Постанова № 51677581, 14.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2011 року Справа № 2а-4773/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.

при секретарі Житній Ю.С.

в присутності сторін:від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 в інтересах Державного підприємства «Свердловантрацит» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2011 року ОСОБА_4 в інтересах Державного підприємства «Свердловантрацит» (надалі ДП «Свердловантрацит», позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі СДПІ у м. Луганську, відповідач), в якому просила визнати протиправним дії відповідача в частині винесення податкових повідомлень-рішень (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та скасувати податкові повідомлення-рішення (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує наступним.

ДП «Свердловантрацит» засновано на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 07.03.2003 № 117 та знаходиться на обліку в СДПІ у м.Луганську.

30 травня 2011 року позивачем отримані податкові повідомлення-рішення (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Податковим повідомленням-рішенням (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_1 визначено суму податкового зобовязання ДП «Свердловантрацит» з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 116452,00 грн. Податковим повідомленням-рішенням (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_2 визначено суму податкового зобовязання ДП «Свердловантрацит» з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 4118,00 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту невиїзної документальної позапланової перевірки від 28.04.2011 № 335/08-2/32355669 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, висновками якого зафіксовані порушення п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закону України № 168/97ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 93140,00 грн. у грудні 2010 року та порушення п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4117,00 грн. у січні 2011 року.

Правовим обґрунтуванням висновків, зазначених в акті є порушення контрагентами позивача ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Єврозвязок» податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства, що знайшло своє відображення в актах перевірки вказаних підприємств.

ДП «Свердловантрацит» не погоджується з висновками акту від 28.04.2011 № 335/08-2/32355669, та вважає дії відповідача з визначення податкових зобовязань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями такими, що не відповідають нормам діючого законодавства з огляду на наступне.

Перевірку проведено в порушення ст. 79 ПКУ, а саме на адресу позивача не надходили ні наказ, ні повідомлення про проведення перевірки, тому ДП «Свердловантрацит» був позбавлений права оскарження наказу про проведення перевірки (пп.17.1.17 п.17.1 ст.17 ПКУ), а також надання до перевірки документів на підтвердження отримання ТМЦ від контрагентів.

Крім того, СДПІ у м. Луганську при проведенні перевірки порушено приписи пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ, з огляду на відсутність письмових запитів.

В акті перевірки зроблені висновки щодо визнання договорів, укладених між ДП «Свердловантрацит» та вказаними контрагентами такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок, а також є нікчемними. З вказаними висновками позивач не згоден з огляду те, що вказані висновки не мають конкретного обґрунтування, а тому є лише припущеннями відповідача.

Щодо правомірності формування податкового кредиту позивач зазначив, що податковий кредит у спірному періоді, сформовано відповідно до норм діючого законодавства, складено податкові декларації з податку на додану вартість і включено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку, що підтверджено податковими накладними, які оформлені належним чином.

Тому, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову. Зазначив, що СДПІ у м. Луганську було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «Свердловантрацит» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, в результаті якої були встановлені порушення п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України № 168/97ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 93140,00 грн. у грудні 2010 року та порушення п.п. «а» п.198.1 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4117,00 грн. у січні 2011 року.

Підставою для таких висновків стало встановлення нікчемних правочинів між ДП «Свердловантрацит» та його контрагентами ТОВ «Єврозвязок» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», у звязку з тим, що в ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця покупцю. Крім того, при проведенні перевірки відповідачем були враховані висновки актів документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ «Єврозвязок» від 25.03.2011 № 814/2305/33119083 та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» від 28.03.2011 № 158/23-34202109.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит» ідентифікаційний код 32355669 було зареєстровано в якості юридичної особи 24.04.2003 свідоцтво серії А01 № 352389 (а.с. 16).

Позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в СДПІ у м. Луганську (а.с.21,22).

На підставі наказу від 20.04.2011 № 197 (а.с.135) СДПІ у м. Луганську було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «Свердловантрацит» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011. За результатами перевірки складено акт від 28.04.2011 № 335/08-2/32355669 (а.с. 23-33).

Перевіркою встановлено порушення: 1) п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97ВР, в результаті чого ДП «Свердловантрацит» занижено податок на додану вартість на суму 93140 грн. за грудень 2010 року; 2) ч. «а» п. 198.1, ст. 198 ПКУ в результаті чого ДП «Свердловантрацит» занижено податок на додану вартість на суму 4117 грн. за січень 2011 року.

Позивачем на адресу відповідача, супровідним листом від 10.05.2011 № 45/278 були направлені заперечення до акту перевірки № 4-45/287 від 10.05.2011 та копії первинних документів, на підставі яких ДП «Свердловантрацит» сформовано податковий кредит за спірний період (а.с.34-39).

У відповіді на вказаний лист, відповідач зробив висновок, що заперечення до акту перевірки № 4-45/287 від 10.05.2011 суперечать нормам діючого законодавства України та не підлягають задоволенню (а.с.40-47). Зокрема, зазначив, що відповідно до п.79.1 ст.79 ПКУ на адресу позивача були направлені запити №5368/10/08-216 від 29.03.2011 та №5305/10/08-217 від 28.03.2011, після чого 22.04.2011 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення надіслано копію наказу від 20.04.2011 № 197 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Свердловантрацит» та повідомлення від 20.04.2011 № 7319/10/08-217 про запрошення ДП «Свердловантрацит» (а.с.41). Щодо наданих позивачем копій документів вказав, що вони не можуть бути прийняті до уваги при розгляді заперечення, у звязку з пропуском строку для їх надання (а.с.47).

На підставі акту перевірки від 28.04.2011 № 335/08-2/32355669 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 25.05.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Податковим повідомленням-рішенням (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_1 збільшено суму грошового зобовязання ДП «Свердловантрацит» з податку на додану вартість у розмірі 93140 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23285 грн.(а.с.49). Податковим повідомленням-рішенням (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобовязання ДП «Свердловантрацит» з податку на додану вартість у розмірі 4117 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.(а.с.48).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно змісту акту та пояснень представника відповідача висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що фахівцем податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські відносини між ДП «Свердловантрацит» та його контрагентами ТОВ «Єврозвязок» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», від яких платником податку сформовано податковий кредит.Щодо правомірності формування податкового кредиту від ТОВ «Єврозвязок» суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 28.04.2011 № 335/08-2/32355669 зазначено, що ДП «Свердловантрацит» у грудні 2010 року до складу податкового кредиту неправомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 89923 грн. вартості придбання товарів (послуг) у ТОВ «Єврозвязок». До перевірки не надано договір (угоду) щодо постачання/придбання товарів (послуг) та первинні документи, які підтверджують факт придбання товарів, передачі права власності, проведення розрахунків. Таким чином, ДП «Свердловантрацит» документально не підтверджено отримання товарів (робіт, послуг), у звязку з чим, зроблено висновок, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за вказаний період.

Крім того, від ГВПМ СДПІ отримана оперативна інформація листом від 20.04.2011 №3484/7/26/-0131 щодо неможливості встановлення місцезнаходження ТОВ «Єврозвязок».

До СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську надійшов акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харькова від 25.03.2011 № 814/2305/33119083 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Єврозвязок», код 33119083, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010» (а.с.138-148), яким встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Таким чином, ДП «Свердловантрацит» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 89923 грн. за грудень 2010 року.

Судом встановлено, що 03.09.2010 між ДП «Свердловантрацит» (Покупець) та ТОВ «Єврозвязок» (Постачальник) укладено договір № 803/2-10, згідно умов якого постачальник зобовязується на умовах цього договору передати у власність покупця устаткування для автоматичного оброблення інформації (товар) в асортименті, кількості, за ціною та за якісними характеристиками, узгодженими сторонами у Специфікації, а покупець прийняти та оплатити товар. Умови постачання товару відповідно до ІНКОТЕРМС 2000 DDP (склад Покупця). Постачальник зобовязується передати товар Покупцю партіями, попередньо узгодженими у переданій Постачальнику заявці, у впродовж 0,5 календарних днів з моменту отримання заявки від Покупця. Поставка здійснюється автомобільним транспортом Постачальника та за його рахунок. Постачальник зобовязується надати Покупцю наступні документи на товар: Рахунок-фактуру; Товаро-транспортну накладну; Документи, які посвідчують якість та комплектність товару, що постачається. Постачальник зобовязується оформити та передати Покупцю податкову накладну. Покупець здійснює оплату по факту поставки кожної узгодженої партії товару з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів після отримання товару Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури (а.с. 83-85).

Для підтвердження правомірності включення ДП «Свердловантрацит» витрат на оплату товару, отриманого від ТОВ «Єврозвязок», до податкового кредиту, позивач надав: приходні накладні, видаткові накладні, податкові накладні та виписку з книги реєстрації довіреностей (а.с. 92-104).

В графі умова поставки наданих суду податкових накладних відсутні посилання саме на договір від 03.09.2010 № № 803/2-10 (а.с.94, 97, 100, 103).

Позивачем не надані документи, які визначені в договорі, як обовязкові при постачанні товару, а саме рахунки-фактури, товаро-транспортні накладні та документи, які посвідчують якість та комплектність товару, що постачався.

Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Позивачем не надано суду документів, які б підтверджували транспортування зазначеного в договорі товару від ТОВ «Єврозвязок» до ДП «Свердловантрацит».

Суд зазначає, що наявність у покупця податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту.

На підставі наведеного суд вважає, що позивачем, на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Єврозвязок» неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму 89923 грн. за грудень 2010 року. Тому рішення органу державної податкової служби про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість є правомірним та обґрунтованим.

Стосовно правомірності формування податкового кредиту, шляхом віднесення сум ПДВ, яки закладені в вартості продуктів харчування придбаних у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що ДП «Свердловантрацит» задекларувало податковий кредит по підприємству ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за грудень 2010 року в сумі 3217 грн., за січень 2011 року в сумі 4117 грн.

Згідно актів перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.03.2011 № 72/23-34202109 та від 28.03.2011 № 158/23-34202109 всі податкові зобовязання ПП «ВКФ «Укрпромснаб» по контрагентам були скасовані. Так, згідно акту від 04.03.2011 № 72/23-34202109 встановлені порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 завищено податковий кредит у сумі 16 781 040 грн. та занижено податкове зобовязання у самі 17 665 429 грн. (а.с.161-172). Згідно акту від 28.03.2011 № 158/23-34202109 встановлені порушення п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 завищено податковий кредит у сумі 8 913 779 грн. та занижено податкове зобовязання у сумі 9 641 923 грн. (а.с. 149-160).

Ленінською МДПІ у м. Луганську встановлено, що у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» відсутні матеріальна база, працівники, автотранспортні засоби, складські приміщення, що робить фактичне виконання умов договорів неможливим.

Під час перевірки не встановлено факту передачі товару від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» до ДП «Свердловантрацит» за договором від 22.10.2010 № 961/2-10 у звязку з ненаданням для перевірки документів, які підтверджують факт придбання та отримання продуктів харчування.

Судом установлено, що 22.10.2010 між ДП «Свердловантрацит» (Покупець) та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (Постачальник) було укладено договір № 961/2-10, згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця для їдалень Відокремлених підрозділів ДП «Свердловантрацит» продукти харчування, в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами у Специфікаціях, які є невідємною частиною договору, а покупець прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника на умовах DDP згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 відповідно до специфікацій (а.с. 112-114).

Для підтвердження правомірності включення ДП «Свердловантрацит» витрат на оплату товару, отриманого від ПП «ВКФ «Укрпромснаб», до податкового кредиту, позивач надав: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення (а.с. 66-104, 115-118).

Позивачем не надано суду документів, які б підтверджували транспортування продуктів харчування від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» до Відокремлених підрозділів ДП «Свердловантрацит».

Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000, у разі постачання товару на умовах DDP, продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару.

Суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ.

На підставі наведеного суд вважає, що позивачем, на підставі податкових накладних, виданих ПП «ВКФ «Укрпромснаб» неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму 3217 грн. за грудень 2010 року та суму 4117 грн. за січень 2011 року. Тому рішення органу державної податкової служби про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість є правомірним та обґрунтованим.

Абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підставі наведеного суд вважає, що позивачем неправомірно були віднесені до складу податкового кредиту сума 93140 грн. за грудень 2010 року та сума 4117 грн. за січень 2011 року на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Єврозвязок» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб». Тому рішення органу державної податкової служби про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 4117 грн. та 93140 грн., а також, нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн. та 23285 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Щодо вимог про визнання протиправними дії СДПІ у м. Луганську, в частині винесення податкових повідомлень-рішень (форми «Р») від 25.05.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії податкові повідомлення рішення. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, то підстав для відшкодування судових витрат не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 в інтересах Державного підприємства «Свердловантрацит» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2011 року.

Суддя ОСОБА_5