Ухвала суду № 51665499, 17.09.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14574/15-к

Провадження № 1кс/201/8634/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

при секретарі Ляховій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання директора ТОВ «Центр Інтернет платежів» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2014, -

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «Центр Інтернет платежів» ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що в провадженні СУ ФР Головного управління ДФС у Дніпропетровській області знаходилося кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 200, ст. 219, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212 КК України, внесене до ЄРДР за № 32013110110000041 від 16.01.2013 року. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2014 року накладено арешт на банківський рахунок ТОВ «Центр Інтернет платежів» № 26500050200063, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк». Постановою слідчого від 26.06.2015 кримінальне провадження закрито, у звязку з чим, просить клопотання задовольнити.

Представник заявника вимоги клопотання підтримав та просив здійснювати його розгляд за його відсутності.

Слідчий проти задоволення клопотання не заперечував та просив здійснювати його розгляд за його відсутності.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2014 у було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на банківський рахунок ТОВ «Центр Інтернет платежів» № 26500050200063, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Постановою слідчого СВ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 від 26.06.2015 кримінальне провадження № 32013110110000041 від 16.01.2013 закрито у звязку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 200, ст. 219, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачається із указаної постанови, в ході розслідування кримінального провадження № 32014040000000045 від 17.07.2014 досудове розслідування доручено ГСУ ДФС України, де в подальшому дане провадження обєднане з кримінальним провадженням № 32013110110000041 з присвоєнням номера останнього, яке закрито 26.06.2015.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із ч. 3 даної статті прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Тобто арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо відпали підстави його застосування. Необхідність скасування накладення арешту майна може обумовлюватися і закриттям провадження. У звязку із тим, що арешт у рамках даного провадження накладний слідчим суддею, даний арешт також підлягає скасуванню слідчим суддею, так як його ухвала є правовою підставою скасування даного заходу забезпечення кримінального провадження

Відповідно до п. 4 ч 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Вирішуючи вимоги представника заявника у судовому засіданні, а також приймаючи до уваги відсутність підстав для подальшого арешту майна заявника, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 170-174 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2014 на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Центр Інтернет платежів» (код ЄДРПОУ 34734957) № 26500050200063 в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.П. Ходаківський