Ухвала суду № 51707239, 21.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р.Справа № 818/1086/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 818/1086/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Сумське обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк"

до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Фара-1" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиоблагротехсервіс"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Сумське обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі-відповідач, ВДВС Сумського міського управління юстиції), треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фара-1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиоблагротехсервіс", в якому просив: зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції зняти з рухомого майна, а саме з автомобіля марки KIA Sorento, д.н. НОМЕР_3, 2011 року випуску, який належить ОСОБА_2 та перебуває у заставі АТ "Ощадбанк" згідно договору застави транспортного засобу від 03.03.2011р., обтяження у вигляді арештів, що були накладені в ході виконавчих проваджень: ВП №36566347 від 21.11.2013р., ВП №40774237 від 15.11.2013р., ВП №46445059 від 02.02.2015р., ВП №42496457 від 15.09.2014р., ВП №33936343 від 08.10.2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції зняти арешт з автомобіля марки KIA, моделі Sorento 2.2 CRD, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, ідентифікатор НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, тип ТЗ: легковий універсал-В, накладений постановами державного виконавця ВП № 42496457 від 15.09.2014 р., ВП № 46445059 від 02.02.2015 р. та ВП № 46922839 від 30.03.2015 р., який належить ОСОБА_1 та перебуває в заставі ПАТ "Державний ощадний банк України" згідно з договором застави транспортного засобу від 03.03.2011 р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третя особа Публічне акціонерне товариство "Сумиоблагротехсервіс", подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, 03 березня 2011 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу, а саме - автомобіля марки KIA, моделі Sorento 2.2 CRD, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, ідентифікатор НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, тип ТЗ легковий універсал-В, з метою забезпечення виконання кредитного договору.

26 вересня 2014р. Ковпаківським районним судом м. Суми винесено рішення у справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Сумського обласного управління АТ "Ощадбанк" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яким вимоги Банку задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 (боржника) та ОСОБА_3 (поручителя) заборгованість за кредитним договором у розмірі 186257,83 грн.

У зв'язку з невиконанням рішення суду боржником та враховуючи, що ОСОБА_1 не виконала належним чином прийняті на себе зобов'язання, банк розпочав процедуру примусового задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Під час проведення підготовчих дій по реалізації вказаного автомобіля позивачу стало відомо, що Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції накладено арешт на автомобіль марки KIA Sorento, д.н. НОМЕР_3, 2011 року випуску, належний ОСОБА_1 на праві власності, що унеможливлює зняття його з обліку в органах ДАІ та реалізацію.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вчинивши дії з опису й арешту вказаного рухомого майна, яке знаходиться в заставі ПАТ "Державний ощадний банк України", державним виконавцем було порушено право банку щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави, оскільки державним виконавцем у ході виконавчого провадження, за яким боржником є гр. ОСОБА_1, не повною мірою були проведені виконавчі дії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Як свідчать письмові докази, 15.09.2014 р., 02.02.2015р., 30.03.2015р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відкрито виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з накладенням арешту на все майно боржника та заборони його відчуження (а.с.69,70,71).

Колегія суддів зазначає, що зазначеними діями, державним виконавцем фактично розпочато процедуру звернення стягнення на майно боржника на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиоблагротехсервіс», чим було порушено право банку як заставодержателя, згідно договору застави транспортного засобу посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г. від 03.03.2011 р. за реєстровим номером № 272.

Відповідно до п. 5.3.9. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158, відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України.

У разі виявлення зареєстрованого обтяження державний виконавець не накладає арешт на предмет застави, оскільки відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про заставу" предмет застави не підлягає реалізації для примусового виконання рішення.

Таким чином, вчинивши дії з опису і арешту вказаного рухомого майна, яке перебуває в заставі АТ «Ощадбанк», судом першої інстанції вірно встановлено порушення державним виконавцем право банку щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави, оскільки державним виконавцем у ході виконавчого провадження не повною мірою були проведені виконавчі дії стосовно зобов'язань по перевірці інформації про наявність чи відсутність обтяження рухомого майна.

Отже, у разі виявлення зареєстрованого обтяження державним виконавцем не повинен накладатись арешт на предмет застави, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про заставу» - предмет застави не підлягає реалізації для примусового виконання рішення.

Посилання апелянта на порушення правил підвідомчості та неможливост. законодавчого механізму оскарження рішення державного виконавця (постанови про накладення арешту) не відповідають дійсності.

Відповідно до 2. ст.2 КАСУкраїни до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Крім того, ст. 181 КАСУкраїни передбачено що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Посилання апелянта на п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» відносно оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника є безпідставним, оскільки Банк не звертався до суду з позовною заявою про оскарження дій державного виконавця стосовно накладення арешту на майно боржника, а звернувся в рамках ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» з метою звернення стягнення на заставлене майно.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 818/1086/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015р.