Ухвала суду № 51659030, 22.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-56/11/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"22" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001752301/0 від 28 вересня 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум»за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 14.09.2010 року № 1870/23/33931257, яким встановлено заниження задекларованого податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 50 000 грн., у тому числі за жовтень 2009 року в сумі 50 000 грн. Постачальником товарів (робіт, послуг) в період перевірки був ПП «Інтерагро-Форум».

Перевіркою повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації із зовнішніх джерел, встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ не подається), торгівельного обладнання, торгівельних площ, складських приміщень, транспортних засобів та іншого рухомого та нерухомого майна. Господарські операції за період перевірки щодо придбання ПП «Інтерагро-Форум»товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ПП «Інтерагро-Форум»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. В акті перевірки зафіксовано, що угоди, які виконувались протягом перевіряємого періоду, між ПП «Інтерагро-Форум»та постачальниками і покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001752301/0 від 28 вересня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 50 000 грн. за основним платежем та 25 000 грн. за штрафними санкціями.

Колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість адміністративного позову, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується виключно особою, яка зареєстрована у податковому органі як платник податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку із придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону).

Податковий кредит, відповідно до вимог п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, повязаність витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва (господарською діяльністю) є фактом, що підлягає встановленню.

Між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»укладений договір підряду № 01-09/09 від 07.09.2009 року.

Згідно з п. 1.1 договору підряду підрядник (ПП «Інтерагро-Форум») зобовязується своїми силами і засобами, на власний ризик виконати і здати замовникові (позивачу) роботи з будівництва підїзних та внутрішніх доріг до обєкту: «Реконструкція Смілянської ТЕЦ за адресою м. Сміла, вул. Леніградська, 41», відповідно до кошторисної документації й в обумовлений договором строк, а замовник зобовязується надати підрядникові фронт робіт, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання ПП «Інтерагро-Форум»підрядних робіт згідно з умовами договору, представником позивача надані: акт б/н приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, податкові накладні від 09.09.2009 року № 1683, від 08.09.2009 року № 1673, від 19.10.2009 року, № 2100, банківські виписки по особовому рахунку позивача.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні встановлені Законом України від 16.07.1999, № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Тобто, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Встановлено, що договір підряду, акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року не відповідають вимогам вищезазначених законів. Так, акт приймання виконаних робіт не містить дату і місце складання, відсутня інформація щодо посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Враховуючи наведене, для підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту, необхідне встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про ненадання перевіряючим, під час перевірки, належних первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції з повними відомостями про виконання договору підряду саме для цілей господарської діяльності позивача.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Банківські виписки по особовому рахунку позивача щодо оплати за будівництво доріг згідно договору № 1-09/09 від 07.09.2009 підрядникові не є безумовним свідченням того, що господарська операція мала місце.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про нікчемність договірних відносин з виконання підрядних робіт ПП «Інтерагро-Форум»протягом перевіряємого періоду.

За таких обставин, відповідач правомірно визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 50 000 грн. та штрафними санкціями 25000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» - залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 27 вересня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.Г. Хрімлі

СуддіО.М. Ганечко

ОСОБА_3