Ухвала суду № 51756819, 28.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" вересня 2015 р.справа № 804/7752/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 р. в справі № 804/7752/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецизвесть» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецизвесть» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002422201 від 09.06.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 359823 грн., з яких 239882 грн. - основний платіж, 119941 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та податкового повідомлення-рішення № 0002332201 від 03.06.2015 р. про застосування штрафу в розмірі 510 грн. Позивач в обґрунтування позову зазначив, що до перевірки надані всі первинні документи, що підтверджують реальність спірних господарських відносин з ТОВ «Бельвідер». Постанова старшого слідчого СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.05.2015 р. містить інформацію про закриття кримінального провадження відносно посадових осіб ТОВ «Укрспецизвесть» щодо ухилення від сплати податку на додану вартість. В основу висновку про нереальність господарських операцій відповідачем покладені висновки акту ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2014 р. № 962/26-58-01-17/39157009 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бельвідер» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р.», за висновком якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях ТОВ «Бельвідер» за червень-липень 2014 р. На думку позивача, порушення, допущені одним платником податків і відображені в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Позивачем зазначено, що факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Бельвідер» підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами, а також постановою старшого слідчого СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.05.2015 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту отримання позивачем послуг від ТОВ «Бельвідер» внаслідок того, що у контрагента відсутні основні засоби, трудові ресурси, обладнання, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій; акти виконаних робіт складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» через неможливість встановлення адреси, за якої виконані роботи; відсутні документи з транспортування давальницької сировини до місця надання послуг, а також відомості щодо транспортування готової продукції, навантаження, розвантаження давальницької сировини та готової продукції. Також судом першої інстанції не враховано внесення відомостей до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Бельвідер». Також апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції, що позивачем не надані пояснення та їх документальні підтвердження при здійсненні податкового контролю, що підтверджується актом від 20.05.2015 р., відповідно, надані до суду документи не можуть бути прийняти до уваги в силу п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецизвесть» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.01.2010 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 36960102, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100274571.

Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 р. № 0002422201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 359823 грн. (239882 грн. - основний платіж, 119941 грн. - штрафні санкції) прийнято відповідачем на підставі акту перевірки від 27.05.2015 р. № 1613/04-63-22-01/36960102, який складений за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства України при документальному підтверджені господарських відносин з ТОВ «Бельвідер» за червень 2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за висновками якого позивачем порушені п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу Украхни, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 239882,05 грн., в тому числі за липень 2014 р. на суму 239882,05 грн.

Спірна сума податкового кредиту в розмірі 239882,05 грн. сформована позивачем в липні 2014 р. на підставі податкової накладної від 30.06.2014 р. № 40, виписаної позивачу ТОВ «Бельвідер» на підставі договору від 30.05.2014 р. № 1445, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції вважав доведеним здійснення спірних господарських операцій належними первинними документами: специфікацією №1 від 30.05.2014р.; актом приймання-передачі давальницької сировини в переробку №1 від 30.06.2014р.; актом приймання-передачі готової сировини з переробки №1 від 30.06.2014р.; актом № БЛ-40 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2014р.; карткою-рахунком 631 за червень по контрагенту ТОВ «Бельвідер» (договір №1445 від 30.05.2014р.); оборотно-сальдовою відомістю 631 за червень 2014р.; договорами оренди приміщень та обладнання за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський район, смт. Губинихи, вул. Берегова, 1.

Також суд першої інстанції вважав доведеним реальність спірної господарської операції з огляду на наявність доказів зміни у власному капіталі у зв'язку з отриманням послуг від ТОВ «Бельвідер» за договором № 1445 від 30.05.2014 року, зокрема, відомостями про розрахунок позивача за отримані послуги з кредитором ПП «Агро-Сфера», з яким ТОВ «Бельвідер» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 0108/5 від 01.08.2014р.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання, суд першої інстанції виходив з підтвердження фактичного здійснення позивачем спірних господарських операцій та правомірного формування податкового кредиту за цими господарськими операціями.

Що стосується позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.06.2015 р. № 0002332201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - адміністративні штрафи в розмірі 510 грн., яке прийнято на підставі акту від 20.05.2015 р. № 1522/04-63-22-01/36960102, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем ненадання позивачем документів до перевірки, тому дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу порушення, за яке приписами ст. 121 Податкового кодексу України передбачено накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрспецизвесть» з питань дотримання вимог податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин з ТОВ «Бельвідер» за червень 2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за наслідками якої складено акт № 1613/04-63-22-01/36960102 від 27.05.2015 р., яким встановлено порушення позивачем п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 239882,05 грн., в тому числі за липень 2014 р. - на суму 239882,05 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 р. № 0002422201 про збільшення ТОВ «Укрспецизвесть» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 359823 грн., з яких 239882 грн. - основний платіж, 119941 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Актом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 1522/04-63-22-01/36960102 від 20.05.2015 р. встановлено ненадання позивачем на запит контролюючого органу пояснень та копій документів в ході перевірки, у зв'язку з чим ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 03.06.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002332201 про застосування до позивача штрафу в розмірі 510 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу, що господарські операції між позивачем і ТОВ «Бельвідер» не проводились, що не дає позивачу право на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні послуг.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Укрспецизвесть» як замовником та ТОВ «Бельвідер» як виконавцем укладено договір про надання послуг № 1445 від 30.05.2014 р., за умовами якого виконавець за завданням замовника, на підставі складених специфікацій повинен надавати послуги з відбору та дробленню вапняку з давальницької сировини замовника. Додатковою угодою № 2 від 02.06.2014 р. договір № 1445 доповнено пунктом 1.5, відповідно до якого місце надання послуг (виконання робіт): склад замовника, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового, 1.

Фактичне здійснення господарських операцій з відбору та дроблення вапняку підтверджується наступним. Відповідно до специфікації № 1 від 30.05.2014 р. замовником замовлено відбір та дроблення вапняку в кількості 14000 т. на загальну суму 1444800 грн., в тому числі податок на додану вартість - 240800 грн. Актом приймання-передачі давальницької сировини в переробку № 1 від 30.06.2014 р. позивачем передано ТОВ «Бельвідер» 13946 т. давальницької сировини. Актом від 30.06.2014 р. приймання-передачі готової сировини з переробки ТОВ «Бельвідер» передано ТОВ «Укрспецизвесть» виконавцем передано позивачу з переробки готову сировину в кількості 13606,469 т. та поворотні відходи в кількості 330,362 т. та 9,800 т. (відсів різних фракцій). При цьому, як вбачається з актів передачі давальницької сировини та приймання готової сировини, давальницька сировина поставлялась щодня червня 2014 р., готова сировина також поверталась щодня у червні 2014 р.

30.06.2014 р. між сторонами договору складений акт № БЛ-40 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаним договором.

30.06.2014 р. ТОВ «Бельвідер» видана позивачу податкова накладна № 40 на загальну суму 1439292,32 грн., в тому числі податок на додану вартість - 239882,05 грн.

Позивачем здійснена часткова оплата придбаних у ТОВ «Бельвідер» послуг шляхом перерахування безготівкових коштів в розмірі 195934,69 грн. на рахунок ПП «Агро-Сфера», який відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 0108/5 від 01.07.2014 р. є новим кредитором позивача за договором № 1445 від 30.05.2014 р.

Сума податку на додану вартість за податковою накладною № 40 включена позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у липні 2014 р.

Податкова накладна, отримана від контрагента, позивачем включена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконання робіт з відбору та дроблення вапняку ТОВ «Бельвідер» з давальницької сировини здійснювалось на території орендованих позивачем у ТОВ «Губинихский известковий завод» приміщень виробничого призначення, на орендованому обладнанні та приладах за договорами № 1-О, № 2-О, № 3-О, № 4-О від 01.06.2013 р. відповідно до наказу директора ТОВ «Укрспецизвесть» № 7/1 від 01.06.2014 р.

Крім того, колегією суддів встановлено, що давальницька сировина, відбір та дроблення якої здійснювало ТОВ «Бельвідер» за договором № 1445, придбавалась позивачем у ПрАТ «Комсомольське рудоуправління». Матеріали справи містять докази на підтвердження отримання позивачем вапняку флюсованого, його перевезення залізничним транспортом.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, видана позивачу ТОВ «Бельвідер», відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням послуг підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Основним видом діяльності ТОВ «Укрспецизвесть» є виробництво вапна та гіпсових сумішей, що підтверджується випискою з ЄДР.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 231 «Основне виробництво» містить облік та узагальнення витрат на виробництво готової продукції - вапняку. З калькуляцій вартості виробництва продукції (різного виду вапна) вбачається, що однією із статей витрат, яка входить до складу вартості виготовлення готової продукції, є дроблення та пересів вапняку.

Відтак, придбання послуг з відбору та дроблення вапняку за договором з ТОВ «Бельвідер» безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем послуг у ТОВ «Бельвідер» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання послуг, часткову оплату позивачем як покупцем послуг сум податку на додану вартість в ціні таких послуг постачальнику, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

Так, твердження апелянта про відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту отримання послуг від ТОВ «Бельвідер» є безпідставними, через підтвердження належними первинними документами здійснення господарської операції.

Що стосується доводів, що документи, видані ТОВ «Бельвідер», не є первинними документами внаслідок того, що у контрагента відсутні основні засоби, трудові ресурси, обладнання, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій, неврахування судом першої інстанції внесення відомостей до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Бельвідер», колегія суддів зазначає наступне. Відсутність можливості у цього підприємства на здійснення господарської діяльності через відсутність трудових ресурсів, майна та інших матеріалів, економічно необхідних для здійснення операцій, не підтверджено належними доказами та не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про внесення будь-яких записів до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей щодо контрагента позивача та про анулювання реєстрації цього підприємства платником податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що на час виконання договору між позивачем та ТОВ «Бельвідер» контрагент позивача здійснював господарську діяльність, не визнавався банкрутом, не був ліквідований, був платником податку на додану вартість. Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірними господарськими операціями. Відповідачем не спростований факт того, що ТОВ «Бельвідер» на момент укладання договорів та складання податкових накладних включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало статус платника податку на додану вартість, тому формування позивачем витрат та податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих цим підприємством, є правомірним.

Доводи про те, що акти виконаних робіт складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» через неможливість встановлення адреси, за якої виконані роботи, є хибними через документальне підтвердження іншими первинними документами адреси виконання робіт.

Що стосується відсутності документів з транспортування давальницької сировини до місця надання послуг, а також відомостей щодо транспортування готової продукції, навантаження, розвантаження давальницької сировини та готової продукції, дані обставини перевірені судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції зазначає, що через здійснення робіт з давальницькою сировиною ТОВ «Бельвідер» на потужностях позивача, документи на транспортування давальницької сировини та готової продукції не складались.

Доводи про неврахування судом першої інстанції, що позивачем не надані пояснення та їх документальні підтвердження при здійсненні податкового контролю, що підтверджується актом від 20.05.2015 р., відповідно, надані до суду документи не можуть бути прийняти до уваги в силу п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, колегія суддів також вважає необґрунтованими через доведеність актом перевірки факту надання позивачем на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу первинних документів за спірною господарською операцією, які й були використані відповідачем при проведенні перевірки.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, відтак, відсутні правові підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0002332201, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2015 р. № 0002332201 до позивача застосовано штраф в розмірі 510 грн. на підставі акту від 20.05.2015 р. № 1522/04-63-22-01/36960102. Вказаний акт складений про ненадання пояснення та документального підтвердження при здійсненні податкового контролю, за змістом якого на підставі п. 85.2, п. 85.4 та п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України 18.05.2015 р. посадовим особам позивача вручено запит про надання пояснень та копій документів в ході перевірки, але станом на 17:30 20.05.2015 р. завірені копії документів не надано, за що передбачена відповідальність згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.121.1. ст. 121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як зазначено вище, зі змісту акту перевірки, складеного за результатами перевірки, у зв'язку з проведенням якої позивачу вручений запит про надання пояснень та копій документів, про невиконання якого йдеться в акті від 20.05.2015 р. № 1522/04-63-22-01/36960102, вбачається, що для проведення перевірки господарських відносин з контрагентом постачальником ТОВ «Бельвідер» позивачем були надані відповідні первинні документи.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що зміст акту від 20.05.2015 р. № 1522/04-63-22-01/36960102, з посиланням на який прийнято спірне рішення від 03.06.2015 р., не дозволяє дійти висновку, які саме копії документів (наявні у позивача) та пояснення не були надані позивачем в ході перевірки, представником відповідача в судовому засіданні така інформація також не була наведена, тому є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу порушення, за яке приписами ст. 121 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 510 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 р. в справі № 804/7752/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 р. в справі № 804/7752/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецизвесть» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко