Ухвала суду № 51762239, 21.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790//6628/15

Справа №640/10002/15ц

Головуючий 1 інстанції: Якуша Н.В.

Категорія: договірні Доповідач: Гуцал Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Пилипчук Н.П., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2015 року за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк»Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановила:

03 червня 2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 червня 2010 року про забезпечення позову у вигляді заборони громадянами України: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїжджати за кордон України до погашення заборгованості за кредитним договором у цивільній справі №2-3643/10/11 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2015 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 08 червня 2010 року.

Заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою районного суду м.Харкова від 08 червня 2010 року було задоволено заяву АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову, та встановлено заборону громадянам України відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виїжджати за кордон України до повного погашення заборгованості за кредитним договором у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2010 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, рішення набрало законної сили та на даний час виконано боржниками лише частково.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що справа розглянута по суті, позов задоволено та рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2010 року про стягнення заборгованості не виконано.

Судова колегія з таким висновком погоджується.

Так, частинами 3-6 ст.154 ЦПК України передбачені випадки, в яких судом, що розглядає справу, можуть бути скасовані заходи забезпечення позову та порядок вирішення цього питання.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилався на те, що виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 закрито у зв'язку з виконанням рішення суду та сплатою заборгованості в повному обсязі.

Натомість, судом встановлено, що рішення боржником виконано лише частково і на теперішній час в у відділі державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції перебувають на виконанні два виконавчих провадження (ВП №№37918465, 37918556) про стягнення сум боргу за виконавчими листами №2-3643/10/11, виданих 06 червня 2011 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» суми боргу. За вказаними виконавчими провадженнями винесені постанови про відкриття провадження, а також постанови про накладання арешту на грошові кошти боржника, на майно боржника.

За таких обставин підстави для скасування заходів забезпечення позову відповідно до ст.154 ЦПК України - відсутні.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на даний час у боржника ОСОБА_1 є можливість працевлаштуватися в Польщі, що буде сприяти погашенню заборгованості, висновків суду не спростовує.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ухвала від 08 червня 2010 року, якою було забезпечено позов, шляхом встановлення заборони громадянам України відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виїжджати за кордон України до повного погашення заборгованості за кредитним договором, постановлена з порушенням норм процесуального права та суперечить позиції Верховного Суду України про неможливість забезпечення позову у такій спосіб на стадії розгляду цивільної справи, на правильність оскаржуваної ухвали не впливає, оскільки предметом апеляційного оскарження не є ухвала суду від 08 червня 2010 року.

Разом з тим, заявник не позбавлений можливості у передбаченому процесуальним законом порядку, ставити питання про законність ухвали суду, якою було забезпечено позов, шляхом встановлення заборони виїзду за кордон України.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді