Ухвала суду № 51757315, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1661/15 Головуючий у 1-й інстанції:Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

за участю секретаря:: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року в справі за адміністративним позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулася до суду з позовом до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість за січень-травень 2015 року у сумі 209650 грн.

Відповідно до постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Черкаського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити у справі нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Ватутінське комунально-виробниче підприємство «Водоканал», ідентифікаційний код 24359125 зареєстроване Ватутінським міськвиконкомом Черкаської області 15.08.1996 року, про що підприємству видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до Статуту підприємства, власником майна є Ватутінська міська рада, підприємство знаходиться в міській комунальній власності і забезпечує водопостачання і каналізацію для населення, підприємств та організацій міста.

Згідно даних довідки про взяття на облік платника податків, відповідач взятий на облік у в органах податкової служби 24.09.1996 року за № 94.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідача внаслідок несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань утворився податковий борг у розмірі 209650 коп., що підтверджується поданими відповідачем до податкової інспекції податковими деклараціями (розрахунками) та довідкою про наявність податкового боргу підприємства станом на 07.07.2015 року.

05 жовтня 2001 року та 05 листопада 2001 року ДПІ у м. Ватутіне надіслано на адресу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» першу та другу податкові вимоги №1/45/1870 та №2/123/2166/24-023.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, з 2001 року за відповідачем значиться податковий борг, сума якого є узгодженою. Податковим органом виставлено податкові вимоги у 2001 році щодо сплати зазначеного боргу, проте відповідач так його і не сплатив у зв»язку з чим борг постійно збільшується.

У податковій звітності відповідач за 5 місяців відповідач зазначив заборгованість, а тому податковий орган звернувся до суду з даним позовом про стягнення зазначеного боргу.

Також представник позивача зазначив, що оскільки у 2001 році податкові вимоги відповідачу виставлялись додатково у 2015 році виставляти зазначені вимоги про сплату частини боргу в розмірі 209 650 грн не потребується.

З такими доводами представника позивача суд першої інстанції не погодився та ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову з чим повністю згодна судова колегія.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до пункту 46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що 17.02.2015 року, 18.03.2015 року, 16.04.2015 року, 19.05.2015 року, 18.06.2015 року відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень 2015 року на суму 209650 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті Податкового кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу передбачено спеціальний порядок досудового врегулювання спору щодо стягнення податкового боргу з комунального підприємства, яким є відповідач. В цьому пункті статті передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з листами від 14.01.2015 року № 182/23-12-25-018/2 «Про розірвання контракту з керівником Ватуніського КВП «Водоканал», від 14.01.2015 року № 182/23-12-25-018/2 «Про виділення майна для погашення податкового боргу Ватунінського КВП «Водоканал», від 14.01.2015 року № 182/23-12-25-018/2 «Про прийняття рішення щодо Ватутінського КВП «Водоканал» до Ватутінського міського голови, у яких просив останнього повідомити податкову інспекцію про можливість виділення майна відповідача, яке не входить до складу його цілісного майнового комплексу, для погашення податкового боргу.

Виконавчим комітетом Ватутінської міської ради на вказані вище звернення позивача була надані відповіді від 09.02.2015року №122, 06.02.2015 року №123 та №124, у яких повідомляється про відсутність можливості виділити частину майна відповідача, яке не входить до складу його цілісного майнового комплексу, для погашення податкового боргу.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Будь-які докази надіслання відповідачу у встановлені терміни податкової вимоги на підставі норм саме Податкового кодексу позивач не надав, так само як не надав доказів продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, доказів відсутності власного майна у відповідача, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, ні доказів звернення до суду із заявою про визнання відповідача банкрутом, а тому в даному випадку у позивача не виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача.

Також судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на натупне.

Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року апеляційну скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» задоволено та відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора Катеринопільського району Черкаської області щодо стягнення з Комунального підприємства податкового боргу з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та за січень , лютий 2012 року у сумі 601 291 грн.

Як вбачається із зазначеного рішення, судова колегія встановила, що комунальне підприємство сплатило повністю податковий борг, тоді як податковий орган зарахував сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що є невірним, так як борг виник після прийняття ПК України, тобто після 01.01.2011 року, а тому зарахування сплаченої суми узгодженого грошового забов»язання, яке виникло після вказаної дати, в рахунок боргу, який рахувався до 01.01.2011 року є помилковим.

Зазначене рішення суду було залишено без змін відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 року.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 30 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.