Ухвала суду № 51706865, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р.Справа № 816/1640/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 816/1640/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАММА"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Фламма", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002072202/1125 від 21.04.2015 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. по справі № 816/1640/15 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.04.2015 року № 0002072202/1125.

Відповідач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що угоди, укладенні між позивачем та ПП «ТК Амада» не спрямовані на здійснення реальних господарських операцій, а надані на перевірку первинні документи не можуть підтвердити фактичне проведення господарських операцій, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на законних підставах і відповідає чинному законодавству. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. по справі № 816/1640/15 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 30.03.2015 року по 03.04.2015 року Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Фламма" з питань взаємовідносин з ПП "Ідеал Маркетинг" (ПП "ТК "Амада") код 38870131 за жовтень 2014 року та правомірність відображення їх в податковій звітності, про що було складено акт № 486/16-03-22-02-12/31273238 від 09.04.2015 року (а.с. 18-31).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого зменшено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 5333,00 грн, у т.ч. за жовтень 2014 року - 5333,00 грн.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року №0002072202/1125, яким встановлено завищення від'ємне значення податку на додану вартість на суму 5333,00 грн (а.с. 43).

Позивач не погодився з оскаржуваним рішенням податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у жовтні 2014 року по фінансово-господарській операції з ПП "ТК "Амада" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення №0002072202/1125 від 21.04.2015 року не відповідає вимогам закону, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ПП "ТК "Амада".

З матеріалів справи встановлено, що 31.10.2014 р. між ПП "ТК "Амада" (продавець) та ТОВ "Фламма" (покупець) укладено договір № 2014/10/31-1, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю запасні частини (надалі - товар), а покупець - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. У пункті 1.2 вказаного договору передбачено майно, що поставляється згідно з умовами даного договору, а саме: засувка ЗКЛ Ду80, Ру63 30нж 76нж; фланець відповідний сталевий приварний за ГОСТ 12821-80, ст. 20, приєднувальні розміри і розміри ущільнювальних поверхонь за ГОСТ 12815-80, Ду80 Ру63 (а.с. 45).

Реальність господарської операції між позивачем та ПП "ТК "Амада" підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: рахунок-фактура від 31.10.2014 р. № 1481 на суму 32000,00 грн., видаткова накладна від 31.10.2014 р. № 1084 на суму 32000,00 грн., податкова накладна від 31.10.2014 р. № 315 на суму 32000,00 грн., у тому числі ПДВ - 5333,34 грн. (а.с. 48-50).

Податкова накладна від 31.10.2014 року № 315 включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року (а.с. 71-82).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи наявне платіжне доручення від 03.11.2014 року № 1423 (а.с. 135).

З матеріалів справи встановлено, що в подальшому позивач використав товарно-матеріальні цінності у господарській діяльності, про що свідчать наступні документи: договір оренди від 31.01.2013 року № 31/01/2013, укладений між ТОВ "Нафтохімік ЛТД" (орендодавець) та ТОВ "ФЛАММА" (орендар), додаток № 1 до цього договору "Перелік майна, що передається в оренду позивачу", акт приймання-передачі майна в оренду до вказаного договору оренди від 01.02.2013 р. підтверджують отримання позивачем в оренду від орендодавця - ТОВ "Нафтохімік ЛТД" внутрішньоустановочні трубопроводи (інв. 10037). Крім того, згідно з пунктом 4.6 цього договору орендар (позивач) зобов'язується за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об'єкта оренди (а.с. 136-152).

Вимога від 28.01.2015 року № 2, акт приймання-передачі відремонтованих або модернізованих об'єктів від 28.01.2015 року, технічні документи (технологічний регламент: паспорт трубопровода № 35, установка Г-67-1/1) підтверджують здійснення поточного ремонту внутрішньоустановочних трубопроводів (установка Г-67-1/1 інв. 10037) та необхідність застосування в ремонті даної установки отриманого за спірною операцією товару (а.с.84, 85, 154-165).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентом ПП "ТК "Амада" належним чином оформлені договірні відносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Довід апеляційної скарги про непідтвердження господарських операції через відсутність товарно-транспотртних накладних, колегія суддів не приймає, оскільки підтвердженням перевезення позивачем продукції є подорожній лист на власний транспорт, яким саме і було здійснено доставку у межах міста Кременчука: із місця вказаного постачальником (м. Кременчук, 1-й Піщаний тупік, 1) до місцезнаходження позивача (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3), який був залучений до матеріалів справи (а.с. 52). Крім того, колегія суддів вважає, що товарно-транспортна накладна не є документом, яка підтверджують господарську операцію з поставки товару, а тому не впливає на формування бази оподаткування податком на додану вартість. Податковий кредит по відносинах з ПП ТК "Амада" сформований позивачем на підставі податкових накладних, до яких у відповідача не має жодних обґрунтованих зауважень.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України саме податкові накладні є тими документами, на підставі яких підприємство має право на формування податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що висновок про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року вмотивований тим, що на момент проведення перевірки ПП "ТК "Амада" переведено до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, змінено назву на ПП "Ідеал Маркетинг". В акті зазначено, що згідно з податковою інформацією № 390/26-59-22-08 від 04.12.2014 р., отриманої від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ТК "Амада" по взаємовідносинах з березня по жовтень 2014 року, встановлено, зокрема наступне: операції ПП "ТК "Амада" не підтверджують реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Указане, за доводами контролюючого органу, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення від'ємного значення податку на додану вартість позивачу, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002072202/1125 від 21.04.2015 р.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. по справі № 816/1640/15 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 816/1640/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.