Рішення № 5166949, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/228-20/10923.09.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Телесистеми України»

до Дочірнього підприємства «Старком Україна»

про визнання правочинів недійсними

Суддя Палій В.В. (головуючий)

Судді Гумега О.В., Чебикіна С.О.

Представники сторін:

від позивача Комлєв С.В.- предст. за дов.

від відповідача Солдатенков І.В.- предст. за дов., Андрієнко О.В.- предст. за дов.

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом до Дочірнього підприємства «Старком Україна», у якому просить суд визнати недійсними:

договір №01/11-06 Ст ТСУ від 01.12.2006 р. з моменту його вчинення;

додаткову угоду №1 від 01.12.2006 р. до нього;

додатки №№1, 2 та 3 від 29.12.2006 р.;

додаток №4 від 15.01.2007 р.;

додаток №5 від 26.02.2007 р.;

додатки №№6 та 7 від 26.03.2007 р.;

додаток №8 від 15.03.2007 р.;

додаток №9 від 12.04.2007 р.;

додаток №10 від 01.03.2007 р.;

додатки №№11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 від 16.04.2007 р.;

додаток №18 від 03.05.2007 р.;

додаток №20 від 01.06.2007 р.;

додаток №21 від 30.03.2007 р.;

додаток №22 від 28.04.2007 р.;

додаток №23 від 01.06.2007 р.;

додаток №25 від 14.05.2007 р.;

додаток №27 від 21.05.2007 р.;

додаток №28 від 07.05.2007 р.;

додаток №29 від 23.04.2007 р.;

додатки №№30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та 37 від 21.05.2007 р.;

додаток №40 від 23.05.2007 р.;

додатки №№42 та 43 від 22.06.2007 р.;

додаток №49 від 25.06.2007 р.;

визнати недійсними акти прийому-передачі наданих послуг: №ТСУ-1 та №ТСУ-1/1 від 28.02.2007 р.; №ТСУ-2 та №ТСУ-2/1 від 01.03.2007 р., №ТСУ-3 та №ТСУ-3/1 від 22.03.2007 р., №ТСУ-4 та №ТСУ-4/1, №ТСУ-5 та №ТСУ-5/1 від 30.03.2007 р., ТСУ-6 та ТСУ-6/1 від 02.04.2007 р., №ТСУ-7 та №ТСУ-7/1 від 20.04.2007 р., №ТСУ-8, №ТСУ-8/1 та №ТСУ-9/1 від 30.04.2007 р., №ТСУ-10, №ТСУ-10/1, №ТСУ-11, №ТСУ-11/1, №ТСУ-12, №ТСУ-12/1, №ТСУ-13 та №ТСУ-13/1 від 03.05.2007 р., №ТСУ-14, №ТСУ-14/1, №ТСУ-15 та №ТСУ-15/1 від 22.05.2007 р., №ТСУ-16 та №ТСУ-16/1 від 29.05.2007 р., №ТСУ-17, №ТСУ-17/1, №ТСУ-18/1, №ТСУ-19 та №ТСУ-19/1 від 31.05.2007 р., №ТСУ-20 та №ТСУ-20/1 від 01.06.2007 р., №ТСУ-21 та №ТСУ-21/1 від 12.06.2007 р., №ТСУ-22 та №ТСУ-22/1 від 18.06.2007 р., №ТСУ-23, №ТСУ-23/1, №ТСУ-24, №ТСУ-24/1, №ТСУ-25, №ТСУ-25/1, №ТСУ-26, №ТСУ-26/1, №ТСУ-27, №ТСУ-27/1, №ТСУ-28, №ТСУ-28/1, №ТСУ-29, №ТСУ-29/1, №ТСУ-30/1, №ТСУ-31, №ТСУ-31/1, №ТСУ-32 та №ТСУ-32/1 від 30.06.2007 р., №ТСУ-33 та №ТСУ-33/1 від 04.07.2007 р., №ТСУ-34 та №ТСУ-34/1 від 09.07.2007 р., №ТСУ-35, №ТСУ-35/1, №ТСУ-36, №ТСУ-36/1, №ТСУ-37, №ТСУ-37/1, №ТСУ-38, №ТСУ-38/1, №ТСУ-39, №ТСУ-39/1, №ТСУ-40, №ТСУ-40/1, №ТСУ-41, №ТСУ-41/1, №ТСУ-42 та №ТСУ-42/1 від 31.07.2007 р., №ТСУ-43, №ТСУ-43/1, №ТСУ-44, №ТСУ-44/1, №ТСУ-45 та №ТСУ-45/1 від 01.08.2008 р., №ТСУ-46 та №ТСУ-46/1 від 02.08.2007 р., №ТСУ-47 та №ТСУ-47/1 від 07.08.2007 р., №ТСУ-48, №ТСУ-48/1, №ТСУ-49 та №ТСУ-49/1 від 09.08.2007 р., №ТСУ-50 від 21.08.2007 р., №ТСУ51 та №ТСУ-51/1 від 27.08.2007 р., №ТСУ-52 та №ТСУ-52/1 від 31.08.2007 р., №ТСУ-53 та №ТСУ-53/1 від 12.09.2007 р., №ТСУ-54, №ТСУ-54/1, №ТСУ-55, №ТСУ-55/1, №ТСУ-56, №ТСУ-56/1, №ТСУ-57, №ТСУ-57/1, №ТСУ-58 та №ТСУ-58/1 від 27.09.2007 р., №ТСУ-59, №ТСУ-59/1, №ТСУ-60 та №ТСУ-60/1 від 28.09.2007 р., №ТСУ-61 та №ТСУ-61/1 від 30.09.2007 р., №ТСУ-62, №ТСУ-62/1, №ТСУ-63, №ТСУ-63/1, №ТСУ-64, №ТСУ-64/1, №ТСУ-65, №ТСУ-65/1, №ТСУ-66, №ТСУ-66/1, №ТСУ-67, №ТСУ-67/1, №ТСУ-68, №ТСУ-68/1, №ТСУ-69, №ТСУ-69/1, №ТСУ-70, №ТСУ-70/1, №ТСУ-71, №ТСУ-71/1, №ТСУ-72 та №ТСУ-72/1 від 01.10.2007 р., №ТСУ-73, №ТСУ-73/1, №ТСУ-74, №ТСУ-74/1, №ТСУ-75, №ТСУ-75/1, №ТСУ-76, №ТСУ-76/1, №ТСУ-77, №ТСУ-77/1, №ТСУ-78 та №ТСУ-78/1 від 31.10.2007 р., №ТСУ-79, №ТСУ-79/1, №ТСУ-80, №ТСУ-80/1, №ТСУ-81, №ТСУ-81/1, №ТСУ-82, №ТСУ-82/1, №ТСУ-83, №ТСУ-83/1, №ТСУ-84, №ТСУ-84/1, №ТСУ-85, №ТСУ-85/1, №ТСУ-86, №ТСУ-6/1, №ТСУ-87, №ТСУ-87/1, №ТСУ-88, №ТСУ-89, №ТСУ-89/1, №ТСУ-90, №ТСУ-90/1 та №ТСУ-91 від 01.11.2007 р., №ТСУ-92, №ТСУ-92/1 та №ТСУ-93 від 26.11.2007 р.;

стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами договір №01/11-06 Ст ТСУ від 01.12.2006 р., додаткова угода №1 від 01.12.2006 р. до цього договору та додатки до нього є недійсними, оскільки вони підписані неуповноваженою особою позивача, а саме генеральним директором ОСОБА_4, повноваження якого визначені п.12.4 статуту ЗАТ «Телесистеми України», де встановлено, що до компетенції генерального директора належать, зокрема, укладення від імені компанії договорів (угод), дача розпоряджень щодо здійснення компанією юридичних дій, за винятком трудового контракту між компанією та генеральним директором, договорів щодо виконання обовязків голови Ревізійної комісії та Корпоративного директора, а також значних договорів (угод, дій) Компанії. Повноваження щодо підписання значних договорів (угод, дій) компанії генеральний директор отримує тільки за умови попереднього погодження наглядовою радою відповідного проекту договору (угоди, дії). Наглядова рада згідно з розділом 9 статуту ЗАТ «Телесистеми України»- є одним з органів управління та контролю в компанії, за попереднім погодженням якої генеральному директору ОСОБА_4 надається повноваження щодо підписання значних договорів, а таке повноваження генеральному директору ОСОБА_4 надано не було.

Також, позивач просить суд визнати недійсними акти прийому-передачі наданих послуг згідно договору №01/11-06 Ст ТСУ від 01.12.2006р., додаткової угода №1 від 01.12.2006 р. до цього договору та додатків до нього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2008р. у справі №20/228, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2009р. у справі №20/228 касаційну скаргу ЗАТ «Телесистеми України»задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. зі справи №20/228 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому, у постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2009р., з посиланням на неправильне застосування судами приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу, зазначено, що ні місцевим, ні апеляційним господарським судами при розгляді справи №20/228 не дано оцінки доводам позивача про те, що сторонами в укладенні договору за звичаями ділового обороту перевірялися повноваження представників сторін та вивчалися статутні документи та не досліджено питання щодо того, чи могло ДП «Старком Україна»за всіма обставинами не знати про обмеження повноважень генерального директора позивача.

Крім того, відповідно до даної постанови Вищого господарського суду України, судами не дано оцінки доводам ЗАТ «Телесистеми України»про те, що усі дії позивача, спрямовані на схвалення Договору, вчинялися тією самою особою, що і підписувала Договір з перевищенням наданих їй повноважень.

Згідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 27.04.2009р. справу №20/228 передано на новий розгляд колегії у складі трьох суддів: Палія В.В. (головуючий), Гумеги О.В., Чебикіної С.О.

У звязку з наведеним, ухвалою від 30.04.2009р. справі №20/228 присвоєно номер 20/228-20/109 та призначено до колегіального розгляду на 02.06.2009р.

02.06.2009р. розгляд справи не відбувся, у звязку з тим, що 18.05.2009р. справа №20/228 скерована до касаційної інстанції, у звязку з надходженням касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.06.2009р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 14.04.2009р. у справі №20/228.

16.06.2009р. справа №20/228 повернута до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 17.06.2009р. справа №20/228-20/109 передана для розгляду колегії у складі суддів: Палій В.В. (головуючий), Гумега О.В, Чебикіна С.О.

У звязку з наведеним, ухвалою від 06.07.2009р. справа №20/228-20/109 призначена до судового розгляду на 08.09.2009р.

07.09.2009р. через канцелярію судом одержано пояснення від відповідача по справі, згідно яких відповідач просить суд відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не знав і за всіма обставинами не міг знати про обмеження повноважень генерального директора ОСОБА_4. на підписання договору №01/11-06 Ст ТСУ від 01.12.2006р., також відповідач вважає, що в процесі виконання, договір було схвалено зі сторони позивача низкою уповноважених органів позивача (Загальними зборами акціонерів, Наглядовою радою, Ревізійною комісією, Головним бухгалтером та Корпоративним директором), а також здійсненням позивачем платежів за надані послуги на виконання договору та підписанням актів прийому-передачі наданих послуг згідно цього договору.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що спори про недійсність актів приймання-передачі наданих послуг не є підвідомчими господарським судам.

У судовому засіданні 08.0.2009р. представники позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 08.09.2009р. проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у поясненнях.

Також, представниками відповідача у судовому засіданні 08.09.2009р. подано заяву, погоджену з представником позивача, про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

За наведених обставин, 08.09.2009р. технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

З метою виготовлення повного тексту рішення по справі, у судовому засіданні 08.09.2009р. оголошено перерву до 23.09.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в :

01.12.2006 р. між сторонами укладений договір №01/11-06 Ст-ТСУ, відповідно до умов якого відповідач в порядку і на умовах, визначених даним договором і законодавством України, згідно завдання позивача, за винагороду, зобовязується надавати позивачеві медіа послуги.

Пунктом І розділу 2 договору визначений перелік послуг з медіа-планування, до яких відносяться:

- стратегічне медіа планування: розробка медіа стратегії для всіх типів медіа, окрім реклами в Інтернеті; стратегічний вибір медіа, які використовуються для розміщення реклами; надання рекомендацій щодо розподілу рекламного бюджету серед різних типів медіа (п. 2.1.1. договору);

- тактичне медіа планування: розробка медіа планів; розрахунок розподілу GRP (п. 2.1.2. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору всі послуги, вказані в пункті 2.1. договору, надаються на підставі відповідних додатків до цього договору, що містять умови надання медіа послуг відповідно до певного типу медіа, та замовлення клієнта.

Згідно з п. 3.1.4. договору протягом 15 робочих днів після закінчення кожного календарного місяця відповідач зобовязаний надавати позивачеві звіти про надання послуг за минулий місяць по електронній пошті, оригінали первинних бухгалтерських документів (рахунки та акти приймання-передачі послуг), а також документів поданого обліку (податкових накладних) щодо надання послуг за договором, оформлені відповідно до вимог законодавства України. До актів приймання-передачі наданих послуг додаються необхідні докази витрат, здійснених відповідачем на користь позивача при розрахунках з підрядниками/виконавцями і іншими третіми особами, у вигляді копій первинних, розрахункових і платіжних документів про відносини відповідача з третіми особами (а саме, договори, додатки, доповнення, додаткові угоди до них, рахунки, акти виконаних робіт).

Звіти, надані відповідачем позивачеві, вважатимуться прийнятими позивачем без будь-яких зауважень, якщо відповідач не заявить письмових заперечень протягом трьох робочих днів з дня їх одержання. Якщо протягом 5 робочих днів відповідач не одержить підписаний позивачем акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття послуг, вони вважаються прийнятими з додержанням усіх умов даного договору. В цьому випадку на акті приймання-передачі наданих послуг робиться запис: „Зауважень від Клієнта у визначений термін не надійшло”, після чого акт вважатиметься підставою для здійснення розрахунків за даним договором (п. 3.1.5. договору).

Пунктом 5.3. договору визначено, що вартість послуг відповідача із розміщення реклами позивача, порядок та строки оплати цих послуг визначаються сторонами шляхом підписання додатків до даного договору. Зазначена вартість послуг збільшується на суми ПДВ та ПНР.

Пунктом 5.9. договору передбачено, що остаточний розрахунок з відповідачем позивач здійснює на підставі акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку відповідача.

Умовами Додатку №1 від 29.12.2006 р. до договору сторони визначили, що вартість послуг відповідача за даним додатком складає 6772994,35 грн.

У подальшому між сторонами були укладені додаткова угода №1 від 01.12.2006 р., додатки: №№2 та 3 від 29.12.2006 р., №4 від 15.01.2007 р., №5 від 26.02.2007 р., №№6 та 7 від 26.03.2007 р., №8 від 15.03.2007 р., №9 від 12.04.2007 р., №10 від 01.03.2007 р., №№11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 від 16.04.2007 р., №18 від 03.05.2007 р., №20 від 01.06.2007 р., №21 від 30.03.2007 р., №22 від 28.04.2007 р., №23 від 01.06.2007 р., №25 від 14.05.2007 р., №27 від 21.05.2007 р., №28 від 07.05.2007 р., №29 від 23.04.2007 р., №№30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та 37 від 21.05.2007 р., №40 від 23.05.2007 р., №№42 та 43 від 22.06.2007 р., №49 від 25.06.2007 р.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний позивачем договір, додаткова угода та додатки до договору підписані від імені позивача генеральним директором товариства ОСОБА_4, обраним загальними зборами акціонерів ЗАТ «Телесистеми України», що підтверджується витягом із протоколу загальних зборів акціонерів від 05.06.2006р.

Згідно з розділом 9 Статуту Закритого акціонерного товариства «Телесистеми України», як в редакції, зареєстрованій 09.11.2006р., так і в редакції від 17.07.2007р., органами управління та контролю в компанії є: Збори Акціонерів, Наглядова рада, Дирекція на чолі з Генеральним директором, Ревізійна комісія.

Повноваження генерального директора позивача визначені у п.12.4 Статуту позивача. До компетенції Генерального директора належать, зокрема, укладення від імені компанії договорів (угод), дача розпоряджень щодо здійснення компанією юридичних дій, за винятком трудового контракту між компанією та генеральним директором, договорів щодо виконання обовязків голови Ревізійної комісії та Корпоративного директора, а також значних договорів (угод, дій) Компанії. Повноваження щодо підписання значних договорів (угод, дій) компанії генеральний директор отримує тільки за умови попереднього погодження Наглядовою радою відповідного проекту договору (угоди, дії). Значними для Компанії вважаються будь-які договори (угоди, дії).

Відповідно до статуту позивача значними для Компанії вважаються будь-які договори (угоди, дії), що тягнуть за собою виникнення грошових (майнових) зобовязань Компанії на суму, що перевищує еквівалент 100000,00грн.; про відчуження Компанією нерухомості, основних засобів, земельних ділянок - незалежно від суми угоди.

Проаналізувавши умови п.12.4 статуту позивача, колегія суддів дійшла до висновку, що генеральному директору надані повноваження щодо укладення договорів, проте вони обмежені стосовно укладення значних договорів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність належних та допустимих доказів попереднього погодження Наглядовою радою повноважень генерального директора ОСОБА_4 на підписання Договору №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.12.2006р., Додаткової угоди №1 до цього договору та додатків до нього, що свідчить про відсутність у генерального директора ОСОБА_4 повноважень на підписання даних правочинів.

Згідно положень частини 2 пункту 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 47 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства (ч. 1 статті 48 Закону України «Про господарські товариства»).

Абзацом 1 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

В абзаці 2 частини 3 цієї ж статті зазначено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача, про те, що відповідач не знав і за всіма обставинами не міг знати про обмеження повноважень генерального директора ОСОБА_4, визначені п.12.4. статуту, що текст статуту позивача став відомий відповідачу лише при зверненні позивача з позовом до суду, з огляду на те, що згідно доводів позивача, які суд вважає обґрунтованими, за звичаями ділового обороту сторони при укладенні договору не обмежені у способах обізнаності з повноваженнями представників сторін, які підписують договір, а також із статутними документами сторін договору.

Відповідачем не доведено суду ту обставину, що станом на момент підписання договору №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.06.2006р. відповідач не знав і за всіма обставинами не міг знати про обмеження, визначені п. 12.4. статуту позивача, відносно повноважень генерального директора товариства.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину, з огляду на наступне.

Суд відхиляє твердження відповідача, з посиланням на приписи статті 241 Цивільного кодексу України, про те, що оспорювані позивачем правочини (договір №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.06.2006р., Додаткова угода №1 до цього договору та додатки до нього) були схвалені останнім, що підтверджується наступними обставинами:

- позивачем було здійснено ряд платежів за укладеним між сторонами договором, що підтверджується випискою ВАТ „Укрексімбанк” за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008р. Слід зазначити про те, що грошові платежі здійснювалися за участю головного бухгалтера товариства, який є посадовою особою товариства та несе за це передбачену законом відповідальність;

- актами прийому-передачі наданих послуг: №ТСУ-1 та №ТСУ-1/1 від 28.02.2007р.; №ТСУ-2 та №ТСУ-2/1 від 01.03.2007 р., №ТСУ-3 та №ТСУ-3/1 від 22.03.2007 р., №ТСУ-4 та №ТСУ-4/1, №ТСУ-5 та №ТСУ-5/1 від 30.03.2007 р., ТСУ-6 та ТСУ-6/1 від 02.04.2007 р., №ТСУ-7 та №ТСУ-7/1 від 20.04.2007 р., №ТСУ-8, №ТСУ-8/1 та №ТСУ-9/1 від 30.04.2007 р., №ТСУ-10, №ТСУ-10/1, №ТСУ-11, №ТСУ-11/1, №ТСУ-12, №ТСУ-12/1, №ТСУ-13 та №ТСУ-13/1 від 03.05.2007 р., №ТСУ-14, №ТСУ-14/1, №ТСУ-15 та №ТСУ-15/1 від 22.05.2007 р., №ТСУ-16 та №ТСУ-16/1 від 29.05.2007 р., №ТСУ-17, №ТСУ-17/1, №ТСУ-18/1, №ТСУ-19 та №ТСУ-19/1 від 31.05.2007 р., №ТСУ-20 та №ТСУ-20/1 від 01.06.2007 р., №ТСУ-21 та №ТСУ-21/1 від 12.06.2007 р., №ТСУ-22 та №ТСУ-22/1 від 18.06.2007 р., №ТСУ-23, №ТСУ-23/1, №ТСУ-24, №ТСУ-24/1, №ТСУ-25, №ТСУ-25/1, №ТСУ-26, №ТСУ-26/1, №ТСУ-27, №ТСУ-27/1, №ТСУ-28, №ТСУ-28/1, №ТСУ-29, №ТСУ-29/1, №ТСУ-30/1, №ТСУ-31, №ТСУ-31/1, №ТСУ-32 та №ТСУ-32/1 від 30.06.2007 р., №ТСУ-33 та №ТСУ-33/1 від 04.07.2007 р., №ТСУ-34 та №ТСУ-34/1 від 09.07.2007 р., №ТСУ-35, №ТСУ-35/1, №ТСУ-36, №ТСУ-36/1, №ТСУ-37, №ТСУ-37/1, №ТСУ-38, №ТСУ-38/1, №ТСУ-39, №ТСУ-39/1, №ТСУ-40, №ТСУ-40/1, №ТСУ-41, №ТСУ-41/1, №ТСУ-42 та №ТСУ-42/1 від 31.07.2007 р., №ТСУ-43, №ТСУ-43/1, №ТСУ-44, №ТСУ-44/1, №ТСУ-45 та №ТСУ-45/1 від 01.08.2008 р., №ТСУ-46 та №ТСУ-46/1 від 02.08.2007 р., №ТСУ-47 та №ТСУ-47/1 від 07.08.2007 р., №ТСУ-48, №ТСУ-48/1, №ТСУ-49 та №ТСУ-49/1 від 09.08.2007 р., №ТСУ-50 від 21.08.2007 р., №ТСУ51 та №ТСУ-51/1 від 27.08.2007 р., №ТСУ-52 та №ТСУ-52/1 від 31.08.2007 р., №ТСУ-53 та №ТСУ-53/1 від 12.09.2007 р., №ТСУ-54, №ТСУ-54/1, №ТСУ-55, №ТСУ-55/1, №ТСУ-56, №ТСУ-56/1, №ТСУ-57, №ТСУ-57/1, №ТСУ-58 та №ТСУ-58/1 від 27.09.2007 р., №ТСУ-59, №ТСУ-59/1, №ТСУ-60 та №ТСУ-60/1 від 28.09.2007 р., №ТСУ-61 та №ТСУ-61/1 від 30.09.2007 р., №ТСУ-62, №ТСУ-62/1, №ТСУ-63, №ТСУ-63/1, №ТСУ-64, №ТСУ-64/1, №ТСУ-65, №ТСУ-65/1, №ТСУ-66, №ТСУ-66/1, №ТСУ-67, №ТСУ-67/1, №ТСУ-68, №ТСУ-68/1, №ТСУ-69, №ТСУ-69/1, №ТСУ-70, №ТСУ-70/1, №ТСУ-71, №ТСУ-71/1, №ТСУ-72 та №ТСУ-72/1 від 01.10.2007 р., №ТСУ-73, №ТСУ-73/1, №ТСУ-74, №ТСУ-74/1, №ТСУ-75, №ТСУ-75/1, №ТСУ-76, №ТСУ-76/1, №ТСУ-77, №ТСУ-77/1, №ТСУ-78 та №ТСУ-78/1 від 31.10.2007 р., №ТСУ-79, №ТСУ-79/1, №ТСУ-80, №ТСУ-80/1, №ТСУ-81, №ТСУ-81/1, №ТСУ-82, №ТСУ-82/1, №ТСУ-83, №ТСУ-83/1, №ТСУ-84, №ТСУ-84/1, №ТСУ-85, №ТСУ-85/1, №ТСУ-86, №ТСУ-6/1, №ТСУ-87, №ТСУ-87/1, №ТСУ-88, №ТСУ-89, №ТСУ-89/1, №ТСУ-90, №ТСУ-90/1 та №ТСУ-91 від 01.11.2007 р., №ТСУ-92, №ТСУ-92/1 та №ТСУ-93 від 26.11.2007 р., які підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками господарюючих субєктів підприємницької діяльності;

- листуванням між сторонами: гарантійний лист позивача вих. 1605/07 від 11.07.2007р. (арк. справи 137 том 2) про погашення заборгованості за підписом генерального директора ОСОБА_4, що утворилась перед відповідачем за послуги, надані у період лютий-травень 2007р. у розмірі 7995295,13 грн.; листом позивача вих. №1/2-юр від 11.03.2008 р. (арк. справи 138 том 2) за підписом юриста, в якому позивач просив відповідача для проведення аудиту взаємовідносин з останнім надати документи; листом позивача вих. №1/7-юр від 28.03.2008р. (арк. справи 139 том 2) за підписом корпоративного директора позивача, в якому останній, у звязку з проведенням аудиту, просив відповідача надати документи.

Суд вважає, що вищевказані обставини, а саме підписання позивачем вищезазначених документів, не підтверджують факту схвалення саме позивачем ЗАТ «Телесистеми України»договору №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.06.2006р., оскільки гарантійний лист підписано тією ж самою особою, що й підписувала договір генеральним директором ОСОБА_4 з перевищенням наданих йому повноважень. Що стосується підписаних листів юристом та корпоративним директором, то інформація, викладена у зазначених листа не містить доказів схвалення позивачем договору №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.06.2006р. В частині посилання відповідача на те, що грошові платежі здійснювались за участю головного бухгалтера позивача, то суд зазначає, що зазначена особа не наділена повноваженнями на схвалення правочину від імені позивача.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позивача, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсними з моменту вчинення Договору №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.06.2006р., Додаткової угоди №1 від 01.12.2006 р. до цього договору та додатків: №№1, 2 та 3 від 29.12.2006 р., №4 від 15.01.2007 р., №5 від 26.02.2007 р., №№6 та 7 від 26.03.2007 р., №8 від 15.03.2007 р., №9 від 12.04.2007 р., №10 від 01.03.2007 р., №№11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 від 16.04.2007 р., №18 від 03.05.2007 р., №20 від 01.06.2007 р., №21 від 30.03.2007 р., №22 від 28.04.2007 р., №23 від 01.06.2007 р., №25 від 14.05.2007 р., №27 від 21.05.2007 р., №28 від 07.05.2007 р., №29 від 23.04.2007 р., №№30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та 37 від 21.05.2007 р., №40 від 23.05.2007 р., №№42 та 43 від 22.06.2007 р., №49 від 25.06.2007 р.

Щодо позовних вимог стосовно визнання недійсними актів прийому-передачі наданих послуг: №ТСУ-1 та №ТСУ-1/1 від 28.02.2007 р.; №ТСУ-2 та №ТСУ-2/1 від 01.03.2007 р., №ТСУ-3 та №ТСУ-3/1 від 22.03.2007 р., №ТСУ-4 та №ТСУ-4/1, №ТСУ-5 та №ТСУ-5/1 від 30.03.2007 р., ТСУ-6 та ТСУ-6/1 від 02.04.2007 р., №ТСУ-7 та №ТСУ-7/1 від 20.04.2007 р., №ТСУ-8, №ТСУ-8/1 та №ТСУ-9/1 від 30.04.2007 р., №ТСУ-10, №ТСУ-10/1, №ТСУ-11, №ТСУ-11/1, №ТСУ-12, №ТСУ-12/1, №ТСУ-13 та №ТСУ-13/1 від 03.05.2007 р., №ТСУ-14, №ТСУ-14/1, №ТСУ-15 та №ТСУ-15/1 від 22.05.2007 р., №ТСУ-16 та №ТСУ-16/1 від 29.05.2007 р., №ТСУ-17, №ТСУ-17/1, №ТСУ-18/1, №ТСУ-19 та №ТСУ-19/1 від 31.05.2007 р., №ТСУ-20 та №ТСУ-20/1 від 01.06.2007 р., №ТСУ-21 та №ТСУ-21/1 від 12.06.2007 р., №ТСУ-22 та №ТСУ-22/1 від 18.06.2007 р., №ТСУ-23, №ТСУ-23/1, №ТСУ-24, №ТСУ-24/1, №ТСУ-25, №ТСУ-25/1, №ТСУ-26, №ТСУ-26/1, №ТСУ-27, №ТСУ-27/1, №ТСУ-28, №ТСУ-28/1, №ТСУ-29, №ТСУ-29/1, №ТСУ-30/1, №ТСУ-31, №ТСУ-31/1, №ТСУ-32 та №ТСУ-32/1 від 30.06.2007 р., №ТСУ-33 та №ТСУ-33/1 від 04.07.2007 р., №ТСУ-34 та №ТСУ-34/1 від 09.07.2007 р., №ТСУ-35, №ТСУ-35/1, №ТСУ-36, №ТСУ-36/1, №ТСУ-37, №ТСУ-37/1, №ТСУ-38, №ТСУ-38/1, №ТСУ-39, №ТСУ-39/1, №ТСУ-40, №ТСУ-40/1, №ТСУ-41, №ТСУ-41/1, №ТСУ-42 та №ТСУ-42/1 від 31.07.2007 р., №ТСУ-43, №ТСУ-43/1, №ТСУ-44, №ТСУ-44/1, №ТСУ-45 та №ТСУ-45/1 від 01.08.2008 р., №ТСУ-46 та №ТСУ-46/1 від 02.08.2007 р., №ТСУ-47 та №ТСУ-47/1 від 07.08.2007 р., №ТСУ-48, №ТСУ-48/1, №ТСУ-49 та №ТСУ-49/1 від 09.08.2007 р., №ТСУ-50 від 21.08.2007 р., №ТСУ51 та №ТСУ-51/1 від 27.08.2007 р., №ТСУ-52 та №ТСУ-52/1 від 31.08.2007 р., №ТСУ-53 та №ТСУ-53/1 від 12.09.2007 р., №ТСУ-54, №ТСУ-54/1, №ТСУ-55, №ТСУ-55/1, №ТСУ-56, №ТСУ-56/1, №ТСУ-57, №ТСУ-57/1, №ТСУ-58 та №ТСУ-58/1 від 27.09.2007 р., №ТСУ-59, №ТСУ-59/1, №ТСУ-60 та №ТСУ-60/1 від 28.09.2007 р., №ТСУ-61 та №ТСУ-61/1 від 30.09.2007 р., №ТСУ-62, №ТСУ-62/1, №ТСУ-63, №ТСУ-63/1, №ТСУ-64, №ТСУ-64/1, №ТСУ-65, №ТСУ-65/1, №ТСУ-66, №ТСУ-66/1, №ТСУ-67, №ТСУ-67/1, №ТСУ-68, №ТСУ-68/1, №ТСУ-69, №ТСУ-69/1, №ТСУ-70, №ТСУ-70/1, №ТСУ-71, №ТСУ-71/1, №ТСУ-72 та №ТСУ-72/1 від 01.10.2007 р., №ТСУ-73, №ТСУ-73/1, №ТСУ-74, №ТСУ-74/1, №ТСУ-75, №ТСУ-75/1, №ТСУ-76, №ТСУ-76/1, №ТСУ-77, №ТСУ-77/1, №ТСУ-78 та №ТСУ-78/1 від 31.10.2007 р., №ТСУ-79, №ТСУ-79/1, №ТСУ-80, №ТСУ-80/1, №ТСУ-81, №ТСУ-81/1, №ТСУ-82, №ТСУ-82/1, №ТСУ-83, №ТСУ-83/1, №ТСУ-84, №ТСУ-84/1, №ТСУ-85, №ТСУ-85/1, №ТСУ-86, №ТСУ-6/1, №ТСУ-87, №ТСУ-87/1, №ТСУ-88, №ТСУ-89, №ТСУ-89/1, №ТСУ-90, №ТСУ-90/1 та №ТСУ-91 від 01.11.2007 р., №ТСУ-92, №ТСУ-92/1 та №ТСУ-93 від 26.11.2007 р. суд зазначає, що спір у цій частині не підлягає розгляду в господарських судах України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до господарського суду мають право звернутися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав, крім, спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Акти приймання-передачі, визнання яких недійсними є предметом позову, не є договором у розумінні норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

Так, стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором (угодою) є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, договори носять вольовий характер, який проявляється в бажанні осіб встановити права і прийняти обовязки з метою досягнення правового результату.

У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обовязків за договором, є виконанням договору.

Дане виконання договору може оформлюватись окремими документами, складеними сторонами за договором, як то накладною, актом приймання-передачі майна та іншими, які не породжують самостійних прав чи обовязків, а є тільки технічною фіксацією виконання умов договору, тобто документуванням особами своїх дій по реалізацію набутих прав і прийнятих обовязків.

Жодних прав і обов'язків, характерних для договору як виду зобовязання, оспорювані акти приймання-передачі не породжують. У них не зафіксовано, які права і обовязки виникають між сторонами, і якому інституту договірних зобовязань вони характерні.

В оспорюваних актах приймання-передачі відсутні будь-які дані про прийняття сторонами за ними на себе будь-яких прав чи обовязків, тобто відсутні істотні умови.

Таким чином, лише договір є правовстановлюючим документом, а укладення актів є виконанням зобовязань, які встановлені договором. У свою чергу, як зазначено вище, договір №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.06.2006р., додаткова угода та додатки до нього, визнані судом недійсними, відповідно дані акти не можуть підтверджувати факт виконання робіт за договором, який визнано недійсним у судовому порядку.

З огляду на це, оспорюванні акти не можуть бути правовстановлюючими документами, а носять лише правопідтверджуючий характер, за умови дійсного зобовязання.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що оспорювані акти не є договорами (правочинами), спір у даній частині не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі у зазначеній частині підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

За наведених обставин, суд визнає позовні вимоги в частині визнання недійсними договору №01/11-06 Ст ТСУ від 01.12.2006 р., додаткової угоди №1 та додатків до нього обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, п. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсними Договір №01/11-06 Ст-ТСУ від 01.06.2006р., Додаткову угоду №1 від 01.12.2006 р. до цього договору та додатки: №№1, 2 та 3 від 29.12.2006 р., №4 від 15.01.2007 р., №5 від 26.02.2007 р., №№6 та 7 від 26.03.2007 р., №8 від 15.03.2007 р., №9 від 12.04.2007 р., №10 від 01.03.2007 р., №№11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 від 16.04.2007 р., №18 від 03.05.2007 р., №20 від 01.06.2007 р., №21 від 30.03.2007 р., №22 від 28.04.2007 р., №23 від 01.06.2007 р., №25 від 14.05.2007 р., №27 від 21.05.2007 р., №28 від 07.05.2007 р., №29 від 23.04.2007 р., №№30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та 37 від 21.05.2007 р., №40 від 23.05.2007 р., №№42 та 43 від 22.06.2007 р., №49 від 25.06.2007 р.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Старком Україна»(м. Київ, бул. Лесі українки, 34; м. Київ, вул. Михайлівська, 6; м. Київ, вул. Воровського, 24, код ЄДРПОУ 31926010) на користь Закритого акціонерного товариства «Телесистеми України»(м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27а; м. Київ, вул.. В. Хвойки, 15/15, код ЄДРПОУ 22599262) 85,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. В частині позовних вимог про визнання недійсними актів прийому-передачі наданих послуг: №ТСУ-1 та №ТСУ-1/1 від 28.02.2007 р.; №ТСУ-2 та №ТСУ-2/1 від 01.03.2007 р., №ТСУ-3 та №ТСУ-3/1 від 22.03.2007 р., №ТСУ-4 та №ТСУ-4/1, №ТСУ-5 та №ТСУ-5/1 від 30.03.2007 р., ТСУ-6 та ТСУ-6/1 від 02.04.2007 р., №ТСУ-7 та №ТСУ-7/1 від 20.04.2007 р., №ТСУ-8, №ТСУ-8/1 та №ТСУ-9/1 від 30.04.2007 р., №ТСУ-10, №ТСУ-10/1, №ТСУ-11, №ТСУ-11/1, №ТСУ-12, №ТСУ-12/1, №ТСУ-13 та №ТСУ-13/1 від 03.05.2007 р., №ТСУ-14, №ТСУ-14/1, №ТСУ-15 та №ТСУ-15/1 від 22.05.2007 р., №ТСУ-16 та №ТСУ-16/1 від 29.05.2007 р., №ТСУ-17, №ТСУ-17/1, №ТСУ-18/1, №ТСУ-19 та №ТСУ-19/1 від 31.05.2007 р., №ТСУ-20 та №ТСУ-20/1 від 01.06.2007 р., №ТСУ-21 та №ТСУ-21/1 від 12.06.2007 р., №ТСУ-22 та №ТСУ-22/1 від 18.06.2007 р., №ТСУ-23, №ТСУ-23/1, №ТСУ-24, №ТСУ-24/1, №ТСУ-25, №ТСУ-25/1, №ТСУ-26, №ТСУ-26/1, №ТСУ-27, №ТСУ-27/1, №ТСУ-28, №ТСУ-28/1, №ТСУ-29, №ТСУ-29/1, №ТСУ-30/1, №ТСУ-31, №ТСУ-31/1, №ТСУ-32 та №ТСУ-32/1 від 30.06.2007 р., №ТСУ-33 та №ТСУ-33/1 від 04.07.2007 р., №ТСУ-34 та №ТСУ-34/1 від 09.07.2007 р., №ТСУ-35, №ТСУ-35/1, №ТСУ-36, №ТСУ-36/1, №ТСУ-37, №ТСУ-37/1, №ТСУ-38, №ТСУ-38/1, №ТСУ-39, №ТСУ-39/1, №ТСУ-40, №ТСУ-40/1, №ТСУ-41, №ТСУ-41/1, №ТСУ-42 та №ТСУ-42/1 від 31.07.2007 р., №ТСУ-43, №ТСУ-43/1, №ТСУ-44, №ТСУ-44/1, №ТСУ-45 та №ТСУ-45/1 від 01.08.2008 р., №ТСУ-46 та №ТСУ-46/1 від 02.08.2007 р., №ТСУ-47 та №ТСУ-47/1 від 07.08.2007 р., №ТСУ-48, №ТСУ-48/1, №ТСУ-49 та №ТСУ-49/1 від 09.08.2007 р., №ТСУ-50 від 21.08.2007 р., №ТСУ51 та №ТСУ-51/1 від 27.08.2007 р., №ТСУ-52 та №ТСУ-52/1 від 31.08.2007 р., №ТСУ-53 та №ТСУ-53/1 від 12.09.2007 р., №ТСУ-54, №ТСУ-54/1, №ТСУ-55, №ТСУ-55/1, №ТСУ-56, №ТСУ-56/1, №ТСУ-57, №ТСУ-57/1, №ТСУ-58 та №ТСУ-58/1 від 27.09.2007 р., №ТСУ-59, №ТСУ-59/1, №ТСУ-60 та №ТСУ-60/1 від 28.09.2007 р., №ТСУ-61 та №ТСУ-61/1 від 30.09.2007 р., №ТСУ-62, №ТСУ-62/1, №ТСУ-63, №ТСУ-63/1, №ТСУ-64, №ТСУ-64/1, №ТСУ-65, №ТСУ-65/1, №ТСУ-66, №ТСУ-66/1, №ТСУ-67, №ТСУ-67/1, №ТСУ-68, №ТСУ-68/1, №ТСУ-69, №ТСУ-69/1, №ТСУ-70, №ТСУ-70/1, №ТСУ-71, №ТСУ-71/1, №ТСУ-72 та №ТСУ-72/1 від 01.10.2007 р., №ТСУ-73, №ТСУ-73/1, №ТСУ-74, №ТСУ-74/1, №ТСУ-75, №ТСУ-75/1, №ТСУ-76, №ТСУ-76/1, №ТСУ-77, №ТСУ-77/1, №ТСУ-78 та №ТСУ-78/1 від 31.10.2007 р., №ТСУ-79, №ТСУ-79/1, №ТСУ-80, №ТСУ-80/1, №ТСУ-81, №ТСУ-81/1, №ТСУ-82, №ТСУ-82/1, №ТСУ-83, №ТСУ-83/1, №ТСУ-84, №ТСУ-84/1, №ТСУ-85, №ТСУ-85/1, №ТСУ-86, №ТСУ-6/1, №ТСУ-87, №ТСУ-87/1, №ТСУ-88, №ТСУ-89, №ТСУ-89/1, №ТСУ-90, №ТСУ-90/1 та №ТСУ-91 від 01.11.2007 р., №ТСУ-92, №ТСУ-92/1 та №ТСУ-93 від 26.11.2007 р. провадження у справі №20/228-20/109 припинити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя В.В. Палій

Суддя О.В. Гумега

СуддяС.О.Чебикіна