Ухвала суду № 51757299, 30.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4790/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 року по справі за їх позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання незаконними дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Рада 2» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправною та скасування вимоги від 12 березня 2015 року № 26-01/716 щодо надання інформації та документів; визнання незаконними дій стосовно проведення перевірки підприємницької діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Рада 2» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2015 року складено оскаржувану вимогу:

про надання позивачем протягом 15 календарних днів із дня одержання цієї вимоги інформації за 2011 рік - поточний період 2015 року: копій установчих документів позивача; копії свідоцтва про державну реєстрацію позивача; копії довідки про внесення позивача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; копії штатного розпису позивача за 2011 рік - поточний період 2015 року; копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 2014 рік та інформації по рахунку 70 «Доходи від реалізації» за 2014 рік; копій документів, на підставі яких позивач здійснює обслуговування будинку за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 12; копій договорів з усіма додатками та доповненнями, укладених з виробниками/виконавцями, які надають позивачу послуги для належної експлуатації будинку; інформації щодо надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинку позивачем протягом 2011 року - поточного періоду 2015 року; копій рішень органу місцевого самоврядування; по п'ять копій рахунків (платіжних доручень, квитанцій тощо), виставлених позивачем до сплати власникам (наймачам) квартир (приміщень) у будинку, який знаходиться на балансі (обслуговуванні, експлуатації) у позивача, за надані житлово-комунальні та інші (додаткові) послуги за 2011 рік - поточний період 2015 року; деталізованого розрахунку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку, які діяли протягом 2011 року - поточного періоду 2015 року; вхідні дані для розрахунку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку, які діяли протягом 2011 року - поточного періоду 2015 року;

повідомити чи укладено позивачем з мешканцями будинку договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Якщо так, то надати копії п'яти договорів (з усіма додатками, протоколами розбіжностей) про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладених позивачем з власниками (наймачами) квартир у будинку. У разі негативної відповіді зазначити підстави та надати обґрунтовані пояснення щодо не укладення позивачем з мешканцями будинку договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

повідомити чи звертався позивач до департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо встановлення (погодження) тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для будинку, у розмірі 3,60 грн./м.кв. У разі позитивної відповіді надати копії усіх звернень та відповідей на них. У разі не затвердження органом місцевого самоврядування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для будинку у розмірі 3,60 грн./м.кв. надати обґрунтовані пояснення правових підстав нарахування позивачем мешканцям будинку плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за вказаним тарифом.

Позивача також було повідомлено, що подання недостовірної інформації, подання інформації в неповному обсязі, неподання інформації у встановлені відповідачем строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Складанню спірної вимоги передував розгляд заяви громадянина ОСОБА_3 (мешкає у будинку АДРЕСА_1), який просив провести перевірку діяльності ТОВ «Рада 2» та за її результатами застосувати санкції за порушення антимонопольного законодавства.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірної вимоги та дій відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

В силу приписів ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітету України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; …;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, …, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; … .

За ст. 17 вказаного Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження:…; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, …, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; … .

Аналіз зазначених норм вказує на наявність у відповідача права при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (як в даному випадку) вимагати від суб'єктів господарювання, …, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. При цьому, законодавець не обмежує дане право обов'язковим проведенням перевірки. Адже, у випадку отримання документів, відповідач міг прийти до висновку як про відсутність підстав для проведення перевірки, так про необхідність її проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітету України», невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Отже, вимога відповідача прийнята та направлена відповідачем в межах компетенції, наданої останньому законодавцем та з дотриманням вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції .

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в оскаржуваній вимозі не зазначено ні номеру, ні дати розпорядження Кабінету Міністрів України, яким надано дозвіл на здійснення перевірки і витребування документів у позивача.

На спростування вказаного твердження колегія суддів зазначає, що перевірка не проводилася, вимога була винесена за результатами розгляду заяви фізичної особи.

Так, перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться згідно з нормами Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 року №182-р.

Зокрема, відповідно до п.п. 3, 8 Положення №182-р, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка об'єктів, яка проводиться за їх місцезнаходженням або за місцезнаходженням їхнього відокремленого структурного підрозділу, у комплексі питань уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, і передбачена планами роботи.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи Комітету, відділення і може проводитися без попереднього письмового повідомлення. Позапланова перевірка проводиться відповідно до наказу Голови Комітету, голови відділення, розпорядження органу Комітету за місцезнаходженням об'єкта перевірки або за місцезнаходженням його відокремленого структурного підрозділу уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, за наявності відповідних обставин.

Отже, аналіз зазначених вище правових норм дає підстави колегії суддів пристати на позицію суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги, а оскільки у ході судового розгляду позивачем не доведено, а судом не встановлено факт проведення перевірки позивача, то підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні. При цьому, варто зауважити, що складання оскаржуваної вимоги не свідчить про проведення перевірки позивача

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірної вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.