Ухвала суду № 51658812, 23.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року справа №805/1627/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Міронової Г.М., Сухарьок М.Г.,

при секретарі судового засіданні Святодух О.Б.,

за участю представника позивача Панченко М.В. (на підставі довіреності)

представника відповідача Власенко І.В. (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 р. у справі № 805/1627/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 №00000121501,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод"(далі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 №00000121501.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року позовні вимоги задоволено, а саме: визнано недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 №00000121501 та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області №00000121501 від 09 квітня 2015 року яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 4 543грн..

Суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними документами позивача. Суд першої інстанції зазначив, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та підтверджується належним чином оформленими документами.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що При проведенні камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за

січень 2015 року встановлено, що ТОВ «ДФЗ» неправомірно включено до пода-

ткового кредиту суму ПДВ 4 542,68 грн. сформовану в попередніх звітних пері-

одах, тим самим порушено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 2

грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, та розділу V Порядку

заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвер-

дженого наказом Міністерства доходів і сборів України від 23.09.2014 № 966, а

сааме. Також, особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року передбачають, з урахуванням змін, внсених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредит) податку на додану вартість па підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені де склад) податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування по даткового кредиту).

Оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 1 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не мо жуть бути включені податкові накладні з датою складання до 1 січня 2014 року (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).

Представник позивача у судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив останню задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено,що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Дружківської міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №180362 (а.с.14). Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва платника податку на додану вартість №100108636 серії НБ№035104 (а.с.16). Знаходиться на обліку платників податків Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів.

19 лютого 2015 року позивачем на адресу відповідача надано декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року. Разом з декларацією подано реєстр виданих та отриманих податкових накладних, дата складання яких листопад-грудень 2014 р.

Відповідно до ст.76, п.200.10 ст.200 ПК України Державною податковою інспекцією у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод" задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року. За наслідками якої складено акт від 20.03.2015р. №14/15/32616997 /а.с.17-18/.

Перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , абз.1 п.6 розділу 111 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість ,затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678, а саме: арифметичну помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

З висновків акту перевірки вбачається, що позивачем допущено такі порушення законодавства:

- п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті зменшується сума,що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, тобто позивачем завищено податковий кредит за січень 2015 року на суму ПДВ 3 543грн. /а.с.17-18/.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року №00000121501 яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 4 543грн.(а.с.21).

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п.7 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року №957 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014р за №1235/26012 (далі - Порядок) податкова накладна є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту отримувача (покупця), зареєстрованого як платник податку, за умови дотримання вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших вимог, передбачених законодавством.

Не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:відсутність факту реєстрації платником податку - постачальником (продавцем) товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (для податкових накладних, складених до 01 січня 2015 року: відсутність факту такої реєстрації у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді);порушення порядку заповнення податкової накладної;складення податкової накладної платником податку, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Пунктом 11, другого підрозділу ХХ розділу Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами сума витрат у розмірі 4 542,68грн. була понесена ТОВ "Дружківський фарфоровий завод" у зв'язку із придбанням у платників ПДВ - постачальників товарів і послуг, які беруть участь при здійсненні господарської діяльності підприємства, а саме:

- ДП "Донецька залізниця" податкова накладна за грудень 2014 року сума ПДВ 133,33грн.;

- ТОВ "АСАТ" податкова накладна за грудень 2014 року сума ПДВ 231,46грн.;

- ТОВ "УкрРосКаолін" податкова накладна за грудень 2014 року сума ПДВ 1885,00грн.;

- ТОВ "Трініті-СБ" податкова накладна за грудень 2014 року сума ПДВ 1676,25грн.;

- ТОВ "Робота Інтернешнл" податкова накладна за грудень 2014 року сума ПДВ 247,50грн.;

- КП "ДРЦ Поводження з відходами" податкова накладна за грудень 2014 року сума ПДВ 369,14грн./а.с22-29/.

Тобто, сума податку на додану вартість зазначена в кожній з податкових накладних не перевищує 10 тис. грн.

Вказані податкові накладні були фактично отримані у січні 2015 року, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних (а.с.48-52) та включені до складу податкового кредиту за січень 2015 року (а.с.44-45).

Таким чином колегія суддів вважає, що формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача. Суд зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зменшення відповідачем від'ємного значення податку на додану вартість, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційноїскарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 24 вересня 2015 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015р. у справі № 805/1627/15-а-залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 р. у справі № 805/1627/15-а-залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Колегіясуддів : О.О.Шишов

Г.М.Міронова

М.Г.Сухарьок