Ухвала суду № 51737301, 21.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року м. Київ К/9991/56682/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012

справі № 2-а-13913/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Рінг Інжинірінг»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду від 13.12.2011 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 постанову суду першої інстанції скасовано. Адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 № 0000712305/12537.

ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права: п.п. 7.2.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, ухвалу суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 08.04.2011 № 0000712305/12537 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 305333,83 грн., в т.ч. 244267,06 грн. за основним платежем та в сумі 61066,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог нарахування та сплати податку на додану вартість з контрагентом ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», викладені в акті від 15.03.2011 № 922/2305/33693130, про порушення вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР. Порушення вказаних вимог закону полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за вересень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, лютий 2010 року, березень 2010 року податку на додану вартість в сумі 244267,06 грн. за операціями з придбання підрядних робіт за договорами підряду від 20.09.2008 № 20/09, від 01.04.2008 № 01/04, від 02.09.2009 № 02/02, від 03.02.2009 № 03/02, від 22.04.2009 № 22/04, від 24.07.2009 № 24/07, від 15.03.2009 № 15/03, укладеними з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_3, що є директором ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», підприємство зареєстровано за грошову винагороду, тому діяльність підприємства здійснювалася не уповноваженими особами з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності необхідних умов для ухилення від сплати податків. Відповідач вказує на те, що у ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» відсутні необхідні умови та трудові ресурси для здійснення господарських операцій.

В касаційній скарзі податковий орган наголошує на тому, що перевірка проведена в приміщенні податкового органу на підставі оригіналів документів, що були вилучені старшим оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва. Згідно із Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА Україна ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» має стан платника « 10» - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). Згідно з протоколом допиту свідка - ОСОБА_3, який є директором ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», підприємство зареєстровано за грошову винагороду. У ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» відсутні необхідні умови та трудові ресурси для здійснення господарських операцій.

При перевірці правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Платник податків при формуванні податкового кредиту повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання робіт (послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на зазначений кредит відсутні.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків робіт (послуг) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення господарської діяльності, звітування та сплати податків.

Відповідно до вимог ч. 4. ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем порушення вимог законодавства.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) витрат і податку на додану вартість відповідно, адже законами іншого не передбачено.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому, питання реального вчинення господарських операцій має з'ясовуватися на підставі оцінки усіх таких доказів в їх сукупності.

Якщо первинні документи мають дефекти щодо інформації про фізичних осіб, якими підписано первинні документи, суди не можуть їх не брати до уваги у разі якщо зазначена у первинних документах інформація дозволяє можливість ідентифікувати суб'єктів господарювання, адже господарські операції у межах господарської діяльності здійснює підприємство, яке наділено цивільною правоздатністю та дієздатністю з моменту створення.

Судом апеляційної інстанції достовірно встановлено, що ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» на час вчинення господарських операцій мало правоздатність та було зареєстровано платником податку на додану вартість. Предметом діяльності товариства є будівництво будівель, монтаж металевих конструкцій, виробництво будівельних металевих конструкцій тощо. Позивач замовляв у ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» монтажні роботи на об'єкті «Складські приміщення». Операції з придбання робіт та їх оплати оформлені первинними документами.

Встановлення певних фактів в ході оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування у кримінальному провадженні, що стосується осіб, причетних до створення та ведення підприємством-контрагентом господарської діяльності, не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі і без відповідного судового рішення у кримінальному провадженні такі факти самі собою не є доказом вчинення злочину фізичними особами і допущення суб'єктом господарювання (покупцем) чи відсутності з боку останнього певного порушення вимог податкового законодавства.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає за правильне залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун