Рішення № 51687201, 15.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015

Справа №910/19908/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бетон Комплекс”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПМК 555”

про стягнення 32775,43 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін: не з’явились.

встановив:

03 серпня 2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПМК 555” заборгованість в сумі

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як Продавець недопоставив в повному обсязі позивачу як Покупцю попередньо оплачений останнім товар, внаслідок чого позивач звертається до суду з вимогами про стягнення з відповідача вартості недопоставленого товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвал Господарського суду міста Києва.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

В серпні-вересні 2012 року відповідач (надалі - Продавець або Постачальник) виставив позивачу (по тексту – Покупець або Отримувач) на оплату товару рахунки № 1089 від 13.08.2012 та б/н від 07.09.2012.

У вересні 2012 року позивач сплатив на користь відповідача 36000,00 грн. за товар по відповідним рахункам, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №№: 9124 від 06.09.2012р., 9175 від 07.09.2012р., 9176 від 07.09.2012р., 9284 від 11.09.2012р., 9445 від 13.09.2012р., 9499 від 14.09.2012р. та 9742 від 20.09.2012р.

Продавець оплаченого Покупцем товару в повному обсязі не передав та оплачених грошових коштів за недопоставлений товар в розмірі 32775,43 грн. залишку його вартості не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти за недопоставлений товар в сумі 32775,43 грн.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.

У липні 2015 року Покупець звернувся до Продавця з претензією № 02/500 від 25.06.2015 щодо повернення грошових коштів за недопоставлений товар в сумі 32775,43 грн. Факт надсилання позивачем претензії на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком про оплату відправки № 9997 від 04.07.2015 та списком поштових відправлень з відміткою поштового штемпеля про оплату відправки.

Доказів поставки Продавцем повного обсягу товару або доказів повернення частини передплати позивачу в розмірі 32775,43 грн. відповідачем суду не надано.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено судом, в серпні-вересні 2012 року відповідач виставив позивачу на оплату товару рахунки № 1089 від 13.08.2012 та б/н від 07.09.2012.

З матеріалів справи вбачається, що в вересні 2012 року позивач сплатив на користь відповідача 36 000,00 грн. за товар за вказаними рахунками, що підтверджується платіжними дорученнями №№: 9124, 9175, 9176, 9284, 9445, 9499 та 9742.

Правовідносини між сторонами щодо поставки-прийняття товару виникли на підставі рахунків на оплату: № 1089 від 13.08.2012 та б/н від 07.09.2012 та їх оплати, що свідчить про вчинення між позивачем та відповідачем правочину у сфері купівлі-продажу товарів у спрощеній формі, оскільки поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач оплачений позивачем товару повному обсязі не поставив, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Судом встановлено, що у липні 2015 року Покупець звернувся до Продавця з претензією № 02/500 від 25.06.2015 щодо повернення грошових коштів за недопоставлений товар в сумі 32 775,43 грн.

Вказана претензія відповідачем отримана та залишена без задоволення.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Доказів поставки Продавцем товару, а також доказів повернення відповідачем коштів позивачу в розмірі 32 775,43 грн. суду не надано.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що доказів поставки відповідачем позивачу повного обсягу товару за оплаченими Покупцем рахунками № 1089 від 13.08.2012р. та б/н від 07.09.2012, а також доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за недопоставлений товар станом на вересень 2015 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця попередньої оплати за товар в розмірі 32775,43 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПМК 555” (ідентифікаційний код 34933632, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 28), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бетон Комплекс” (ідентифікаційний код 04012164, адреса: 04074, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8, п/р 26003000118261 в ПАТ КБ «Хрещатик» у м. Києві, МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, попередню оплату у розмірі 32775,43 грн. (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят п’ять гривень 43 копійки) та судові витрати у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 21.09.2015.

Суддя В.О. Демидов