Ухвала суду № 51757057, 30.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року справа №805/2656/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі № 805/2656/15-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬМАК" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬМАК» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкових інформацій від 09.04.2015 року № 212/7/05-66-15-01 за період грудень 2014 року та від 29.04.2015 року за № 244/7/05-66-15-01 за період січень 2015року, зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності позивача, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2014року, січень 2015року, зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку платника податків, задекларовані за грудень 2014 року, січень 2015 року, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкові інформації, зареєстровані від 09.04.2015 року № 212/7/05-66-15-01 за період грудень2014 року та від 29.04.2015 року за №244/7/05-66-15-01 за період січень 2015 року (а.с.4-13).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкових інформацій від 09.04.2015 року № 212/7/05-66-15-01 за період грудень 2014 року та від 29.04.2015 року за № 244/7/05-66-15-01 за період січень 2015 року; зобов'язав Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності позивача, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2014 року, січень 2015 року; зобов'язав Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку платника податків, задекларовані за грудень 2014 року, січень 2015 року; зобов'язав Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкові інформації, зареєстровані від 09.04.2015 року № 212/7/05-66-15-01 за період грудень 2014 року та від 29.04.2015 року за № 244/7/05-66-15-01 за період січень 2015року; стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЕЛЬМАК» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 73 грн. 08 коп. (а.с.202-206).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у зв'язку з відсутністю можливості направлення поштової кореспонденції до м. Донецька через проведення АТО, неможливістю підтвердження реальності господарських відносин, відповідачем складено податкову інформацію за грудень 2014 року та січень 2015 року, яку направлено до інших ДПІ для подальшого відпрацювання. Наголошує на тому, що складення податкової інформації не порушує прав позивача, через що позовні вимоги є безпідставними.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬМАК» зареєстроване в якості юридичної особи та платника податку на додану вартість.

Позивачем до відповідача кожного місяця подавалась податкова звітність з ПДВ, зокрема за грудень 2014 року та січень 2015 року.

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області з посиланням на відсутність технічної можливості щодо направлення запиту про надання документів за юридичною адресою ТОВ «ЕЛЬМАК», а саме на лист ГД УДППЗ «Укрпошта» від 26.11.2014року за №511-656 та лист Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 27.11.2014 року щодо припинення поштових переказів з/на територію населених пунктів Донецької області, в яких тимчасово не здійснюють свої повноваження органи державної влади, сформована податкова інформація щодо позивача від 09.04.2015 року № 212/7/05-66-15-01 за період грудень 2014 та від 29.04.2015 року № 244/7/05-66-15-01 за період січень 2015 року.

Згідно податкової інформації відповідача від 09.04.2015 року № 212/7/05-66-15-01 щодо позивача за період грудень 2014 року зібрано податкову інформацію від 12.03.2015 року за №92/05-66-22-02-13-2 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕЛЬМАК» по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ «Імперія Нафтопродукт» за грудень 2014 року на суму 423 840,14грн. Також, Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області зібрано податкова інформація від 29.01.2015 року № 1944/05-81-22-02-10-6 та від 06.02.2015 року № 2801/05-81-22-02-10-2 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Імперія Нафтопродукт» та ТОВ «Донторгресурс» по взаємовідносинам з платниками податків за грудень 2014 року. Податкова декларація з ПДВ за грудень 2014року ТОВ «Медіаактив України» ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м. Києва визнана неподатковою. На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок, що за аналізом баз даних та податкової звітності ТОВ «ЕЛЬМАК» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за грудень 2014 року та встановлені факти, що свідчать про можливість порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Згідно податкової інформації відповідача від 29.04.2015 року № 244/7/05-66-15-01 щодо позивача за період січень 2015 року встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем за січень 2015року включені податкові накладні по постачальнику ТОВ «Восток Агро Транс» на суму ПДВ 51102,93грн., по якому в автоматизованій системі співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту наявне завищення податкового кредиту у зв'язку з рознесенням Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області від 04.03.2015року за №5068/05-81-22-02-10-6 та податкові накладні по постачальнику ТОВ «Донторгресурс» на суму ПДВ 6315,83грн., по якому в автоматизованій системі співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту наявне завищення податкового кредиту у зв'язку з рознесенням Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області від 27.03.2015року за №7003/05-81-22-02-10-2. На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок, що за аналізом баз даних та податкової звітності ТОВ «ЕЛЬМАК» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за січень 2015 року та встановлені факти, що свідчать про можливість порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

За наслідками вищезазначених податкових інформацій податковим органом внесені зміни до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо показників податкової звітності ТОВ «ЕЛЬМАК» за період грудень 2014 року січень 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності внесення до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності;

Відповідно до п. 61.1 та 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 62.1.3 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 54 ПК України, встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання. Податковим кодексом України передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З 01 січня 2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року №1197 введено в дію ІС «Податковий блок».

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему «Податковий блок», що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Тобто, норми податкового законодавства передбачають, що єдиною підставою для внесення змін до ІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Підставою складення відповідачем податкової інформації відносно позивача за грудень 2014 року та січень 2015 року, зазначена неможливість направлення запиту про надання документів та підтвердження податкових даних.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган письмового запиту на адресу платника податків не надсилав, первинних документів від платника податків не отримував та не з'ясовував наявність засобів телефонного зв'язку з метою отримання цих документів.

Колегія суддів зазначає, що висновки, за якими відповідач зробив корегування показників податкової звітності позивача, зроблені виключно з факту неможливості дослідження первинних документів з обставин, які від позивача не залежать, тобто, через знаходження у м. Донецька на тимчасово непідконтрольній Україні території.

Разом з цим, від відповідача на адресу апеляційного суду надійшли копії документів щодо господарської діяльності позивача, що в свою чергу підтверджує наявність можливості здійснення повідомлення позивача та отримання необхідних первинних документів щодо взаємовідносин позивача з контрагентами.

При цьому, відповідач склав податкову інформацію, яка ґрунтується на припущеннях, всупереч приписам статей 72 та 73 ПК України, оскільки не були дотримані вимоги вказаних норм щодо джерел отримання податкової інформації, порядку її отримання, а саме: за відсутності дослідження первинних документів, які були підставою для показників поданих податкових декларацій та за відсутності направлення у встановленому порядку запитів до платника податків.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача на наказ ДФС України від 05.09.2014 року № 110 «Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість», із змінами, відповідно до якого, у разі неможливості проведення перевірки суб'єктів господарювання, задіяних у схемах ухилення від оподаткування до ДПІ, на обліку яких перебувають платники податків, що задіяні у схемах сумнівного податкового кредиту направляються податкова інформація відповідно до глави 7 ПК України з посиланням на п.п. 83.1.2 п.83.1 ст. 83 ПК України, оскільки відповідач у своїй діяльності повинен керуватись ПК України та відповідними нормативно-правовими актами.

Колегія суддів вважає, що сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо отримання податкової інформації, проведення перевірок (зустрічних звірок) не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником.

Тобто, наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року у справі № К/800/58427/13 суд зазначив, що юридично правильним є висновок про те, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені з використанням лише інформації, наявної у податкових органах, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках, є необґрунтованими та безпідставними.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи відповідача, що коригування показників платника податку в автоматизованих базах призначені для внутрішнього використання та не зумовлюють для нього жодних правових наслідків, з наступних підстав.

В матеріалах справи наявні листи від контрагентів позивача в яких останні пропонують ТОВ «ЕЛЬМАК» розірвати існуючі між ними договори, оскільки через ряд невирішених спірних питань, що мають місце у позивача з податковими органами, до їх підприємства, як до контрагента позивача, надходять запити з боку податкового органу та проводяться перевірки, підставою для яких є податкова інформація відносно позивача.

З вищевикладеного вбачається, що корегування податкової звітності ТОВ «ЕЛЬМАК» спричинило негативні наслідки для останнього, має негативний наслідок в подальшій роботі товариства, крім того, породжує правові та юридичні наслідки для нього та його контрагентів.

Крім того, оскільки вказана податкова інформація відповідача є такою, що складена з порушенням наданих податковому органу повноважень, а тому вона не може використовуватися в роботі податкового органу.

Приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачена можливість на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнання судом недійсним повністю або в частині господарського зобов'язання лише у разі якщо воно не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та відповідності складеної ним податкової інформації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зроблені відповідачем в податковій інформації висновки про відсутність реальності здійснення позивачем господарських операцій не відповідають приписам законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі № 805/2656/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі № 805/2656/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

А.В. Гайдар