Постанова № 51756854, 08.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2015 рокусправа № 804/1404/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт. К.О.

за участю представників:

позивача: - Авер'янова Є.В. дов від 19.01.2015

Устинова А.В. дов від 31.12.2014

відповідача: - Малютіна В.Е. дов від 26.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року

у справі № 804/1404/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати частково у сумі 257380,00 грн. податкове повідомлення-рішення №0000204702 від 10.09.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані надмірним застосуванням податковим органом штрафних санкцій, передбачених п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки за порушення п.9 ст.3 вказаного Закону податковий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в низі обліку розрахункових операцій. Відповідач всупереч вищевикладеному здійснив нарахування у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 758 разів, замість одного, як то передбачено законодавством.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що податковим органом порушення виявлені по різних книгах обліку розрахункових операції та, відповідно, по різним РРО, при цьому, порушення не продовжуються та не тривають послідовно, одне за одним, а допущені в різні періоди, що свідчить про те, що виявлені порушення не є єдиними продовжуваними або триваючими, тому спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач наполягає на помилковості висновку суду першої інстанції про те, що порушення не є продовжуваним або триваючим лише з тих причин, що вони виявленні по різним книгам обліку розрахункових операцій та по різним РРО, оскільки всі книги КОРО та РРО зареєстровані за однією юридичною особою - ТОВ «Біотрейд», а одна штрафна санкція застосовується в незалежності від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що з огляду на згоду позивача з допущеним ним порушенням, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Біотрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 466/28-01-47-03-30502509 від 27.08.2014 (а. с.13-22).

Перевіркою встановлено порушення підприємством п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суть якого полягає в тому, що позивачем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій в кількості 758 штук. Відсутність фіскальних звітних чеків в розрізі календарних дат наведено у додатку №3.6 до акту.

З огляду на виявлені порушення, за кожен такий випадок відповідачем застосовано фінансову санкцію у розмірі, передбаченому ч.4 ст.17 цього ж Закону, а саме: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 257720 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0000204702 від 10.09.2014 (а. с.12).

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, проте вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність застосування до відповідача штрафної санкції в загальному розмірі 257720,00 грн.

Спір між сторонами виник з приводу застосування по позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Наявність порушення приписів п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлена відповідачем в ході перевірки, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивачем не заперечується.

Згідно пункту 4 статті 17 Закону України № 265/95-ВР (в редакції на момент вчинення порушення) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Виходячи з наведеної норми, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Отже орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного суду України від 16.04.2013, від 03.12.2013.

Відповідно до ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції та відповідача, що виявлені порушення не є єдиними продовжуваними або триваючими, оскільки виявлені порушення по різних КОРО та, відповідно, по різним РРО, і не тривають послідовно, одне за одним, а допущені в різні періоди.

Для застосування штрафної санкції відповідно до п. 4 ст.17 цього Закону не має значення кількість випадків недотримання підприємством положень п.9 ст.3 Закону № 265/95-ВР, оскільки в даному випадку санкція передбачена саме за виявлене невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання без будь-яких додаткових умов щодо кожного випадку такого порушення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за кожен з 758 встановлених випадків не роздрукування фіскальних звітних чеків є неправомірним, оскільки в даному випадку підлягає застосуванню штрафна (фінансова) санкція в розмірі 340,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення №0000204702 від 10.09.2014 підлягає скасуванню в частині штрафної (фінансової) санкції в розмірі 257380,00 грн.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 у справі № 804/1404/15 скасувати, прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000204702 від 10.09.2014 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 257380,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко