Ухвала суду № 51656226, 31.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1У Х В А Л А

31 березня 2014 року № 826/10372/13-а

Окружний адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000762290, № 0000772290 від 18 червня 2013 року,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.06.2013 № 0000762290 та №0000772290.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013, позов задоволено повністю, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. та покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

12.03.2014 до канцелярії суду надійшла заява відповідача про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій останній просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2013 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» судового збору в розмірі 2294 грн. на стягнення судових витрат у розмірі 2294 грн. присуджених на користь ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» за рахунок Державного бюджету України.

Вказана заява вмотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Представник відповідача підтримав зазначену заяву, а представник позивача не заперечував проти такої заяви.

Розглянувши вищевказану заяву, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вже було зазначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд у резолютивній частині постанови від 25.07.2013 у справі № 826/10372/13-а зазначив обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Крім того, судом також враховується, що заявником не зазначено жодних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Пащенко