Постанова № 51754549, 30.09.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/2243/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області до приватного сільськогосподарського підприємства Мамаївське про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області звернулось до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства Мамаївське про стягнення заборгованості.

Посилаючись на наявність заборгованості за січень-серпень 2015 року щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі пункту ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення колишній працівниці підприємства ОСОБА_3, управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області просить суд стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства Мамаївське кошти в сумі 8464,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити повністю.

Зокрема, зазначав, що загальний трудовий стаж громадянки ОСОБА_3 становить 21 рік 10 місяців 23 дні. Стаж роботи зазначеної особи у приватному сільськогосподарському підприємстві Мамаївське становить 3 роки 9 місяців 25 днів.

Відтак, на думку відповідача, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_3 повинні відшкодовуватися пропорційно до стажу її роботи в приватному сільськогосподарському підприємстві Мамаївське та інших підприємствах, де вона працювала, а не у повному обсязі приватним сільськогосподарським підприємством Мамаївське, як вважає позивач.

Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне сільськогосподарське підприємство Мамаївське є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 22852212, місце знаходження: вул.Шевченка, 156, с.Мамаївці, Кіцманський район, Чернівецька область, 59343.

Згідно повідомлення про взяття на облік юридичної особи/відокремленого підрозділу відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та з 04 січня 1998 року узятий на облік в органі Пенсійного фонду України в Кіцманському районі (а.с.16).

З трудової книжки ОСОБА_3 та довідки, яка видана приватним сільськогосподарським підприємством Мамаївське вбачається, що ОСОБА_3 працювала в приватному сільськогосподарському підприємстві Мамаївське з 2000 року по 2004 рік (а.с.18-19).

Згідно довідки №2798 від 13 листопада 2000 року, яка видана виконавчим комітетом Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_3 дійсно народила і виховала до 14-річного віку шестеро дітей (а.с.20).

Відповідно до протоколу Про призначення пенсії №142482 від 26 січня 2001 року зазначеній особі було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, умова призначення багатодітна мати в с/г (а.с.17).

За січень-серпень 2015 року ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 8464,40 грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Пунктами 6.2 та 6.3 Інструкції №21-1 передбачено, зокрема, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Пунктом 6.7 Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працювала у приватному сільськогосподарському підприємстві Мамаївське з 2000 року по 2004 рік в рільничій бригаді. Загальний стаж роботи на даному підприємстві становить 3 роки 9 місяців 25 днів.

В судовому засіданні представником позивача не заперечувалось те, що ОСОБА_3 працювала у відповідача впродовж 3 років 9 місяців та 25 днів, як і не заперечувалось те, що зазначена особа працювала також і на інших підприємствах, однак на його думку, відповідач зобовязаний відшкодовувати витрати, повязані з доставкою і виплатою пільгових пенсій у повному обсязі, а не пропорційно.

Між тим, зважаючи на встановлені обставини та наведені норми права, суд погоджується з доводами відповідача про те, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вказаній особі повинні відшкодовуватися пропорційно до стажу роботи в приватному сільськогосподарському підприємстві Мамаївське, а не в повному обсязі як стверджує позивач.

Отже, на переконання суду, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача предявленої позивачем у позові суми витрат, повязаних з доставкою і виплатою пільгової пенсії.

Крім цього, судом при вирішенні даного спору була взята до уваги та врахована правова позиція в аналогічних правовідносинах Вінницького апеляційного адміністративного суду, викладена в ухвалі від 28 травня 2015 року у справі №824/340/15-а.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності нарахування зазначених в розрахунках сум у 100 відсотковому розмірі від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_3, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 160 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 01 жовтня 2015 року.