Постанова № 51762102, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7378/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року ТОВ «Ріолан» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в якому просило:

- визнати протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ріолан», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ріолан», здійснені на підставі листа №197/7/26-58-22-02-18/39475678 від 31.03.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ріолан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2014 по 28.02.2015;

- зобов'язати виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в листі №197/7/26-58-22-02-18/39475678 від 31.03.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ріолан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2014 по 28.02.2015;

- зобов'язати відновити показники податкової звітності ТОВ «Ріолан», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Ріолан».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, вчинено дії з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Ріолан», за результатами якої складено лист від №197/7/26-58-22-02-18/39475678 від 31.03.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ріолан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2014 по 28.02.2015.

Згідно з даним листом, контролюючий орган встановив відсутність об'єктів при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.12.2014 по 28.02.2015, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 187, 188, 199 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ «Ріолан» не знаходиться за податковою адресою та встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності по ланцюгу постачання.

Колегією суддів встановлено, що податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі вказаного листа не приймалось.

Позивач, вважаючи такі дії податкового органу протиправними, а також посилаючись на неправомірність внесення змін до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2014 по 28.02.2015, на підставі вказаного Листа, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем його прав діями, які полягали у складанні листа, порушення контролюючим органом порядку внесення змін до баз даних щодо задекларованих платником даних податкового обліку, за умови відсутності їх підтвердження належними первинними документами, через недобросовісність платника, не утворює обов'язку з відновлення таких показників, а відповідні зміни та дії контролюючого органу за вказаних обставин, визнані протиправними бути не можуть.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пунктів 1 - 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання за допомогою Інформаційної системи «Зустрічні звірки».

Крім того, в абз.4 п.3.2 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

При отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений ст. 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження (п. 4.5 Методичних рекомендацій № 236).

В п. 73.2 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З наявних у справі матеріалів колегією суддів встановлено, що запит про надання інформації та її документального підтвердження позивачу за його адресою не надсилався і не вручався його законному чи уповноваженому представникові під розписку, чим порушено вимоги пункту 4 Порядку та підпункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України щодо листування з платником податків. Будь-яких доказів на підтвердження обставин надіслання або вручення такого запиту представником податкового органу суду надано не було.

Колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу про відсутність позивача за місцезнаходженням, виходячи з наступного.

Так, згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На підтвердження перебування підприємства за юридичною в матеріалах справи наявна Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що будь-які записи відносно відсутності підприємства за юридичною адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як на час складання Листа про неможливість проведення зустрічної звірки, так і на час розгляду справи в суді відсутні. У свою чергу, представник позивача повідомив суду, що підприємство знаходиться за юридичною адресою та будь-яких запитів або листів від податкового органу не отримувало.

Відповідач жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що підприємство відсутнє за юридичною адресою ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав так само і на підтвердження виїзду його співробітників за податковою адресою позивача.

За змістом пункту 4.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

В даному випадку, за результатами проведеної зустрічної звірки відповідачем було складено Лист про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю ТОВ «Ріолан» за податковою адресою, водночас, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, факту передачі товарів (послуг), водночас жодних документів при цьому податковим органом не досліджувалось.

Таким чином, відповідачем порушено як процедуру проведення зустрічної звірки, зважаючи на не направлення запитів про надання інформації платнику, так і порядок оформлення її результатів її оформлення, оскільки за наслідками проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють її проведення - відповідний акт про неможливість проведення зустрічної звірки, водночас жодним чинним актом законодавства не передбачено можливості складення листа про неможливість проведення зустрічної звірки.

Податковий орган в обґрунтування власних доводів посилається на те, що ним вчинялися дії зі збирання податкової інформації, які жодним чином не порушують прав позивача, проте на думку судової колегії це не надає права контролюючому органу діяти в порушення положень частини 2 статті 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а неправомірні дії не можуть породжувати правомірних наслідків.

Така інформація, яку фактично поширює податковий орган, посилаючись на неї у актах при проведенні перевірок контрагентів платника, завдає шкоди діловій репутації такому платнику перед його контрагентами.

Вищий адміністративний суд України неодноразово звертав увагу, що за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду. А відтак додатковій перевірці підлягають і фактори, якими керувався платник при виборі постачальників на відповідному ринку товарів. В свою чергу, несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету (ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року № К/800/45527/14, від 22 січня 2015 року № К/800/61510/13, від 17 квітня 2013 року К/9991/38237/12).

Таким чином, доводи відповідача, що дії контролюючого органу спрямовані на виконання ним своїх повноважень, а висновки листа є лише податковою інформацією, і не мають для платника негативних наслідків, на думку колегії суддів, спростовуються наведеним вище. Не виникнення прав та обов'язків у платника за результатами здійснення податкового контролю не може безумовно свідчити про відсутність негативних наслідків, такі обставини підлягають встановленню у кожному конкретному випадку.

Можливість оскарження платником дій податкового органу щодо здійснення ним податкового контролю випливає в тому числі з викладеної Верховним Судом України позиції у постанові від 09 грудня 2014 року №21-511а14.

Зокрема, Верховний Суд України, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, висловив правову позицію, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Частиною 2 статті 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи з того, що податковим органом фактично зустрічної звірки проведено не було, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення ним податкового контролю.

Колегією суддів встановлено та не заперечується відповідачем, що інформація, яка викладена в Листі №197/7/26-58-22-02-18/39475678 від 31.03.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ріолан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2014 по 28.02.2015 внесена до АІС «Податковий блок», у тому числі до бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266, передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

На час розгляду справи Наказ № 266 втратив чинність, проте із 01 січня 2013 року згідно з наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 в органах податкової служби введено у експлуатацію систему «Податковий блок».

Положеннями наведених норм передбачено, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Колегія суддів виходить з того, що оскільки в ході розгляду даної адміністративної справи колегія суддів встановлено протиправність дій відповідача зі здійснення податкового контролю, на підставі якого вчинено відповідні коригування показників податкової звітності позивача, то і власне коригування показників податкової звітності позивача на підставі висновків листа, складеного за наслідками наведених дій відповідача є неправомірним, а тому вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з баз даних контролюючого органу інформацію, внесену на підставі листа про неможливість проведення зустрічної звірки та відновлення цих показників в електронних базах даних, також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, які пов'язані із складанням Листа №197/7/26-58-22-02-18/39475678 від 31.03.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2014 по 28.02.2015.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріолан», здійснені на підставі листа №197/7/26-58-22-02-18/39475678 від 31.03.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ріолан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2014 по 28.02.2015.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в листі №197/7/26-58-22-02-18/39475678 від 31.03.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2014 по 28.02.2015.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріолан», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 01.10.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.