Ухвала суду № 51706179, 24.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р. Справа № 815/1164/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Запорожана Д.В.судді -Коваля М.П.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, третя особа: Державна казначейська служба України Головного управління в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи Державної казначейської служби України Головного управління в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішення м/п Одеса-порт Південної митниці Міндоходів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.11.2014 року №50006001/2014/00708.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки документи, надані декларантом до митного органу, повністю підтверджують заявлені у ВМД показники.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що декларантом не були надані усі витребувані у нього додаткові документи.

Представник третьої особи - ГУ ДКС в Одеській області правової позиції по суті спору не висловив.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення м/п Одеса-порт Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.12.2014 року №500060001/2014/00708.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеської митниці Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» (ідентифікаційний код 38847139), 02.08.2013 року зареєстроване за адресою:65098, Одеська область, місто Одеса, вул. Пушкінська, 44 що підтверджується випискою з ЄДР. Основний вид економічної діяльності: неспеціалізована оптова торгівля (Код КВЕД 46.90), що підтверджується довідковою інформацією з ДП ІРЦ (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html).

10.11.2014 року між ТОВ «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» (покупець) та компанією ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI (продавець), укладено контракт купівлі-продажу товарів № АІІ-UF2. Згідно умов контракту продавець зобов'язується продати товар, а покупець прийняти і оплатити товар згідно специфікації наданої до кожної окремої партії товару (п.1.1). Кількість, ціна і якість товару буде вказана в інвойсах, доданих до кожної окремої партії товару (п.1.2). Ціна товару повинна бути узгоджена сторонами. Вона вказується в інвойсах чи додатках на кожну поставку (п.2.1). Ціна враховується на умовах СІР-Одеса, СІF-Одеса, СРТ-Одеса чи СІР-Іллічівськ, СІF-Іллічівськ, СРТ-Іллічівськ (Инкотермс 2010). Загальна сума контракту 33000,00 дол. США (п.2.4). Покупець сплачує продавцю за придбаний товар на умовах відстрочки свого платежу, по мірі реалізації цього товару. За взаємною домовленістю сторін, товар може бути оплачений на умовах передоплати платежів, в розмірі і в строки, обумовлені в інвойсах (чи проформах-інвойсах) на кожну конкретну партію товару (п.3.1).

В специфікації від 10.11.2014 року №129407 до контракту № АІІ-UF2 від 10.11.2014 року, зазначено: що товар ізюм султана 8, не сортовий, без кісточки, без цукру, 2100 картонних коробки упакований по 10,00 кг., кожна, врожай 2014, дата упаковки: 11/2014, термін придатності: 1 рік; одиниця виміру кг; кількість 21000,00 ціна за одиницю 1,56 дол. США, на суму 32760,00 дол. США. Товар вироблений в Туреччині. Виробник: ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI. Товар продається на умовах: СІF-Одеса.

З метою здійснення митного оформлення товару, що постачався продавцем, декларантом ТОВ «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» 04.12.2014 року подано до Південної митниці Міндоходів вантажно-митну декларацію №500060001/2014/040062. У вантажно-митній декларації декларантом визначено вартість товару: «плоди винограду сушеного (без кісток) сорту «Султан» 8 без додання цукру та інших речовин, у картонних коробках по 10 кг нетто, не у первинній упаковці 21000 кг. Врожай 2014 р., дата пакування листопад 2014 р., термін придатності 1 рік. Торгова марка відсутня. Виробник «ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI». Країна виробництва Турція, ТR - 32760,00 дол. США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у вантажно-митній декларації №500060001/2014/040062 митної вартості товарів та обраного методу її визначення позивач надав митному органу разом з декларацією наступні документи: контракт від 10.11.2014 року де зазначено загальну суму контракту - 33000,00 дол. США; специфікацію №129407 до контракту, де вказано, що товар ізюм султана 8 в кількості 21000 кг по ціні за одиницю 1,48 дол. США на суму 32760 дол. США; інвойс від 19.11.2014 року №129407 (а.с.34), де також зазначено кількість товару 21000,00 кг., ціна за кг 1,56 дол. США, та загальна сума 32760 дол. США; пакувальний лист №129407 від 19.11.2014 року з визначенням назви товару, ціні ваги та загальної суми товару (а.с.35); копію митної декларації країни відправника №14350300ЕХ200517 де також визначена загальна сума товару в розмірі 32760,00 дол. США (а.с.38) та інші документи.

За результатами перевірки документів 03.12.2014 року, декларант ТОВ «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» був повідомлений державним інспектором митниці Наумовим Г.Д., що у поданих декларантом до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в зовнішньоекономічному договорі від 10.11.2014 року № АІІ- UF2, у доповнені до нього та у комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 різні підписи іноземного контрактоутримувача. Згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору покупець здійснює оплату продавцю на умовах відстрочення платежу або на умовах передплати, в розмірі та в строки, які зазначені і інвойсі на кожну конкретну партію товару. В комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно з даної зовнішньоекономічної операції.

03.12.2014 року, м/п Одеса-порт Наумовим Г.Д. митниці Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610236/1, де зазначено, що «… за результатами перевірки документів встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме: в зовнішньоекономічному договорі від 10.11.2014 року № АІІ- UF2, у доповнені до нього та у комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 різні підписи іноземного контрактоутримувача. Згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору покупець здійснює оплату продавцю на умовах відстрочення платежу або на умовах передплати, в розмірі та в строки, які зазначені і інвойсі на кожну конкретну партію товару. В комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно з даної зовнішньоекономічної операції.…».

03.12.2014 року на зворотному боці ДМВ декларантом було зроблено запис про неможливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості декларанту було повідомлено про обраний метод визначення митної вартості товарів резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК інспектор-2006 та ЄАІС Міндоходів та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим: по товару 1-МД №209140000/2014/042443 від 01.12.2014 2,41 дол. США за кг нетто. Декларанту роз'яснено права викладенні у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.

Також 03.12.2014 року інспектором Південної митниці позивачу відмовлено у прийнятті митної декларації та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00708. Причиною формування Картки зазначено порушення вимог ч.6 п.2 ст. 54 МК України та рішення про коригування митної вартості №500060001/2014/610236/1 від 03.12.2014 року.

В контракті купівлі-продажу товару від 10.11.2014 року №АІІ-UF2 (а.с.29-32) наявні підписи: покупця директора ОСОБА_6, (підпис засвідчено печаткою ТОВ «АМБРА ІМПЕКС ІНТ»); продавця директора ОСОБА_7 (підпис засвідчено штампом ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI.). Інвойс ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI. від 19.11.2014 року №129407 підписаний уповноваженою особою та підпис засвідчено штампом продавця. При цьому з візуального огляду вбачається, що підписи від продавця - директора ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI., ОСОБА_7 в інвойсі та в контракті ідентичні.

В досліджених документах сторонами є продавець і покупець та відсутні посилання на іноземного контрактоутримувача, також під час розгляду справи відповідач не надав пояснень щодо статусу контрактоутримувача по контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року.

В рішенні про коригування митної вартості також зазначається про розбіжності, а саме: різні підписи іноземного контрактоутримувача в доповнені до зовнішньоекономічного договору. Однак, як вбачається з цього ж рішення декларантом взагалі не надавалося до митниці будь-яких доповнень до договору, також даний документ не надавався й до суду, а тому судом не встановлено будь-які розбіжності підпису покупця і продавця в контракті №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року та інших документах, що надавалися до митниці для здійснення митного оформлення вантажу.

Також в рішенні про коригування митної вартості №500060001/2014/610236/1 від 03.12.2014 року, зазначено, що згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору покупець здійснює оплату продавцю на умовах відстрочення платежу або на умовах передплати, в розмірі та в строки, які зазначені в інвойсі на кожну конкретну партію товару. В комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно з даної зовнішньоекономічної операції. Що на думку відповідача є розбіжністю.

Проте в п.3.1 контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року зазначено, що: «покупатель оплачивает продавцу приобретенный товар на условиях отсрочки своего платежа, по мере реализации товара. По взаимной договоренности сторон, товар может быть оплачен на условиях предоплаты платежей, в размере и в сроки, оговоренных в инвойсах (или проформах-инвойсах) на каждую конкретную партию товара».

Позивачем надано на виконання приписів п.3 ч.2 ст. 53 МК України, до митного органу документами, які підтверджують митну вартість поставленого товару.

До Одеської митниці 19.12.2014 року від позивача надійшов лист з додатками: висновок експерта від 10.12.2014 року №51-41-01/12-2014 та прайс-лист відправника від 07.10.2014 року.

Зазначені документи були предметом дослідження Одеської митниці. Та 25.12.2014 року на адресу директора ТОВ «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» направлена відповідь №1190/15-70-25-02, щодо відсутності підстав у визначені заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1.

В дослідженому платіжному дорученні в іноземній валюті №71 від 23.12.2014 року вказано, що перерахування продавцю коштів за товар в сумі 63840,00 дол. США здійснено на підставі контрактів №АІІ-UF від 27.10.2014 року, АІІ-UF2 від 10.11.2014 року.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1 наявне посилання, що проведено аналіз баз даних ПІК інспектор-2006 та ЄАІС Міндоходів та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим: по товару 1-МД №209140000/2014/042443 від 01.12.2014 - 2,41 дол. США за кг нетто.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року по справі №815/1074/15 (яка набрала законної сили 10.06.2015 року) за адміністративним позовом ТОВ «АМБРА ІМПЕКС ІНТ» до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи Державної казначейської служби України Головного управління в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення м/п Одеса-порт Південної митниці Міндоходів від 21.11.2014 року №500060001/2014/61028/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.11.2014 року №50006001/2014/00689 та стягнення надмірно сплачених митних платежів на суму 55343,73 грн. позовні вимоги були задоволені частково та визнані протиправними рішення митного органу з тих саме підстав, що й наведені вище у судовому рішенні по постачанню того саме товару, від того ж постачальника компанії «ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI» у той саме період часу, на тих саме умовах поставки та з наданням в обґрунтування вартісних показників ВМД того саме переліку документів, лише за іншим контрактом від 27.10.2014 року №АІІ-UF.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів, щодо наявності розбіжностей в документах, поданих для митного оформлення товару разом з вантажно-митною декларацією №500060001/2014/040062, а також не надано доказів обґрунтованості застосування резервного методу визначення митної вартості.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що протиправність оскаржуваних рішень підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, в аналогічних правовідносинах.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС вказується, що митниця обґрунтовано витребувала у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товару та обґрунтовано визначила митну вартість товару за резервним методом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3).

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч.5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7).

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що в документах, поданих декларантом для митного оформлення товару, митниця виявила такі розбіжності:

- в зовнішньоекономічному договорі від 10.11.2014 року № АІІ- UF2, у доповнені до нього та у комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 різні підписи іноземного контрактоутримувача;

- згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору покупець здійснює оплату продавцю на умовах відстрочення платежу або на умовах передплати, в розмірі та в строки, які зазначені в інвойсі на кожну конкретну партію товару. В комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно даної зовнішньоекономічної операції (а.с.42).

З приводу різності підписів, суд першої інстанції зазначив, що з візуального огляду вбачається, що підписи від продавця - директора ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI., ОСОБА_7 в інвойсі та в контракті ідентичні. Крім того, суд зазначив, що в досліджених документах сторонами є продавець і покупець та відсутні посилання на іноземного контрактоутримувача, також під час розгляду справи відповідач не надав пояснень щодо статусу контрактоутримувача по контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року; в рішенні про коригування митної вартості також зазначається про розбіжності, а саме: різні підписи іноземного контрактоутримувача в доповнені до зовнішньоекономічного договору, однак як вбачається з цього ж рішення декларантом взагалі не надавалося до митниці будь-яких доповнень до договору, також даний документ не надавався й до суду, а тому судом не встановлено будь які розбіжності підпису покупця і продавця в контракті №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року та інших документах, що надавалися до митниці для здійснення митного оформлення вантажу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково зазначив про ідентичність підписів Уміта Філіза; помилково не ідентифікував іноземного контрактоутирмувача як «ОСОБА_7 - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI» та помилково не прийняв до уваги специфікацію №129407 від 19.11.2014 року (а.с.33) як додаток до контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на «різні підписи» у вказаних документах, як на підставу для витребування у декларанта додаткових документів, виходячи з наступного.

Візуальний огляд підписів Уміта Філіза на цих документах (а.с.32-35) дійсно свідчить що вони не є ідентичними, однак це не дає підстави вважати, що вони зроблені різними особами, а не однією особою - Умітом Філізом, який допустив незначні відмінності власного підпису, а не відтворив його з абсолютної точністю.

Жодної обставини, яка б суперечила цьому висновку, апеляційна скарга не містить.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що підписання іноземним контрагентом документів, що підтверджують митну вартість товарів, різними особами за відсутності розбіжностей у числових значеннях не є обґрунтованою причиною для сумнівів щодо правильності заявлення декларантом митної вартості товару, оскільки такі розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів та можуть бути зумовлені особливостями організації бухгалтерського обліку та розподілу обов'язків між працівниками відповідного підприємства.

В якості наступної підстави для витребування у декларанта додаткових документів митний орган використав те, що в комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно даної зовнішньоекономічної операції.

Суд першої інстанції визнав зазначену підставу такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні п.3.1 контракту.

В апеляційній скарзі не наводиться заперечень стосовно вказаному висновку суду, натомість, апелянт знов стверджує, що інвойс повинен був містити умови оплати товару.

Колегія суддів не погоджується з цим доводом апелянта, з таких підстав.

Згідно з п.3.1 контракту (а.с.29), товар оплачується на умовах відстрочки платежу і лише за взаємною згодою сторін товар може бути оплачений на умовах передплати, в розмірі і в строки, обумовлені інвойсами.

Отже, відповідно до цього пункту, розміри і строки оплати обумовлюються в інвойсах виключно при досягненні сторонами згоди про передплату товару.

Таким чином, митний орган міг посилатися на невизначеність умов оплати в інвойсі як на підставу для ствердження про наявність розбіжностей в поданих документах і, відповідно, для витребування у декларанта додаткових документів, виключно за наявності згоди між сторонами контракту про передплату товару, а оскільки доказів такої згоди не має, то це посилання митниці суперечить п.3.1 контракту і є необґрунтованим, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що митний орган безпідставно пред'явив декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, згідно з ч.ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України, згідно з якою, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Колегія суддів акцентує увагу, що митниця не обґрунтувала із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, а врахувала лише факт неподання позивачем додаткових документів. Разом з тим, зі змісту вищенаведених норм МК України слідує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови є неправомірними, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 вересня 2015 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: М.П. Коваль