Ухвала суду № 51706436, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р.Справа № 820/4794/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекція України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015р. по справі № 820/4794/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної екологічної інспекція України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 20.04.2015 року №109-о «Про звільнення» в частині звільнення позивача з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області; зобов'язати Держінспекцію України провести перевірку відомостей про застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» стосовно позивача; стягнути з Державної екологічної інспекції у Полтавській області на користь позивача компенсацію за спричинену незаконним звільненням моральну шкоду у сумі 10000,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано Наказ Державної екологічної інспекції України № 109-о від 20.04.2015 року "Про звільнення" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області. Зобов'язано Державну екологічну інспекцію України провести перевірку відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Державна екологічна інспекція України, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає її такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 та прийняти нову постанову, у якій повністю відмовити у позові ОСОБА_1.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної скарги відмовити у її задоволенні , постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що Наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2013 року №42-о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області Держекоінспекції України.

01.04.2015 року Державною екологічною інспекцією України видано наказ №96-о «Про проведення в апараті Держекоінспекції України перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади». Пунктом 3 Наказу зобов'язано провести в центральному апараті Держекоінспекції України та територіальних органах Держекоінспекції України перевірку відповідно до затвердженого Плану заходів, визначивши днем початку проведення перевірки з 07 квітня 2015 року відносно керівників структурних підрозділів Держекоінспекції України, керівників та заступників керівників територіальних органів Держекоінспекції України.

Для забезпечення виконання вказаного наказу, 08.04.2015 р. Державною екологічною інспекцією України видано окреме доручення №9 «Щодо виконання вимог Закону України «Про очищення влади», яким зобов'язано начальників територіальних органів Держекоінспекції України прибути особисто на 10 годину 10 квітня 2015 року до Держекоінспекції України, за адресою: пров. Новопечерський, 3, корпус 2, м. Київ, для власноручного написання заяв про те, що до них не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади», про надання згоди на проходження перевірки та оприлюднення відомостей.

Позивачем на виконання вказаного доручення та наказу Державної екологічної служби України кур'єром направлені власноручно написані: заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», копія декларації ОСОБА_1 за 2014 рік, копія трудової книжки (у двох примірниках), копія паспорту та запит про проведення перевірки на електронному носії, що підтверджується копією наявного в матеріалах справи супровідного листа № 935/01-13/10-25 від 09.04.2015 року (а.с. 14).

У зв'язку з тим, що працівниками Держекоінспекції України відмовлено у отриманні зазначених документів, посилаючись на заборону керівника Синьогуба В.М., 10.04.2015 року засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено вказані документи на адресу відповідача.

Крім того, за твердженням позивача, 16.04.2015 року він прибув до Держекоінспекції України для подання власноручно написаної заяви та копій документів, проте йому повторно відмовлено у їх прийнятті.

З метою втручання в ситуацію, що склалась та притягнення до відповідальності винних посадових осіб, того ж дня позивач особисто прибув та звернувся до Міністра екології та природних ресурсів України з відповідною заявою.

Так, 20.04.2015 року першим заступником Голови Державної екологічної інспекції України В.М. Синьогубом видано Наказ №109-о від 20.04.2015 року «Про звільнення» згідно якого, зокрема, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Держекоінспекції у Полтавській області за невиконання вимог частини другої та третьої статті 4 Закону України « Про очищення влади», що виразилося у неподанні керівникові Держекоінспекції України власноручно написаної заяви у строк, передбачений Законом України «Про очищення влади», про те, що до нього не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо нього, відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Підставою для прийняття зазначеного наказу вказано: частина 3 статті 4 Закону України «Про очищення влади», пункт 10 Постанови Кабінету Міністрав України від 16 жовтня 2014 року №563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» наказ Держінспекції України від 01 квітня 2015 року №96-о «Про проведення в апараті Держекоінспекції України перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з того, що підстава за якою було звільнено позивача та винесено спірний наказ №109-о від 20.04.2015 року «Про звільнення» під час розгляду справи не знайшла свого підтвердження, враховуючи, що відповідачем було порушено право позивача у сфері публічної адміністрації, а саме винесено наказ підчас перебування ОСОБА_1 на лікарняному, що є недопустимим у розуміння положень КЗпП України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної екологічної інспекції у Полтавській області на користь позивача компенсації за спричинену незаконним звільненням моральної шкоди у сумі 10000,0 грн., суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а судом таких фактів при розгляді справи по суті встановлено не було.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частинами 1, 6 ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

З 16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом , посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Статтею першою вказаного Закону визначено, що очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.

Заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: 1) Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників; 2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників; 3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації; 4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника; 5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників; 6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; 7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України; 8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг; 9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг; 10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування; 11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1 - 10 цієї частини. (ст.2 Закону України «Про очищення влади»).

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про очищення влади» особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.5 Закону України № 1682 перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Порядок проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №563 (далі - Порядок), визначає механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Пунктом 4 Порядку передбачено, що організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Керівник органу або голова суду згідно з планом проведення перевірок, затвердженим Кабінетом Міністрів України, приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі, в якому встановлює дату початку проведення перевірки, а також відповідальним за проведення перевірки визначає кадрову службу чи інший структурний підрозділ такого органу. ( п.п.5-8 Порядку)

Рішення про початок проведення перевірки в органі оприлюднюється в день його прийняття на офіційному веб-сайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться відповідальним структурним підрозділом такого органу до відома осіб, які підлягають перевірці.

Особа, яка підлягає перевірці, зобов'язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу: 1) у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону: власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 1; копії, засвідчені підписом керівника кадрової служби і скріплені печаткою: сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України); декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, складеної за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Пунктом 14 Порядку визначено, що відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка підлягає перевірці, на підставі відомостей, наявних в особовій справі такої особи, або на підставі наданих особою документів, а також інформації з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або відсутність у Реєстрі таких відомостей, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених пунктами 1 - 8 частини другої, пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.

Враховуючи наведене днем початку проведення перевірки відносно керівників структурних підрозділів Держекоінспекції України, керівників та заступників керівників територіальних органів Держекоінспекції України визначено 07.04.2015 року згідно наказу Державної екологічної інспекції України №96-о від 01.04.2015 р.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 09.04.2015р. в межах законодавчо визначеного десятиденного строку з дня початку проведення перевірки в органі вчинялись дії щодо надання необхідного пакету документів (заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», копія декларації ОСОБА_1 за 2014 рік, копія трудової книжки (у двох примірниках), копія паспорту та запит про проведення перевірки на електронному носії) на проходження перевірки та оприлюднення відомостей відповідно до Закону України «Про очищення влади» начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 на ім'я Першого заступника Голови Державної екологічної інспекції України Синьогуба В.М.

Факт надіслання та вручення відповідного пакету документів засобами поштового зв'язку підтверджується наявними у матеріалах справи копією "Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу" (а.с. 15).

Також, листом Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 17.06.2015р. № 1505/01-14/10-29 (а.с.74) повідомила , що листом від 09.04.2015р. № 935/01-13/10-25 до Державної екологічної інспекції відправлено пакет документів (заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», копія декларації ОСОБА_1 за 2014 рік, копія паспорту , копія трудової книжки (а.с. 74).

Крім того, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.04.2015 року адресованого Міністру екології та природних ресурсів України, яке розглянуто по суті Державною екологічною інспекцією України заявнику надано відповідь № 8-12/К-284 від 08.05.2015 року, зі змісту якої встановлено, що саме відповідачем підтверджується факт прибуття 16.04.2015 року позивача до Державної екологічної інспекції України для надання необхідного пакету документів та факт відмови позивачу у прийнятті вказаних документів.

Зокрема, у вказаному листі відповідачем зазначено, що під час знаходження позивача 16.04.2015 в приміщенні Державної екологічної інспекції України за адресою: м. Київ, пер. Новопечерський, б. 3, корпус 2, та звернення до канцелярії щодо прийому заяви, головним спеціалістом відділу документального, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення Куклою А.С. було відмовлено у прийнятті документів та порекомендовано особисто надати заяву, передбачену Законом України «Про очищення влади», керівникові - Першому заступнику Голови Державної екологічної інспекції України Синьогубу В.М.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що ані Законом України «Про очищення влади» , ані Порядком проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» не передбачено можливості та підстав, за наявності яких керівник органу, в якому прийнято рішення про проведення перевірки, може відмовити у прийнятті законодавчо передбачених документів, в т.ч. власноручно написаної заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до особи не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо особи.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем проігноровано окреме доручення №9 «Щодо виконання вимог Закону України «Про очищення влади», яким зобов'язано начальників територіальних органів Держекоінспекції України прибути особисто на 10 годину 10 квітня 2015 року до Держекоінспекції України, за адресою: пров. Новопечерський, 3, корпус 2, м. Київ, для власноручного написання заяв про те, що до них не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади», про надання згоди на проходження перевірки та оприлюднення відомостей є помилковими , оскільки ч.1 ст.4 Закону України «Про очищення влади» та положеннями Порядку проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» чітко визначено право особи на надання нею необхідних документів до відповідального структурного підрозділу, керівнику або відповідному органу. Вказаними нормативними актами не передбачено обов'язок особистого прибуття особи до керівника державного органу для власноручного написання заяви.

Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивачем дотримано вимоги частини другої та третьої статті 4 Закону України «Про очищення влади», а саме своєчасно та в межах десятиденного строку, передбаченого законодавством, надано до Державної екологічної інспекції України відповідний пакет документів на проходження перевірки та оприлюднення відомостей відповідно до Закону України «Про очищення влади».

У випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено (постанова Верховного Суду України від 28.10.2014 р.), тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що позовні вимоги позивача в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області також підлягають задоволенню.

Оскільки фактично відповідачем не було проведено перевірку відомостей про застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» стосовно позивача, задля відновлення прав та свобод позивача, суд першої інстанції правомірно задовольнив адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання Держінспекції України провести перевірку відомостей про застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» стосовно ОСОБА_1

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування Наказу Державної екологічної інспекції України № 109-о від 20.04.2015 року "Про звільнення" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області та зобов'язання Державну екологічну інспекцію України провести перевірку відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1.

Також, з матеріалів справи встановлено , що оскаржуваний наказ Державної екологічної інспекції України від 20.04.2015 року №109-о «Про звільнення» позивача з посади виданий підчас перебування останнього на лікарняному.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач був обізнаний про перебування позивача на лікарняному.

Також, колегією суддів встановлено , що наказом Державної екологічної інспекції України від 03.09.2015р. скасовано п. 4 Наказу Державної екологічної інспекції України № 109-о від 20.04.2015 року "Про звільнення", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області.

Посилання позивача на те , що він фактично не був звільнений з посади, а після виходу з лікарняного виконував обов'язки начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області, що підтверджується службовими документами, до уваги судом не приймаються , оскільки ці доводи не були викладені в позовній заяві, апеляційна скарга позивачем не подавалась, такі посилання фактично не впливають на вирішення справи по суті та прийняття судом першої інстанції правомірного рішення з урахуванням обставин , що виникли між сторонами після видання наказу про звільнення, а саме листування Державної екологічної інспекції України з Державною екологічною інспекцією у Полтавській області , Міністерством юстиції України, Полтавською обласною державною адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ України щодо виконання позивачем обов'язків начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області без видання відповідного наказу Державної екологічної інспекції України.

Враховуючи те , що підстава звільнення позивача не підтверджена матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 20.04.2015 року №109-о «Про звільнення» в частині звільнення позивача з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо не розповсюдження на спірні правовідносини положення Кодексу законів про працю України щодо звільнення позивача під час перебування на лікарняному є помилковими, оскільки положення Закону України "Про очищення влади" та Кодексу законів про працю України не суперечать один одному в даному випадку.

Враховуючи викладене , ці та інші доводи апеляційної скарги не впливають на вирішення даної справи по суті , оскільки звільнення позивача здійснено неправомірно та не спростовують правильних висновків суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекція України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015р. по справі № 820/4794/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.