Вирок № 51722842, 19.05.2015, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р. м. Кремінна Справа № 414/781/15-к Провадження № 1-кп/414/83/2015

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М.

секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.

прокурора Рєзнікова Д.В.

за участю

потерпілого ОСОБА_1

законного представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою площа Красна 5

м. Кремінна кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_3, який народився 09 грудня 1991 в м. Кремінна Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого однією сім»єю без реєстрації шлюбу, маючого на утриманні неповнолітню дитину, навчається в Рубіжанському індустріально-педагогічному технікумі, за фахом зварювальна справа, раніше судимого: 10.12.2010 року Кремінським райсудом в Луганській області за ст. 384ч2 КК України до 2 років обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 рік; 19.12.2011року Кремінським райсудом в Луганській області за ст. 15,185ч2, 71 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі. Заміна покарання згідно Постанови Кремінського райсуду в Луганській області від 10.04.2012 року направлено до місць відбування покарання у вигляді обмеження волі. Звільнений 18.10.2013 року згідно постанови Краснолучського міськсуду від 10.10.2013 року УДО на невідбутий термін 11 місяців 17 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України

ВСТАНОВИВ:

15.03.2015, приблизно о 17-00 годині, ОСОБА_3, перебуваючи за цегляною стіною колишньої будівлі стрілкового тиру, розташованого на території Кремінської обласної санаторної школи-інтерната за адресою: вул. Декабристів 1б в м. Кремінна Луганської області, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був та міг їх передбачити, з метою налякати вихованців навчального закладу, які в цей час перебували на спортивному майданчику, взяв до рук фрагмент цеглини і, не маючи візуального контакту, навмання, жбурнув його через стіну та влучив у голову одного з вихованців.

В результаті необережних злочинних дій ОСОБА_3В потерпілому ОСОБА_1В, відповідно до висновку судово-медичної експертизи були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: рубця чола з ліва, який є наслідком загоєння забитої рани; забою головного мозку 1 ст.; вдавленого перелому лобної кістки зліва; забійної рани лівої області чола, які своїй сукупності формують ВЧМТ і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин вчинення злочину, передбаченого ст.128 КК України, свою вину визнав повністю, цивільний позов в частині моральної шкоди визнав повністю, здійснив щире каяття. Повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Не заперечував проти застосування судом усіченого процесу.

Потерпілий ОСОБА_1В та його законний представник ОСОБА_2М в судовому засіданні підтвердили, що саме обвинувачений завдав моральну шкоду, влучивши цеглиною в голову та просили суд задовольнити позовні вимоги і не обирати обвинуваченому покарання, повязане з позбавленням волі. Не заперечував проти застосування судом усіченого процесу.

Учасники судового провадження не оспорювали докази щодо обставин вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину та не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд зясував, що вони вірно розуміють змістцих обставин і їх позиція є добровільною, а також розяснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судвизнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає провину обвинуваченого в необережному заподіянні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження доведеною і кваліфікацію його діяння за ст 128 КК України вірною.

Обставиною, що пом"якшує покарання суд визнає - щире каяття. Обтяжуючих, - судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3В суд враховує, що хоча він і має непогашену судимість, проте обвинуваченим вчинено злочин невеликої тяжкості проти здоров»я особи, з необережності, конкретні обставини в справі в їх сукупності, дані про особу винного, який навчається, характеризується позитивно, має сім»ю, а також думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, а тому його виправлення суд вважає можливим без ізоляції від суспільства.

Враховуючи вище викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, передбачене санкцією статті Кримінального закону, та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обовязків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця навчання та проживання.

Цивільний позов потерпілого в частині стягнення 25 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, повязаної моральними стражданнями з приводу ушкодженням здоровя, підлягає повному задоволенню з огляду на його обґрунтованість, в тому числі й статусом потерпілого, як особи, позбавленої батьківського піклування та визнання його обвинуваченим.

Процесуальні витрати підлягають покладенню на засудженого.

Речові докази підлягають знищенню.

Керуючи ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75,76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік, з покладенням обовязків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця навчання та проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний особисте зобов»язання.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, на р/р 35427301044080 ГУДКСУ в Кремінському районі,код ЄДРПОУ 20153177, МФО 804013, в рахунок відшкодування моральної шкоди, -25 (двадцять пять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 306,90 грн. процесуальних витрат на користь держави.

Речові докази: фрагмент цеглини та дві пластикові пляшки, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Кремінського РВ ГУМВС України в Луганській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Є.М. Акулов