Ухвала суду № 51659667, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11271/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач:Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2015 року № 0000294203 Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Пежо Сітроен Україна" є юридичною особою, що зареєстрована 22 грудня 2009 року, як платник податків перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Пежо Сітроен Україна» з питання правомірності зменшення нарахованої суми податку на суму нарахованого авансового внеску з податку на прибуток у 2013 році, та в січні - лютому 2014 року по уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 25 листопада 2014 року реєстр. № 9091477866, за результатами якої складено акт від 12 березня 2015 року №275/28-10-42-30/36872294.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Пежо Сітроен Україна» вимог п.п.54.3.2 п. 54.3 статті 54 та п.57.1 статті 57 Розділу II, п.п. 4.2 п. 4 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено від'ємне значення по рядку 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» по уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства від 25 листопада 2014 року № 9091477866 у розмірі 3 277 520 грн.

За результатами проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від №0000294203 від 25 березня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 277 520,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 819 380,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи висновки податкового органу про відсутність у позивача права на зменшення авансових внесків необґрунтованими та протиправними, позивач звернуся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення податковий орган дійшов висновку, що зменшене податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2013 на суму нарахованих у січні-лютому 2014 в розмірі 3 277 520 грн. не відноситься до періоду визначення податкових зобов'язань за 2013. Тобто, позивач, подавши уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013, зменшив авансові внески в сумі 24 105 840 грн. за січень-грудень 2013 (20 828 312 грн.) + січень-лютий 2014 (3 277 520 грн.). Податковий орган погодився з правомірністю коригування в бік зменшення суми в розмірі 20 828 312 грн. за січень-грудень 2013, однак не погодився з правомірністю такого коригування за січень-лютий 2014.

Абзацом 2 п. 2. підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, сплачують у січні - лютому 2013 авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Так, судом встановлено, в рядку 14 податкової декларації з податку на прибуток за 2012 позивач зазначив суму в розмірі 19 983 202 грн.

Отже, 1/9 зазначеної суми становить 2 220 356 грн./місяць. Сума авансового внеску за січень 2013 склала 2 220 356 грн., за лютий 2013 - 2 220 356 грн.

Таким чином, в січні-лютому 2013 позивач сплатив авансові внески в сумі 4 440 720 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

В податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 в графі 14 позивач визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 19 665 119 грн., тобто розмір щомісячного авансового внеску, що сплачений позивачем з березня 2013 по лютий 2014 складав 1 638 760 грн.

Сплата авансових внесків за березень 2013 - лютий 2014 підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

За результатами 2013 року позивач подав до інспекції податкову декларацію з податку на прибуток, в якій, в рядку 14 вказав від'ємне значення податку на прибуток за звітний податковий період в сумі 9 035 110 грн. ((рядок 11 «податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» із зазначенням суми 11 793 202 грн.) - (рядок 13 «зменшення нарахованої суми податку», 20 828 312 - сума авансових внесків, сплачених в 2013 році)).

Однак, позивачем не було враховано суму в розмірі 3 277 520 грн. згідно платіжних доручень № 171 від 15 січня 2013 року та № 927 від 18 лютого 2013 року сплаченого авансового внеску за січень-лютий 2014. У зв'язку з чим 25 листопада 2014 року позивач подав до відповідача уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013, в якій відкоригував рядок 13 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» та зазначив суму в розмірі 24 105 840 грн.

Тобто, позивач уточнив показники податкової звітності, а саме, зменшив зобов'язання за 2013 рік з податку на прибуток, не тільки на суму нарахованих та фактично сплачених авансових внесків у січні-грудні 2013 в сумі 20 828 312 грн., але й на суму 3 277 520 грн., що фактично була сплачена в січні - лютому 2014.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом при винесенні рішення не враховано, що алгоритм складання додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку па прибуток підприємства Податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене платником у податковій декларації за 2013 рік, зменшується на суму авансових внесків за період січень - грудень 2013 року (згідно запитання 11 Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21 грудня 2012 року № 1171).

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене ТОВ «Пежо Сітроен Україна» в уточнюючій податковій декларації за 2013 рік від 25 листопада 2014 року № 9091477866 у сумі 11 793 202 грн., може бути зменшене на суму авансових внесків тільки за період січень - грудень 2013 року у сумі 20 828 З12 грн.

При цьому, ТОВ "Пежо Сітроен Україна" в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 25 листопада 2014 року № 9091477866 було зменшено податкове зобов'язання з податку на прибуток (р. 11) у сумі 11 793 202 грн. на суму авансових внесків у розмірі 24 105 840 грн., в т.ч. нарахованих у 2013 році у сумі 20 828 312 грн., в січні 2014 року - 1 638 760 грн. в лютому 2014 року - 1 638 760 грн.

Слід зазначити, що відповідно до змісту та форми рядка 13.7 Додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємств, у вказаному рядку вказується сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток виключно відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу 2 п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що на час виникнення спірних правовідносин, жодною іншою правовою нормою, окрім п. 57.1 Податкового кодексу України, не визначено, який саме період має братись платником податків до уваги, при визначенні нарахованих авансових внесків у податковій декларації з податку на прибуток.

Натомість, додаток ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємств, відсилає платника податків саме до п. 57.1 Податкового кодексу України, в якому вказується про період сплати авансових внесків - до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) період.

Посилання відповідача на наказ ДПС України від 21 грудня 2012 року № 1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році» до уваги не приймається, оскільки не має обов'язкового характеру для платників податків.

З урахуванням наведеного, висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 3 227 520 грн. є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення № 0000294203 від 25 березня 2015 року - протиправним.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.