Постанова № 51690097, 14.09.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9473/15-а

Провадження № 2-а/263/265/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Артеменко Л.І.,

при секретарі Масюку М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій Управління Пенсійного фонду України (надалі УПФУ) в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії як особі, що працювала в районах Крайньої Півночі. В обґрунтування позову вказала, що вона є пенсіонером за віком з 27 червня 2004 року. В періоди часу з 27.11.1984 року по 26.09.1991 року працювала в районі Крайньої Півночі. Діючим законодавством передбачено зараховування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при врахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком. Проте це не було зроблено відповідачем при призначенні їй пенсії. Звернувшись до відповідача із проханням провести перерахунок пенсії - в вересні 2014 року отримала відмову. Просила суд визнати таку бездіяльність відповідача неправомірною та відповідно зобов'язати його вчинити дії спрямовані на зарахування стажу та виплатити недотримані суми пенсії.

Сторони до суду не прибули, що, зважаючи на їх належне повідомлення та заяву позивача про розгляд справи без її участі, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративна позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.06.2004 року отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області.

Позивач 14.08.2014 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя з заявою, зокрема про надання довідки про розмір нарахованої пенсії із розшифруванням за видами доплат помісячно за період часу з часу призначення пенсії, копій документів, які використовуються для нарахування їй пенсії.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя за №21791/05 від 20 серпня 2014 року, позивачеві повідомлено, що розмір пенсії розрахований згідно діючого законодавства, на підставі документів пенсійної справи. Довідку про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії з розшифруванням помісячно за період з 01.01.2003 р. по 31.08.2014 р. та копію розпорядження розрахунку пенсії з відомостями про коефіцієнти стажу та заробітку, доплати та надбавки, періоди страхового стажу та заробітної плати, направлену на її адресу.

07 вересня 2015 року до суду надійшли заперечення за позов, у яких він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем було надано довідки №5/303 від 07.10.2002 року яка видана АТК «Сахазолототрансснаб» Усть-Куйгінського автотранспортного підприємства за період роботи з 27.11.1984 року по 26.09.1991 року по якій укладалися строкові угоди з 27.11.1984 року по 26.11.1987 року терміном на 3 роки та з 06.09.1989 року по 05.09.1992 року терміном на 3 роки. По вказаним рокам пільговий стаж враховано по 31.12.1990 року. Зарахувати період роботи з 27.11.1987 року по 05.09.1989 рік управління не має законних підстав, оскільки за вказаний період позивачем не надано документ, що підтверджує укидання строкового трудового договору. Згідно підпункту «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі й у місцевостях, прирівняних до районів районної Півночі» від 10.02.1960 року, зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шусть місяців при обчисленні стажу для одержання пенсії, провадиться тільки за умови укладення строкового трудового договору про роботу в цих районах. При відсутності трудового договору, в органи Пенсійного фонду можуть бути представлені документи (довідки), що підтверджують періоди роботи на Крайній Півночі, і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, і право працівника на користування пільгами. За матеріалами пенсійної справи, позивачу період роботи з 03.05.1983 по 23.04.1992 роки в районі Крайньої Півночі зараховано до загального страхового стажу в одинарному розмірі, оскільки стаж роботи за період роботи з 01.03.1960 року зараховувався у полуторному розмірі за умови, що працівник мав право на пільги, встановлені ст.5 Указу Президії ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Позивачем не надано трудових договір за період роботи з 27.11.1987 року по 05.09.1989 року, тому відсутні підстави для зарахування вказаного періоду на пільгових умовах (за один рік шість місяців).

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.5 розділу 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до:

- Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі";

- Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі";

- Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто, Законом встановлено, що обчислення трудового стажу проводиться на підставі одного з документів: або трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки.

Відповідно до трудової книжки позивач ОСОБА_1, в період часу з 27.11.1984 року по 26.09.1991 року, працювала в районі Крайньої Півночі.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на п.5 Указ Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року про необхідність, на думку відповідача, надання строкових трудових договорів з наступних підстав.

Відповідно до п.5 зазначеного Указу "пільги, передбачені дійсною статтею, надаються також особам, які прибули у райони Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, із власної ініціативи і які уклали строкові трудові угоди про роботу у цих районах". Тобто Указ Президії вказаною нормою розповсюджує дію Указу не тільки на осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі за безстроковими трудовими договорами із винесенням наказу про прийняття у штат працівника із записом у трудову книжку, а й на працівників, які працювали за строковими договорами без винесення наказу про прийняття у штат та запису у трудову книжку. Вказана норма Указу жодним чином не зобов'язує осіб, які працювали за безстроковими трудовими договорами, знаходились у штаті підприємства (установи, організації) та мали відповідні записи у трудовій книжці, надавати строкові трудові договори, які ними взагалі не укладались.

Тому суд вважає заперечення відповідача на позов необґрунтованими.

Відповідно до пп. д) п.5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також п.3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", встановлено зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при врахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Згідно наданої позивачем трудової книжки вона працював: в період часу з 27.11.1984 року по 26.09.1991 року в Автотранспортному підприємстві «Якутавтотрансснаб» (01.01.1990 Усть-Куйгинському ДТП управління «Якутдортранс» перетворено в Автотранспортному підприємстві «Якутавтотрансснаб»).

Додатково, вказаний період роботи також підтверджено відповідною довідкою, з якої вбачається, що заробітна плата позивачу нараховувалась у період з січня 1986 року по грудень 1990 року безперервно (довідка № 1/524 від 30.09.2004 Республіка Саха (Якутія) АТК «Сахазолототрансснаб» Усть-Куйгинське).

До того ж з розрахунку стажу з 01.01.2004 року ОСОБА_1 наданого відповідачем, періоди роботи з 27.11.1984 року по 26.11.1987 року та з 06.09.1989 року по 31.12.1990 року зараховано з пільговим коефіцієнтом 1,50 Крайня Північ.

Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР, як в редакції від 10.11.1967 року №1020, так і в новій редакції від 03.01.1983 року №12, до районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, Якутська СРСР входить повністю до районів Крайньої Півночі, незалежно від районів.

Суд вважає, що вказаний пільговий коефіцієнт для працівників, які працювали в районах Крайньої Півночі, мав бути застосований відповідачем із часу нарахування позивачу пенсії, тобто з 27.06.2004 року.

Проте, відповідно до ч.1ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся із позовом до суду 11 серпня 2015 року.

Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Вищого адміністративного суду №1425/11/13-10 від 10 жовтня 2010 року судам необхідно враховувати, що предметом позову в цій категорії справ є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, тому судам необхідно перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір. Тобто можливі випадки, коли в частині вимог позовну заяву слід залишати без розгляду (частина перша статті 100 КАС України, а в іншій частині - відкривати провадження у справі.

Провадження у справі відкрито в частині вимог за період з 07.02.2015 по 07.08.2015, тобто в межах шестимісячного строку. За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи періоди роботи з 27.11.1987 року по 05.09.1989 року, в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах - із пільговим коефіцієнтом, а саме один рік роботи у вказаний період у районах Крайньої Півночі часу за один рік та шість місяців.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 27.11.1987 року по 05.09.1989 року в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах - із пільговим коефіцієнтом, а саме один рік роботи у вказаний період у районах Крайньої Півночі часу за один рік та шість місяців.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 з 07.02.2015 року із зарахуванням періоду роботи з 27.11.1987 року по 05.09.1989 року, в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах - із пільговим коефіцієнтом, а саме один рік роботи у вказаний період у районах Крайньої Півночі часу за один рік та шість місяців, та зобов'язати сплатити недоотримані ОСОБА_1 суми пенсій із 07.02.2015 року.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73 гривні 08 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.І. Артеменко