Ухвала суду № 51680018, 28.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А [1]

28 вересня 2015 року суддя Апеляційного суду м. Києва Прокопчук Н.О., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі представника - Ключинського Костянтина Леонідовича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року у цивільній справі за заявою

Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі

За позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, ―

В С Т А Н О В И ЛА:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року в задоволенні заяви ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі представника - Ключинського К.Л., 15.09.2015 направив до суду апеляційну скаргу.

Однак апеляційне провадження в даній справі не може бути відкрите виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 №63 про початок процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» призначено Славкіну М.А. (а.с. 53).

Апеляційну скаргу представником ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - Ключинським К.Л. було подано з пропуском строку апеляційного оскарження та порушено питання про поновлення строку.

Статтею 73 ЦПК України передбачено, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Порушуючи клопотання про поновлення строку апелянт вказує на недостатність часу для складання процесуальних документів, їх перевірки та підписання через їх велику кількість, внаслідок збільшення навантаження на працівників банку, у зв'язку з чисельним скороченням останніх.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить даних, що уповноважені представники скаржника були позбавлені можливості звернутись до суду з апеляційною скаргою в межах строку, визначеного ст. 294 ЦПК України, та відповідно до ст. 300 ЦПК України, доповнити чи змінити свою апеляційну скаргу, за наявності обставин, на які вони посилаються, але в межах строку на апеляційне оскарження. Зазначені апелянтом причини пропуску строку не можна визнати поважними, вони носять формальний характер та нічим не підтверджені.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску процесуального строку, не долучено відповідних доказів до апеляційної скарги.

Крім того, порушуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилався на норми ГПК України, які не можуть бути застосовані до розгляду у цивільному судочинстві даної категорії справ.

Зазначені причини пропуску процесуального строку, не можна визнати поважними з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали апелянту необхідно подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності пропуску процесуального строку.

До апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції додаються документи, що підтверджують оплату судового збору.

До апеляційної скарги апелянт надав заяву про відстрочення сплати судового збору в якій просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, обґрунтовуючи тим, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 №63 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», у зв'язку з чим виникло тяжке фінансове становище в ПАТ «Всеукраїнський АкціонернийБанк».

Також скаржник вказує, що до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22 травня 2015 року яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674 - VI „Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку відносилась до пільгової категорії та була звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення рішення у справі.

За змістом викладених у пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIта статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

До заяви про відстрочення сплати судового збору апелянтом не наведено доводів та не подано жодних доказів, які б підтверджували те, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору.

Крім того, апелянт в своїй заяві про відстрочення сплати судового збору посилається на норми ГПК України, які не можуть бути застосовані до розгляду у цивільному судочинстві даної категорії справ.

01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22 травня 2015 року та внесено зміни до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674 - VI „Про судовий збір", відповідно до якого уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку не звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674 - VI „Про судовий збір" зі змінами внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22 травня 2015 року, при подачі апеляційної скарги юридичною особою на ухвалу суду, розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» у 2015 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 1218 грн.

Отже апелянту, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1218 грн. на р\р (Одержувач: УДК в Солом'янському районі м. Києва, Код ЄДРПОУ: 38050812, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019, Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві).

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно подати до Апеляційного суду м. Києва

Згідно з п. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 ЦПК України, застосовується положення статті 121 ЦПК України.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків апеляційної скарги (оплати судового збору) та надання стороні права на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції із зазначенням інших підстави для поновлення строку та подання належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Керуючись ст. 121, 294, 295, 297 ЦПК України, суддя, −

У Х В А Л И ЛА:

Визнати неповажними причини пропуску процесуального строку, зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк»в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі представника - Ключинського Костянтина Леонідовича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року - залишити без руху.

Роз'яснити апелянту, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК недоліки апеляційної скарги (оплатити судовий збір) необхідно усунути протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Попередити, що у разі невиконання у визначений судом термін недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатись неподаною і буде повернута.

Роз'яснити скаржнику, що відповідно до вимог ч.3 ст.297 ЦПК України він має право протягом тридцяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Попередити апелянта - якщо у визначений судом п'ятиденний строк він усуне недоліки своєї апеляційної скарги (оплатить судовий збір), однак протягом тридцяти днів не подасть до суду заяву про поновлення строку, або вказані ним підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Суддя Н.О. Прокопчук

Справа № 753/14448/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13524/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Сухомлінов С.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.