Ухвала суду № 51658822, 22.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кузнецов Д.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року справа №264/3538/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І,Д., суддів Васильєвої І.А., Сухарька М.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2015 року по справі №264/3538/15-а позовом ОСОБА_3 до Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради про визнання рішення протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача №339 від 09.10.1996 року.

В обґрунтування позову зазначив, що є співвласником частини домоволодіння. Інший співвласник самочинно збудував прибудову та на підставі оскаржуваного рішення отримав свідоцтво про право власності зі збільшенням розміру часток в спільному частковому майні.

Рішення відповідача, що є предметом спору за цією справою порушує право власності позивача та протиправно збільшує право власності співвласника.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2015 року у відкритті провадження в адміністративній справі за зазначеним позовом ОСОБА_3 відмовлено з тих підстав, що такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу на судове рішення, в якій зазначив, що за його позовом спірні правовідносини носять характер публічно-правових з суб'єктом владних повноважень, тому його вимоги повинні бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження по справі, виходив з того, що спір у цій справі не є публічно-правовим та належить до юрисдикції судів загальної юрисдикції .

Судова колегія погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, спір стосується правомірності визначення розміру часток в спільній власності, тобто цивільного права, а отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав розглядати цю справу в порядку адміністративного судочинства.

Такої позиції дотримується й Верховний Суд України в постановах від 16.06.2015 року в справі №826/8805/14, від 16.06.2015 року в справі №200/3875/13-а, від 07.07.2015 року в справі №2а/710/3414/11.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2015 року по справі №264/3538/15-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2015 року по справі №264/3538/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді І.А. Васильєва

М.Г. Сухарьок