фактичною) адресою підприємства (а.с. 54).

29 квітня 2015 року ДПІ у м. Полтаві складено акт № 1930/16-01-22-01-09/37439795 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Полтавалитпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 22 квітня 2015 року (а.с. 63-77).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на письмові запити контролюючого органу не було надано інформації та її документального підтвердження, в зв'язку з чим відповідач мав достатні правові підстави для видання оскаржуваного наказу. Крім того, оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії, на момент розгляду даної справи судом першої інстанції є реалізованим (проведено перевірку), тобто таким, що вичерпав свою дію.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено при апеляційному перегляді справи, письмові запити ДПІ у м. Полтаві про надання документів містять перелік інформації, яка запитується, документів, що її підтверджують, а також підстави для направлення запиту, тобто відповідають вимогам, встановленим ПК України. Позивачем на письмові запити не надано відповідачу інформації та її документального підтвердження. Таким чином, відповідачем при виданні оскаржуваного наказу дотримано вимоги чинного законодавства.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії, вичерпав свою дію на час звернення позивача до суду, в зв'язку із чим не може бути скасований судом.

Як зазначено у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008, правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року № 21-25а10, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що перевірку позивача розпочато 10 липня 2014 року, тобто допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки відбувся та факт її проведення підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту від 29 квітня 2015 року № 1930/16-01-22-01-09/37439795 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Полтавалитпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 22 квітня 2015 року.

Враховуючи, що допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки фактично відбувся, скасування рішення про її призначення та проведення не є можливим в зв'язку із фактичним виконанням такого рішення.

Також колегія суддів зауважує, що виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

В даній справі встановлено, що податкове повідомлення-рішення за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом не приймалося. Висновки, викладені в акті перевірки не зумовлюють виникнення, зміну або припинення для господарюючого суб'єкта будь-яких прав або обов'язків, акт перевірки не встановлює міру фінансової (податкової) відповідальності та не накладає на платника податків будь-яких стягнень, а дії вповноважених осіб контролюючого органу щодо встановлення фактів, включення до акту перевірки відомостей про певні обставини господарській діяльності платника податків в обґрунтування висновків перевірки, не можуть бути предметом оцінки в межах окремої судової справи.

Оцінка акту перевірки має надаватися як джерелу доказування (на належність та допустимість доказу), зокрема по обставинах вчинення платником податків правопорушення при вирішенні спору з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на підставі розгляду ним такого акту перевірки.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Полтавалитпром" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 816/2038/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.