Ухвала суду № 51756933, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/1687/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №804/1678/15 за позовом до про Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95» стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95» (далі по тексту - відповідач), в якому просило:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр упровадження високих технологій «Ноябрь - 95» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 26040,66 грн.;

- стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративного - господарських санкцій у розмірі 3593,52 грн.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 26040,66 грн. Розмір пені у сумі 3593,52 грн. підтверджується Розрахунком пені по сплаті адміністративного - господарських санкцій. Відповідачем не було сплачено суми, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 29634,18 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №804/1678/15 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована, зокрема, тим, що відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність рішення суду нормам матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №804/1678/15 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач, зокрема, зазначив, що згідно норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів та не зайнятих інвалідами, зобов'язаний був самостійно сплатити в строк до 15 квітня 2014 року 26040,66 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Сторони по справі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95» подано до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість інвалідів за 2013 рік, відповідно до змісту якого середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2013 році складала 123 особи. В даному звіті відповідачем зазначено, що норматив створення робочих місць для інвалідів складає 5 осіб, середньооблікова кількість працюючих інвалідів склала 7 осіб.

Водночас, згідно Витягу з Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №04-01-06/300 від 14.07.2014 року, який надійшов на адресу позивача лише 14.01.2015 року, територіальною державною інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області встановлено, що у 2013 році в ТОВ «ЦУВТ «Ноябрь-95» середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена група інвалідності, становила 3 особи.

Таким чином, при середньообліковій чисельності штатних працівників у 2013 році 123 особи, ТОВ «ЦУВТ «Ноябрь-95» у 2013 році мало середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до висновків МСЕК встановлена група інвалідності, 3 особи, при нормативі 5 осіб.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів та обґрунтованість розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, здійсненого позивачем.

Однак, загальні принципи застосування відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності визначені у Господарському кодексі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч.1 ст. 18 Закону, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок щодо пошуку та працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами, на протязі 2013 року відповідач подавав до Ленінського центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН, в яких були заявлені вакантні посади для осіб, яким встановлено інвалідність. Звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.

Виходячи з зазначених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, стосовно того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На думку суду апеляційної інстанції, сукупність названих обставин свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95» вживало передбачені Законом заходи щодо виконання нормативу працевлаштування інвалідів, що виключає підстави для застосування санкцій, передбачених ст. 20 Закону №875-XII.

Отже, висновки суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позову є законними та обґрунтованими.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №804/1678/15 - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №804/1678/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко