Ухвала суду № 51697375, 01.10.2015, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 293/615/15-к

УХВАЛА

01 жовтня 2015 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Мініча Г. Г.

з участю:

секретаря Піонтківської О. О.

прокурора Колосовського В. Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого не з'явився

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілих не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в приміщені Черняхівського районного суду Житомирської області клопотання захисника про витребування документів у кримінальному провадженні №12015060310000119, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2015 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, офіційно не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Захисник в судовому засіданні заявив клопотання (далі клопотання) про витребування від Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 Житомирської обласної ради усіх документів, що стосуються перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні в період з 23.09.2015 по 28.09.2015, що може мати значення для справи. Клопотання захисник мотивує тим, що обвинувачений в період з 23.09.2015 по 28.09.2015 знаходився на стаціонарному лікуванні в Житомирській обласній психіатричній лікарні № 1, відділенні № 3, що підтверджується довідкою Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 Житомирської обласної ради від 30.09.2015 № 5471, що наявна в матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачений в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи це тим, що довідці від 30.09.2015 № 5471 не зазначено діагнозу, наразі ні захисником, ні обвинуваченим не надано жодного документа щодо причин перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні та діагнозу, клопотання має на меті виключно затягування розгляду справи, а документи, про витребування яких просить у клопотанні захисник, не мають значення для справи.

Потерпілий в судовому засіданні проти задоволення клопотання також заперечив, пояснив, що наразі не надано медичних документів, які б підтверджували діагноз, а тому заявлення клопотання має на меті виключно затягування розгляду справи.

Заслухавши думку захисника, обвинуваченого, прокурора, потерпілого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до довідки Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 Житомирської обласної ради від 30.09.2015 № 5471 обвинувачений в період з 23.09.2015 по 28.09.2015 знаходився на стаціонарному лікуванні в Житомирській обласній психіатричній лікарні № 1, відділенні № 3.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо: ... 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності... .

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України від 22 лютого 2000 року N 1489-III"Про психіатричну допомогу" (далі Закон) стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Обвинувачений народився 05.10.1995. А значить, станом на початок стаціонарного лікування (23.09.2015) йому виповнилося 19 років. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази визнання обвинуваченого недієздатним, а також рішення про проведення експертизи стану психічного здоров'я обвинуваченого або застосування до нього як до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази наявності підстав для госпіталізації обвинуваченого до психіатричного закладу в примусовому порядку. З огляду на це та враховуючи положення ч. 1 ст. 13 Закону, суд приходить до висновку, що госпіталізація обвинуваченого до Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 Житомирської обласної ради була добровільною на його прохання або за його усвідомленою згодою.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 16 Закону у випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.

Керівник психіатричного закладу зобов'язаний негайно повідомити про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку членів її сім'ї, інших родичів або її законного представника. У разі відсутності відомостей про наявність членів сім'ї, інших родичів або законного представника в особи, яку госпіталізовано, а також про їх місце проживання повідомляються органи внутрішніх справ за місцем проживання цієї особи.

Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону виписка з психіатричного закладу здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах. Виписка особи, добровільно госпіталізованої до психіатричного закладу, здійснюється за письмовою заявою цієї особи або її законного представника чи за рішенням лікаря-психіатра.

Особі, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу добровільно, або її законному представнику може бути відмовлено у виписці цієї особи з психіатричного закладу, якщо комісією лікарів-психіатрів будуть встановлені підстави госпіталізації в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону. У цьому випадку питання про госпіталізацію особи в примусовому порядку, продовження госпіталізації та виписка вирішуються відповідно до статей 16 і 17, частин другої та третьої статті 22 цього Закону та частини третьої цієї статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку розглядається судом за місцем знаходження психіатричного закладу протягом 24 годин з дня її надходження.

А отже, у разі наявності підстав для примусової госпіталізації обвинуваченого до психіатричного закладу, представник Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 Житомирської обласної ради зобов'язаний був протягом 24 годин звернутися до суду за місцем знаходження психіатричного закладу із заявою про госпіталізацію обвинуваченого до психіатричного закладу в примусовому порядку, а також негайно повідомити про госпіталізацію обвинуваченого до психіатричного закладу в примусовому порядку членів його сім'ї, інших родичів або органи внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого. Водночас, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази таких звернення та повідомлення.

Крім того, суд за місцезнаходженням психіатричного закладу зобов'язаний був розглянути заяву представника психіатричного закладу про госпіталізацію обвинуваченого в примусовому порядку протягом 24 годин з дня її надходження. А значить, оскільки обвинувачений був госпіталізований до Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 Житомирської обласної ради 23.09.2015, то рішення про його примусову госпіталізацію мало бути прийняте судом не пізніше 25.09.2015. Проте будь-які рішення суду з цього приводу в матеріалах кримінального провадження наразі відсутні.

Судом також враховується, що згідно з ч. 2 ст. 26 Закону особа при наданні їй психіатричної допомоги або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби та іншими документами, а також на отримання в письмовому вигляді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги. Водночас, ні захисником, ні обвинуваченим не було надано суду історію хвороби та (або) інші документи щодо надання обвинуваченому психіатричної допомоги.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту ... здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. При цьому, ні захисником, ні обвинуваченим не було надано суду доказів їх звернень до Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 Житомирської обласної ради щодо надання документів з приводу лікування, а також отримання відмови у їх наданні.

Під час судового розгляду на думку суду поведінка обвинуваченого є адекватною.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для примусової госпіталізації обвинуваченого до психіатричного закладу, визначених положеннями Закону, а також про відсутність сумнівів щодо осудності чи обмеженої осудності обвинуваченого станом на момент розгляду клопотання. А тому суд приходить до висновку про відсутність на момент розгляду клопотання підстав для проведення експертизи, передбачених ст.ст.242, 332, 509 КПК України. З огляду на це у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-372 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника про витребування документів відмовити.

Ухвала згідно з ч. 5 ст. 532 КПК України набирає законної сили з моменту її постановлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя: Г. Г. Мініч