Постанова № 51689751, 28.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.09.2015 справа №908/2944/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді при секретарі за участю представників сторін від позивача: від відповідача:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не зявився не зявивсярозглянувши апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча м. Маріупольна рішення господарського судуДонецької областівід09.07.2015р.у справі№ 908/2944/15 (суддя Гринько С.Ю.)за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю Ксімекс Електро м. Одеса Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча м. Маріуполь стягнення 113786,93 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 908/2944/15 (Суддя Гринько С.Ю.) від 09.07.15р. за позовом ТОВ Ксімекс Електро м. Одеса до ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча м. Маріуполь позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча, м. Маріуполь на користь ТОВ Ксімекс - електро м. Одеса 70139,24грн. заборгованості, 4673,96грн. пені, 2557,97грн. 3% річних, 35132.70 грн. інфляційні витрати, 2250,00грн. судовий збір.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча м. Маріуполь просить його скасувати та припинити провадження по справі.

В обґрунтування своєїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував наявність у Договорі №1923 від 10.06.13р. третейської угоди та не надав належної оцінки інформації викладеної відповідачем у відзиві.

Зокрема, зауважує, що розділом 9 п. 9.2 (порядок вирішення спорів) спірного договору передбачено, що всі спори та розбіжності, які виникають по спірному договору підлягають вирішенню у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (відповідно до регламенту суду), а тому на думку апелянта, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ Ксімекс Електро м. Одеса та ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча м. Маріуполь 10.06.2013р., укладено договір № 1923 (на придбання технологічного обладнання), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобовязався передати, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кількість, номенклатура поставки Обладнання визначаються в специфікаціях до цього Договору, які є невідємною його частиною.

Згідно п. 4.1 Договору що поставка Обладнання здійснюється за цінами, котрі встановлюються в залежності від умов поставки, вказані в Специфікаціях. Відповідно до п. 4.2 Договору ціна на Обладнання може бути змінена тільки за взаємної згоди обох сторін шляхом внесення відповідних змін до Договору.

Згідно п. 3.2 Договору Обладнання поставляється на умовах, вказаних у специфікаціях до договору, відповідно до Інкотермс - 2010.

Пунктом 3.3 передбачено, що Обладнання поставляється у строки, вказані в специфікаціях до Договору. Строки поставки відповідно до п.3.4 Договору можуть бути змінені за письмовою згодою Відповідача.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що право власності на Обладнання переходить від ТОВ Ксімекс - Електро до Відповідача с дати поставки Обладнання.

Сторони погодили, що строки поставки обладнання визначаються у специфікаціях.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за поставлене Обладнання буде здійснюватись на протязі терміну, вказаного у специфікаціях, який враховується з моменту поставки Обладнання та надання документів, вказаних у п. 6.3 Договору.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що ТОВ Ксімекс Електро зобовязане передати Відповідачу рахунок на оплату, транспортні та супровідні документи, упаковочні, сертифікати, акти приймання-передачі, інші документи вказані в специфікаціях.

Пунктом 10.4 визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє, відповідно до п.10.5 до 10.12.2013р. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобовязань по цьому Договору.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов спірного договору від 10.06.13р. № 1923 позивач передав товар відповідачу по наступними в матеріалами справи накладним: № КЭ000002745 від 08.08.13р. на суму 7985,75грн., №КЭ000003299 від 01.10.13р. на суму 100 399,69грн., №КЭ000003300 від 01.10.13р. на суму 25 863,52грн., № КЭ000003962 на суму 2437,02грн., №КЭ000003963 на суму 931,03грн., № КЭ000003964 на суму 2877,96грн., № КЭ000003967 на суму 4584,00грн., № КЭ000003968 на суму 217,37грн., № КЭ000003978 від 23.12.13р. на суму 28996,92грн., № КЭ000000139 на суму 740,77грн., № КЭ000000140 на суму 360,73грн., від 21.01.14р., № КЭ000000147 від 23.01.14р. на суму 26056,75грн.

Вартість отриманого товару за видатковими накладними, предявленими позивачем як підстава позову складає 201451,51грн. Вказана же сума позивачем у позовної заяві інша, документи які не заявлені як підстава вимог.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

В наданих специфікаціях обумовлений строк оплати в термін 20-ти календарних днів від дати отримання товару.

Доказом оплати є платіжні доручення та розрахунок, які знаходяться в матеріалах справи. Відповідно до платіжних доручень отримано товар на загальну суму 201451,51грн. сплачений відповідачем лише на суму 131312,27грн. Залишився несплаченим товар на суму 70139,24грн.

Проте, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за прийнятий товар.

За приписами статті 2 Закону України Про третейські суди, третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Статтею 5 названого Закону встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України Про третейські суди, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Частиною 4 статті 12 Закону України Про третейські суди встановлено, що третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Як вбачається з матеріалів справи, п.9.1 спірного договору сторони погодили, що спори та розбіжності, які виникнуть у зв'язку з даним договором чи його укладенням, порушенням, розірванням, недійсності будуть вирішуватись шляхом переговорів.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що у випадку коли спори та розбіжності що виникли у зв'язку з даним договором чи його укладенням, порушенням, розірванням, недійсності не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд буде здійснюватись у відповідності з матеріальним правом України наступним чином:

-спори, майнові вимоги по яким перевищують еквівалент 10000 доларів США ( з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобовязань, вирішуються у господарський судах України ( у відповідності з діючим законодавством України);

-спори, майнові вимоги по яким не перевищують еквівалент 10000 доларів США ( з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобовязань, вирішуються в Постійно діючому Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група відповідно до регламенту вказаного суду. Рішення Регіонального Третейського суду є кінцевим та обов'язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами в строки вказані у рішенні суду.

На момент виникнення вимог по даному договору з урахуванням обмінного курсу сума заборгованості не перевищує еквівалент 1000 доларів США. Таким чином відповідно до п. 9.2 даного договору спір між сторонами повинен вирішуватися у Третейському суді України.

Також уклавши договір із третейським застереженням сторони у даній справі погодили, що будь-які суперечки та спори щодо даного договору між ними підлягають розгляду третейським судом, а тому отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі Закон України Про третейські суди не передбачає.

Тому звернення до господарського суду суб'єкта господарювання при наявності третейської угоди є неправомірним та таким, що суперечить меті укладення третейської угоди, оскільки сторонами укладено третейську угоду саме для того, щоб кожна з них мала гарантію того, що у разі виникнення спору, інша сторона звернеться саме до третейського суду.

Згідно частини 2 статті 12 ГПК України, підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 5 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Вказана норма є імперативною, а тому не надає право суду на власний розсуд припиняти чи не припиняти провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Крім того, відповідно до п.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що: є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

За таких обставин, беручи до уваги той факт, що відповідач заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, колегія суддів приходить до висновку, що при наявності чинної третейської угоди, укладеної до порушення провадження у справі, яка ще може бути виконана, сторона такої угоди повинна звертатися для вирішення спору тільки до третейського суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 29.04.2015р. у справі №910/28560/14-г, від 08.04.2010р. у справі №44/358, від 19.01.2011р. у справі №33/294-10 (14/272-10).

А отже, місцевий господарський суд припустився порушенням норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин рішення господарського суду не відповідає матеріалам справи, приписам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню, на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України,

Враховуючи викладене та керуючись п. 5 ст. 80, ст. 101, ч. 3 ст. 103, ч. 4 ст. 104, ч.ч. 1, 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у справі № 908/2944/15 - скасувати повністю.

Провадження у справі №908/2944/15 - припинити.

Головуючий суддя А.М. Мясищев

Судді О.В. Кододова

ОСОБА_3

Надруковано: 4 прим.

1 - позивачу

1- відповідачу

1 - у справу

1 - ДАГС