Ухвала суду № 51721986, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/17570/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Ларенюка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 року

у справі № 826/20039/14

за позовомПриватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт»доДержавної фіскальної служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» (далі по тексту - позивач, ПП «Акрілат-Хімконтракт») звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 року апеляційну скаргу ПП «Акрілат-Хімконтракт» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 08.09.2014 року № 631, направлень на проведення перевірки від 09.09.2014 року № 676/26-15-21-1-29 та від 09.09.2014 року № 677/26-15-21-1-29, у відповідності до положень підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено фактичну перевірку ПП «Акрілат-Хімконтракт» з питань здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, наявність ліцензії, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 17.09.2014 року № 26/151/21/24744461.

В акті зазначено порушення позивачем Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДФС прийнято рішення № 000313 від 12.11.2014 року, щодо порушення ПП «Акрілат-Хімконтракт» статті 2 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон) та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 922 523,58 грн., відповідно до статті 17 Закону.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД (2371б-14 ) та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

За правилами частини 2 статті 17 вищевказаного Закону у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Згідно зі статтею 2 Закону виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу - на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Виробництво спирту коньячного і плодового здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, повний технологічний цикл виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів та кваліфікованими фахівцями.

Виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Рішення про проектування і будівництво нових спиртових виробництв, а також про розподіл виробництва спирту між суб'єктами господарювання залежно від напрямів використання спирту приймається Кабінетом Міністрів України.

Виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники органу доходів і зборів за місцем розташування акцизного складу. Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Відпуск спирту етилового без наявності витратоміра - лічильника обсягу виробленого спирту етилового забороняється. Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що судами попередніх інстанцій в основу судових рішень покладено дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та дослідження Міндоходів від 01.08.2014 року № 94/3-10.2/4266.

В той же час, позивачем не визнавались зазначені у дослідженні висновки експерта та оспорювались по суті.

Відповідно до частини 1 статті 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відтак, для правильного вирішення спору суду слід встановити природу походження зразків розчинника РФД-2, встановити об'ємну частку спирту розчинника РФД-2, дослідити сертифікати якості, первинні документи, які засвідчують факт придбання спірної продукції, визначити складові денатурантів, основні властивості розчинника РФД-2, за необхідності витребувати додаткові докази для встановлення обставин у справі та призначити відповідну експертизу і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Крім того, колегія суду вважає за необхідне зазначити, що судами першої та апеляційної інстанцій не було з'ясовано та надано належної правової оцінки встановленому ДФС в спірному рішенні порушенням позивачем саме статтей 2, 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що передбачає відповідальність за організацію виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з частини 2 статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі статті 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун