Рішення № 51686794, 17.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015Справа №910/17628/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в розмірі 22 623 грн. 60 коп.

Представники:

від Позивача: Яценко О.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 22 623 грн. 60 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 04.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено Договір про надання овердрафту №111, відповідно до умов якого Банк зобов»язався надати Позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов»язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови Договору, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 06.04.2015 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 22 623 грн. 60 коп., з яких: 19 672 грн. 73 коп. - неповернута сума кредиту; 2 846 грн. 89 коп. - прострочені відсотки; 05 грн. 38 коп. - прострочена сума комісії; 98 грн. 36 коп. - нараховані відсотки; 00 грн. 24 коп. - пеня. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 22 623 грн. 60 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/17628/15, судове засідання призначено на 22.07.2015 р.

22.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.07.2015 року не виконав.

В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.07.2015 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження повернення грошових коштів в розмірі 19 672,73 грн. за Договором №111 від 04.07.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 09.09.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

09.09.2015 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відтак, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за доцільне продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 17.09.2015 року, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи.

В судовому засіданні 17 вересня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року у справі № 910/17628/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/17628/15 направлялись на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 вересня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

04.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено Договір про надання овердрафту №111, відповідно до умов якого Банк зобов»язався надати Позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов»язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.4 Договору Банк надає Позичальнику овердрафт, а Позичальник приймає його на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості - 20 000 грн. 00 коп. зі сплатою 28,00% річних, дата остаточного повернення овердрафту - 03.07.2015 р.

Згідно з п.2.3 Договору комісії за надання овердрафту: за розгляд заявки про надання кредиту, за видачу кредиту, за управлінням кредитом - 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок Позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована; інші комісії при внесенні змін до Договору.

Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань - 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочки, за весь час прострочки. (п.2.6 Договору)

У п.4.1 Договору зазначено, що Позичальник зобов»язаний повернути Банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі, визначеному п.2.6 цього Договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він належним чином виконав умови Кредитного договору, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 06.04.2015 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 22 623 грн. 60 коп., з яких: 19 672 грн. 73 коп. - неповернута сума кредиту; 2 846 грн. 89 коп. - прострочені відсотки; 05 грн. 38 коп. - прострочена сума комісії; 98 грн. 36 коп. - нараховані відсотки; 00 грн. 24 коп. - пеня. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 22 623 грн. 60 коп.

19.02.2015 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача вимога №111 сплатити заборгованість за Договором у розмірі 21 820 грн. 06 коп., яка була повернута на адресу Банку за закінченням встановленого строку зберігання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання овердрафту №111 від 04.07.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання овердрафту №111 від 04.07.2014 року Позивачем видано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 грошові кошти, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості, наданим Позивачем.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Відповідачем Публічному акціонерному товариству «Кредобанк» грошових коштів за Договором про надання овердрафту №111 від 04.07.2014 року в строк до 03.07.2015 року та не надано доказів сплати процентів за користування такими кредитними коштами.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору про надання овердрафту №111 від 04.07.2014 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 19 672 грн. 73 коп. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 19 672 грн. 73 коп. - суми заборгованості за кредитом та 2 846 грн. 89 коп. - суми заборгованості за простроченими відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з п.2.3 Договору комісії за надання овердрафту: за розгляд заявки про надання кредиту, за видачу кредиту, за управлінням кредитом - 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок Позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована; інші комісії при внесенні змін до Договору.

З огляду на матеріали справи, через порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів, Відповідачу здійснено нарахування комісії в сумі 05 грн. 38 коп. та відсотків у розмірі 98 грн. 36 коп., а тому через непогашення Відповідачем зазначеної суми грошових коштів, позовні вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р. у розмірі 00 грн. 24 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

У п.4.1 Договору зазначено, що Позичальник зобов»язаний повернути Банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі, визначеному п.2.6 цього Договору.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за загальний період прострочення з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р. в розмірі 00 грн. 24 коп.

Таким чином, з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» підлягає стягненню 19 672 грн. 73 коп. - неповернута сума кредиту; 2 846 грн. 89 коп. - прострочені відсотки; 05 грн. 38 коп. - прострочена сума комісії; 98 грн. 36 коп. - нараховані відсотки; 00 грн. 24 коп. - пеня.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.САХАРОВА, будинок 78, Ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) заборгованість у розмірі 22 623 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 60 (шістдесят) коп., з яких: 19 672 грн. 73 коп. - неповернута сума кредиту; 2 846 грн. 89 коп. - прострочені відсотки; 05 грн. 38 коп. - прострочена сума комісії; 98 грн. 36 коп. - нараховані відсотки; 00 грн. 24 коп. - пеня, а також судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин