Постанова № 51733287, 28.09.2015, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3005/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015 Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

при секретарі : Яценко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду в м. Лубнах та Лубенському районі визнання рішення неправомірним, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати, нарахованої за період виконання робіт в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позовні вимоги мотивував тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії інвалід 2 групи, захворювання повязане з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 02.05.1986 р. по 04.05.1986 р. Отримує пенсію через управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він працював водієм в Полтавському спеціальному автотранспортному підприємстві № 1603 об"єднання "Полтаваагропромтранс" та з підприємства був відряджений на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986р. по 04.05.1986р..

Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знову повернувся до попереднього місця роботи , де після повернення йому і була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу по ліквідації аварії наслідків на ЧАЕС.

Отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію через Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі.

23.11.2011 року було прийнято постанову КМУ №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

24.09.2002 року рішенням виконкому міської ради м.Полтави ЗАТ "Полтавське САТП-1603" реорганізоване у ВАТ "Полтавське САТП-1603". У квітні 2015 року ВАТ "Полтавське САТП-1603" видало йому довідку № 55 від 02.04.2015 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка в повні мірі відображає його заробітну плату, отриману в зоні відчуження та відповідає всім нормативно-правовим актам Уряду про оплату праці у 30 км зоні ЧАЕС, які були під грифом "таємно". Коли він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, враховуючи вищезазначену довідку про заробітну плату, то отримав відмову, яка була мотивована тим, що розрахунок проведено з порушенням норм законодавства.

З такими рішеннями він категорично не згоден. Вважає дії посадових осіб управління ПФ в м. Лубнах та Лубенському районі неправомірними. Прохає суд постановити рішення яким : скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області № 124 від 14.05.2015 року, яким йому було відмовлено в перерахунку пенсії, згідно довідки про заробітну плату, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603" № 55 від 02.04.2015 року ;

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати йому, ОСОБА_1, пенсію відповідно до довідки № 55 від 02.04.2015 року із заробітної плати 183,3 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", з урахуванням коефіцієнта 25,4 , відповідно підпункту 4 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011 року, починаючи з 03.04.2015 року з урахуванням сплаченого.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, прохав їх задовольнити.

Представник відповідача УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі проти задоволення позову заперечувала, надавши суду письмові заперечення на позовну заяву.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та наявні по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Субєкт владних повноважень - відповідач у справі зобовязаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі. На момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він працював водієм в Полтавському спеціальному автотранспортному підприємстві № 1603 об"єднання "Полтаваагропромтранс" та з підприємства був відряджений по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986р. по 04.05.1986р..

Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знову повернувся до попереднього місця роботи , де після повернення йому і була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу по ліквідації аварії наслідків на ЧАЕС.

Отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію через Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі.

23.11.2011 року було прийнято постанову КМУ №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

24.09.2002 року рішенням виконкому міської ради м.Полтави ЗАТ "Полтавське САТП-1603" реорганізоване у ВАТ "Полтавське САТП-1603". У квітні 2015 року ВАТ "Полтавське САТП-1603" видало йому довідку № 55 від 02.04.2015 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка в повні мірі відображає його заробітну плату, отриману в зоні відчуження та відповідає всім нормативно-правовим актам Уряду про оплату праці у 30 км зоні ЧАЕС, які були під грифом "таємно".

03.04.2015 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі з приводу перерахунку та виплати йому пенсії (а.с.14), однак рішенням відповідача № 214 від 14.05.2015 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.18-19), яке було мотивоване тим, що розрахунок проведено з порушенням норм законодавства.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені вЗаконі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII. ( далі - Закон № 796-ХІІ).

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 65 Закону N 796-XII за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Такі посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом N 796-XII.

Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом N 796-XII, зокрема призначення пенсії, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році підтверджена наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії А №124903 С .

Крім того, участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою від 21.09.1912 року №21/09, яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", наказом № 23 від 02.05.1986 року.

Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР були ухвалені рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні даної заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів:

- розпорядження РМ СРСР № 964 від 17.05.1986 р.;

- постанова РМ СРСР № 524-156 від 7.05.1986 р.;

- розпорядження РМ СРСР № 1031 від 23.05.1986 р.;

- постанова РМ СРСР № 655-195 від 5.06.1986 р.;

- постанова РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986 р.;

- рішення № 351 від 02.02.1987р. та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобовязаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження повязані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. З моменту аварії їхню оплату праці регулювали постанова №524-156 тобто з ними розраховувалися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), незалежно від населеного пункту, де вони перебували.

У Постанові ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради міністрів СРСР і ВЦСПС від 07.05.1986 року (так звана ухвала директивних органів) «Об условиях оплаты труда и матеріального обеспечения работников предприятий и организаций зоны Чернобыльской АЭС», урядові комісії розділили зони Чорнобильської АЕС (30 кілометрову зону, зону відселення, зона відчуження), Чорнобильці ліквідатори, працювали в особливо складних умовах.

В зоні іонізуючого випромінювання всім працівникам, що брали участь в ЛНА на ЧАЕС, тарифні ставки підвищувалися не до 100% а на 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт - пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7"

Згідно копії платіжної відомості за листопад місяць 1986 року складеної на підставі наказу № 389 від 14.11.1986 року Лубенського мясокомбінату з підписами і печаткою в якій зазначено 43 особи (працівника) підприємства (а.с.16), ОСОБА_4 отримав одноразову премію у розмірі 400 грн., яка і була включена до довідки про заробітну плату від 04.12.2014 року за № 87, що підтверджується її копією.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктом 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 (далі по тексту - Порядок), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно підпункту 3 пункту 3 Порядку - Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: 3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

Відповідно до п. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно з п.10 Порядку призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно вимог ч.4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідачем на виконання вимог ч.2 ст. 71 КАС України не надано до суду доказів на підтвердження того, що дані, які містяться в довідці від № 55 від 02.04.2015 року, яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", містить неправдиві або недостовірні відомості.

Отже, враховуючи вищевказані обставини та норми закону, суд вважає відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії позивача неправомірною, тому відповідача слід зобов"язати провести перерахунок цієї пенсії та виплачувати її .

При подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору, як і відповідач, тому вказані судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 5, 9-12, 122, 128, 158 -163 КАС України, на підставі ст.ст. 3, 19,22 Конституції України

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області № 124 від 14.05.2015 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, згідно довідки про заробітну плату, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603" № 55 від 02.04.2015 року, як незаконне .

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати йому, ОСОБА_5, пенсію відповідно до довідки № 55 від 02.04.2015 року із заробітної плати 183,3 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", з урахуванням коефіцієнта 25,4 , відповідно підпункту 4 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011 року, починаючи з 03.04.2015 року з урахуванням сплаченого.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_6 С. В.