Рішення № 51680125, 30.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/11299/2015 Головуючий у 1-й інстанції Новак А.В.

Доповідач Кравець В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Кравець В.А.,

суддів Семенюк Т.А., Ратнікової В.М.

за участю секретаря Попандопало Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року представник ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 77.1/АК-00527.08.2 від 27.02.2008 року, в розмірі : 15 309,09 дол. США та 4 456 286,25 грн. з яких: сума поточної заборгованості за кредитом - 0 доларів США; сума поточної заборгованості за процентами по кредиту - 0 доларів США; сума простроченої заборгованості за кредитом - 9 971,54 долари США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 337,55 долари США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 4 379 217,33 грн. загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості 22 495,22 грн., сума поточної заборгованості за платою по кредиту - 0 грн., сума простроченої заборгованості за платою по кредиту - 42 409,02 грн. сума інфляційних втрат - 12 164,68 грн. та вирішити питання судових витрат.

У мотивування вимог посилався на те, що відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки належним чином не виконують, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 15 309 долари США 09 цента та 4 456 286 гривень 25 копійок та вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Вказує на те, що повідомлено суд про зміну прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_1, проігноровано судом. Рішення винесене на дівоче прізвище.

Вважає, що суд проігнорував клопотання про застосування строків позовної давності до основної суми боргу та штрафних санкцій.

Зазначила, що умовами кредитного договору № 77.1/АК-00572.08.2 від 27.02.2008 року погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник позивача ПАТ «Родовід Банк» проти апеляційної скарги заперечував просив рішення суду у справі залишити без зміни.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що умови договорів не виконуються належним чином, тому відповідачі повинні відповідати перед банком, включаючи сплату основного боргу, відсотків та пені. Доводи відповідача ОСОБА_1 про сплив позовної давності відхилено з посиланням на те, що кредит було видано терміном до 27.02.2015 року.

Судом встановлено, що між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір 77.1/АК-00572.08.2 від 27.02.2008 року, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 26 910 доларів США у вигляді відкриття відновлювальної кредитної лінії зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 7.70% на рік (починаючи з 11.11.2008 року - 9.7% на рік) з кінцевим терміном повернення 27.02.2015 року.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором кредиту, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого, останній зобов'язався солідарно відповідати перед ПАТ «Родовід Банк» у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 77.1/АК-00572.08.2 від 27.02.2008 року, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії.

Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.

Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 19.03.2015 року становить 15 309,09 дол. США та 4 456 286,25 грн. і складається з: суми поточної заборгованості за кредитом - 0 доларів США; суми поточної заборгованості за процентами по кредиту - 0 долари США; суми простроченої заборгованості за кредитом - 9 971,54 долари США; суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 337,55 долари США; загальної суми пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 4 379 217,33 грн. загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 22 495,22 грн. суми поточної заборгованості за платою по кредиту - 0 грн., суми простроченої заборгованості за платою по кредиту - 42 409,02 грн. суми інфляційних втрат - 12 164,68 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) пози чальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (не належне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Отже, сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі цього договору.

За змістом ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка переглядається, суд установив, що позичальник з 10.04.2008 року припинив оплату чергових платежів, і що кредитор звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом у квітні 2014 p., надавши розрахунок заборгованості станом на 19.03.2015 року.

Відповідно до п. 3.1 договору кредиту починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до «10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 320,36 (триста двадцять) доларів США 36 центів на рахунок, вказаний у пункті 1.3 цього Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку: 3.2. повернути одержані кредити згідно з умовами цього Договору не пізніше 27 лютого 2015 р.

Таким чином, ураховуючи, що за п. 3.1 кредитного договору погашення кредиту (заборгованості за кредитом, процентами та плати за обслуговування кредиту) повинно здійснюватись позичальником частинами до «10» - го числа (включно) кожного календарного місяця по 320,36 доларів США, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань, з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 р. (справа №6-116цс13), від 19 березня 2014 p. у справі 6-20цс14, від 29 жовтня 2014 p. у справі № 6-169цс14 .

Згідно розрахунку, наданого позивачем, проведеного у межах строку позовної давності, заборгованість по кредиту та процентам становить 14 463, 74 дол. США, плата за обслуговування кредитом - 32 174 , 90 грн. та 547 830,22 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам за період з 16.04.2013 р. по 16.04.2014 року, 4 706, 78 грн. - три відсотка річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентів.

За умовами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до Постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Наразі, колегія суддів приходить до висновку по зменшення розміру пені , нарахованої позивачем, оскільки її розмір більш ніж у тричі перевищує розмір основних боргових зобов'язань та має бути зменшений до співмірної суми, оскільки негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання не наступило, а стягнення пені є лише санкцією за порушення виконання зобов'язань. Отже, колегія вважає, що з відповідачів слід стягнути пеню у розмірі 320 000 грн.

Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідачів становить 14 463, 74 дол. США та 356 881,68 грн.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 14 463, 74 дол. США та 356 881,68 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по 1 461 рн. 60 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді