Ухвала суду № 51756895, 08.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2015 рокусправа № 804/1732/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року

у справі № 804/1732/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 №0008862204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 3371759,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення підприємством п.200.4 ст. 200 ПК України, а саме: завищення залишку від'ємного значення ПДВ на 3371759,00 грн., оскільки в податковій декларації за жовтень 2013 року підприємством не заявлялась сума ПДВ до бюджетного відшкодування. Сума від'ємного значення в розмірі 3 371 759,00 грн. задекларована підприємством з додержанням вимог ст. 200 ПК України. Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками проведеної позапланової перевірки та оформлене актом №202/15-1/32781455 від 15.07.2013, на оскражується в судовому порядку, а отже до набрання законної сили судовим рішенням відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки. Жодною нормою законодавства України платнику податку не заборонено відображати суми від'ємного значення ПДВ в податковій звітності, в тому разі, коли така сума зменшена податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржується в судовому порядку, а отже фактично не набрало законної сили.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 адміністративний позов задоволено. Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач при заповнені рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, не мав враховувати результати перевірки, проведеної органом державної податкової служби (акт попередньої перевірки), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту перевірки від 15.07.2013 №202/15-1/32781455 та прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 №0000391501 та №0000401501 є неузгодженими, так як відбувається процедура оскарження в судовому порядку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за квітень 2013 року (акт від 15.07.2013 №202/15-1/32781455) складено податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 № 0000391501 про зменшення від'ємного значення (ряд.24 декларації) на суму 20122485,00 грн.; № 0000401501 на суму 15439402,79 грн. З огляду на положення Податкового кодексу України права та обов'язки як платника податків щодо використання визначеної податковим органом суми у наступних податкових періодах, так і податкового органу щодо зменшення цієї суми в особовій картці платника податків виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Отже у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, то сума зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» відображається платником зі знаком «-» у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримано. З огляду на оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 08.08.2013 № 0000391501, яким встановлено завищення залишку від'ємного значення, позивач не має права на формування податкової звітності по рядку 24 декларації з ПДВ до закінчення оскарження.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

До початку судового засідання відповідачем подано письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника та письмове клопотання про заміну відповідача у даній справі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правонаступником - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

З огляду на подані відповідачем документи колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити процесуальне правонаступництво, замінити відповідача у справі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правонаступником - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Позивач в поданих суду письмових запереченнях проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Добробуд» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт №158/22-04/32781455 від 29.11.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.102.5 ст.102 та п.200.4 «б» ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 за №1492, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) декларації за жовтень 2013 року на суму 3371759,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що за результатами попередньої перевірки з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (акт перевірки від 15.07.2013 №202/15-1/32781455) винесені податкове повідомлення-рішення від 08.08.2013 № 0000391501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (ряд.24 декларації) в розмірі 20122485,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.08.2013 № 0000401501, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15439402,79 грн.

Підприємством безпідставно сформовано в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року значення рядку 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» без врахування результатів перевірки та відображення у рядку 21.3 суми зменшення залишку від'ємного значення згідно податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0000391501 від 08.08.2013 на суму 20122485 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008862204 від 24.12.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 3 371 759,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пп. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позиція податкового органу щодо порушення позивачем пп. «б» п.200.4 ст.200 ПК України в даному випадку полягає в тому, що за результатами проведеної податковим органом перевірки (акт перевірки від 15.07.2013 №202/15-1/32781455) складено податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 № 0000391501 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість (ряд.24 декларації) на суму 20122485,00 грн.; № 0000401501 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15439402,79 грн., які станом на дату складення та подання податкової звітності за жовтень 2013 року оскаржувались в судовому порядку.

Посилаючись на п.56.1 ст.56 ПК України, відповідач зазначає, що права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми в наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судових рішень.

Також податковий орган обґрунтовує свою позицію приписами пп.4.6.7 п.4.6 п.4 Розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, згідно якому рядок 21.3 декларації з податку на додану вартість передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Проте вказану норму слід застосовувати з урахуванням приписів Податкового кодексу України та інших Законів, що регулюють питання податкового обліку.

Жодна норма закону не покладає на платника податків обов'язку відображення в податковій звітності результатів попередніх перевірок податкових органів, тобто висновків про завищення або заниження таким платником податків відповідних сум грошових зобов'язань.

Відповідно до п.1 Розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку (п.8 Розд. 3 Порядку).

Вказані приписи відповідають вимогам ст.ст.3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV.

Крім того, відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже результати проведеної податковим органом перевірки підлягають відображенню в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість виключно на підставі прийнятого податковим органом відповідного податкового повідомлення-рішення та за умови узгодження, визначеного в ньому грошового зобов'язання.

Згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За правилами, встановленими в ст.56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів (п. 56.2 - 56.3 ст.56 Податкового кодексу України)

За приписами п.56.5 ст.56 Податкового кодексу України платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому, сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили (п.4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012).

З огляду на наведені правові норми, приймаючи до уваги факт оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 08.08.2013 № 0000391501, № 0000401501, суми, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, є неузгодженими, тобто грошові зобов'язання не підлягали виконанню.

Отже є протиправним посилання відповідача в акті камеральної перевірки податкової звітності за жовтень 2013 року на висновки перевірки, оформленої актом від 15.07.2013 №202/15-1/32781455, за результатами якої винесені відповідні податкові повідомлення-рішення, що оскаржені позивачем в судовому порядку.

Також матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 №0000391501 та №0000401501 визнані протиправними та скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2013, що набрала законної сили 21.11.2014 за результатами апеляційного оскарження.

Виходячи з наведеного, апеляційній суд погоджується з судом першої інстанції про противність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх висновків з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року

у справі № 804/1732/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко