Рішення № 51692451, 01.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8341/15 Справа № 204/9260/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенської Інни Романівни, ОСОБА_7, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ПАТ «Державний ощадний банк України», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенської І.Р., ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задоволені.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 05.12.2014 року, укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р.

Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенської І.Р. від 05.12.2014 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-4 квартира № 60, яка складається із: 1 - коридор, 2567 - житлові, 3 - кухня, 4 - санвузол, І,ІІ - балкони, загальна площа 86,1 кв.м., житлова площа 59,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_8 нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-4 квартира № 60, яка складається із: 1 - коридор, 2567 - житлові, 3 - кухня, 4 - санвузол, І,ІІ - балкони, загальна площа 86,1 кв.м., житлова площа 59,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4, ПАТ «Державний ощадний банк України», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенської І.Р. та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 3897 грн. 60 коп., тобто по 974 грн. 40 коп. з кожного з них відповідно.

Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про постановлення окремої ухвали суду.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4, ПАТ «Державний ощадний банк України» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Вказані вимоги ЦПК України суд першої інстанції не врахував.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір № 784/1, згідно з яким банк надав останній у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності, грошові кошти на споживчі цілі в розмірі 250000,00 грн. з виплатою процентної ставки в розмірі 18% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 11.05.2011 року (т.1 а.с.11-13).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі шляхом надання ОСОБА_9 кредитних коштів у розмірі 250000,00 грн.

19 травня 2006 року між банком та ОСОБА_9 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 784/1 від 12.05.2006 року, в якій був викладений в новій редакції п.1.6. основного кредитного договору (т.1 а.с.15). Також, 27 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_9 була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 784/1 від 12.05.2006 року, в якій сторони дійшли згоди викласти умови вищевказаного кредитного договору в новій редакції (т.1 а.с.15 оборот - 18). Так, згідно п.1.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується отримувати належним чином використати та повернути кредит в сумі 403830,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16,5 % річних на умовах та в строки, визначені цим договором. Відповідно до п.3.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується точно в строки, обумовлені цим договором, повернути кредит в сумі 403830,00 грн. та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором.

В якості забезпечення виконання зобов'язань, передбачених вищевказаним кредитним договором, 12 травня 2006 року між ПАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 був укладений договір поруки, згідно п.1.1 якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього. Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Крім того, 15 травня 2006 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_5 як майновий поручитель ОСОБА_9, з метою забезпечення виконання останньою своїх зобов'язань за кредитним договором № 784/1 від 12.05.2006 року, передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру № 60 (в житловому будинку літ. А-4), яка складається із: 1 - коридор, 2,5,6,7 - житлові, 3 - кухня, 4 - санвузол, І,ІІ - балкони, загальна площа 86,1 кв.м., житлова площа 59,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1. Вказаний іпотечний договір від 15.05.2006 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2912 (т.1 а.с.6-9).

28 серпня 2007 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 був укладений додатковий договір до іпотечного договору від 15.05.2006 року, в якій були викладені в новій редакції умови забезпечення останнім кредитних зобов'язань ОСОБА_9, які виникають у неї з кредитного договору № 784/1 від 12.05.2006 року (т.1 а.с.10). Вказаний договір також посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 9347 (т.1 а.с.10).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_9 своїх зобов'язань за кредитним договором, забезпеченим іпотечним договором від 15.05.2006 року ПАТ «Державний ощадний банк України», здійснило продаж предмету іпотеки, а саме: квартири № 60 (в житловому будинку літ. А-4), яка складається із: 1 - коридор, 2,5,6,7 - житлові, 3 - кухня, 4 - санвузол, І,ІІ - балкони, загальна площа 86,1 кв.м., житлова площа 59,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачу. Продаж було здійснено шляхом укладання між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу від 05.12.2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. та зареєстрований в реєстрі за № 4915 (т.2 а.с.2).

23 січня 2015 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 105 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_8 (т.1 а.с.193-194).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Державний ощадний банк України» не надав належних доказів того, що позивачем отримано повідомлення про заборгованість та про намір ПАТ «Державний ощадний банк України» продати майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.3.1.3. Іпотечного договору від 15.05.2006 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому, цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором та/або цим договором, в тому числі невиконання або неналежне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором в цілому або в будь-який його частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше двох місяців.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язання в цілому чи тієї або іншої частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку визначеному цим договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п.6.6. цього договору

Згідно п.6.6., Іпотечного договору - за цим договором іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань на підставі цього договору або укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадку, якщо іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі, він зобов'язаний за 30 днів до укладання договору купівлі-продажу повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти договір купівлі-продажу з іншою особою.

Відповідно до п.39. Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст.36, ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Дійшовши висновку про неповідомлення ОСОБА_5 з боку банку про намір звернути стягнення на предмет іпотеки та продати квартиру, суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав ніякої оцінки повідомленню ПАТ «Державний ощадний банк України» від 24.10.2014 р. на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про продаж предмету іпотеки, розрахунку заборгованості, які були надіслані зазначеним особам, що підтверджується описом поштового вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення 27.10.2014 р. адресату, про що міститься підпис (т.1 а.с.102-104).

Позивач жодним чином вказаний доказ не спростував та посилається на необізнаність з цього приводу.

Наявність заборгованості позивачем не оспорюється.

Таким чином, вимоги діючого законодавства та положень договору баком було дотримано, інших підстав для визнання договору купівлі-продажу позивачем не зазначалось. В зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним, відсутні підстави і для задоволення інших позовних вимог, які є похідними від зазначених.

В зв'язку із за значеним, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене рішення, яке не відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК, а тому воно підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенської Інни Романівни, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: