Постанова № 51656013, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 року справа № 804/6275/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання: Портненко М.В.,

за участі представника позивача Афанасьєвої Н.Г.,

представника відповідача Свірідонової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі №804/6275/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002622205 від 16.08.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 21.08.2013 року звернувся до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013 року № 0002622205.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Придніпровський ремонтно-механічний завод» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 01528536), зареєстрований 11.04.1997 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, знаходиться на обліку у Лівобережній ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с. 10-12 т.1).

Відповідач - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

В період з 24.07.2013 року по 25.07.2013 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» під час здійснення взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арматек Україна» за період лютий, березень 2013 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки 26.07.2013 року складений акт № 2251/01528536 (а.с.22-3 т.1). Згідно висновків вказаного акту, податковим органом встановлені порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 474261,00 грн..

На підставі акту перевірки податковим органом 16.08.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002622205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 474261,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції 237130,50 грн. (а.с.38).

Вказане податкове повідомлення рішення і оскаржує позивач.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем на підтвердження реальності виконання договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арматек Україна» надані копії: договору, специфікацій, акти виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, картки рахунка 631 за період з 01.01.2014 року по 30.01.2014 року, платіжні доручення, однак вони не можуть підтвердити реальність надання товарів та послуг контрагентом зазначеними в акті перевірки. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Арматек Україна» фізичних можливостей виконати поставки товару, зазначеного в акті перевірки з огляду на те, що у нього відсутні приміщення для зберігання товарів, фізичні та технічні можливості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст.9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (замовник) було укладено з ТОВ «Арматек Україна» (постачальник) договір поставки № 6/2/7-2011 від 18.01.2011 року виробів відповідно до специфікацій. Згідно договору та додатковій угоді від 29.12.2012 року постачальник виконує поставку виробів своїми силами та за свій рахунок на умовах - склад замовника (а.с. 45- 46, 47 т.1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані наступні первинні документи:

- специфікації від 05.02.2013 року, від 11.03.2013 року;

- видаткові накладні від 05.02.2013 року, 14.02.2013 року, 22.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 року, 28.02.2013 року, 26.03.2013 року, 27.03.2013 року, 28.03.2013 року, 29.03.2013 року,

- товарно-транспортні накладні від 05.02.2013 року, 14.02.2013 року,22.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 року, 28.02.2013 року, 26.03.2013 року, 27.03.2013 року, 28.03.2013 року, 29.03.2013 року,

- податкові накладні № 3 від 05.02.2013 року, № 12 від 14.02.2013 року, № 19 від 22.02.2013 року, № 21 - № 23 від 25.02.2013 року, № 25 від 26.02.2013 року, № 26, № 28- № 30 від 27.02.2013 року, № 31- № 33 від 28.02.2013 року, № 21, № 22 від 26.03.2013 року, № 24, № 25 від 27.03.2013 року, № 27 від 28.03.2013 року, № 29 - № 31 від 29.03.2013 року

- прибуткові накладні ( внутрішні - на слад підприємства) від 26.03.2013 року, 27.03.2013 року, 28.03.2013 року, 29.03.2013 року, 05.02.2013 року, 14.02.2013 року, 22.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 року, 28.02.2013 року (а.с. 52 - 117 т.1, а.с. 12-33 т. 4)

Зазначені вище податкові накладні, які у відповідності до норм Податкового кодесу України належать реєстрації, були своєчасно та належним чином зареєстровані, що підтверджується витягом з реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 118 т.1).

Отримані від ТОВ «Арматек Україна» згідно зазначеного вище договору поставки вироби були використані позивачем в процесі своєї господарської діяльності, що підтверджується наступними первинними документами:

- виписки зі звіту по списанню ТМЦ за період з 01.02.2013 року по 30.09.2013 року,

- вимоги на видачу МЦ для використання в виробництві № 00809 від 29.04.2014 року, № 00472 від 28.02.2013 року, № 00533 від 14.03.2013 року, № 00653/1 від 04.04.2013 року, № 00607 від 28.03.2013 року,

- списання ТМЦ у виробництво від 31.03.2013 року , 30.04.2013 року, 31.05.2013 року, від 30.06.2013 року, від 31.07.2013 року, від 31.08.2013 року, 31.10.2013 року, від 28.02.2013 року,

(а.с.138 - 151 т.1, а.с.34 - 76 т. 4, а.с. 165- 170 т.5 )

Позивач в процесі своєї господарської діяльності реалізовував (поставляв, продавав) виготовлену ним продукцію (металеві вироби та т.п.) іншим контрагентам (покупцям, замовникам), що підтверджується наступними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно договору про закупівлю товарів № К105 від 19.02.2013 року з ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (покупець), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (продавець) поставив покупцю товар, зазначений у специфікації - вироби металеві різні інші (запчастини до котельного та загальностанціойного обладнання) з додатковою угодою від 18.10.2013 року (а.с 14 -17 т.3). На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано:

- видаткові накладні від 20.02.2013 року,

- товарно-транспортні накладні від 20.02.2013 року,

- довіреності № 183 від 20.02.2013 року,

- накладні № 16 від 19.02.2013 року, № 14, № 13, № 29 від 20.02.2013 року, № 15, № 18, №17 від 26.02.2013 року, № 155 від 28.02.2013 року, №27 від 20.03.2013 року, № 28 від 21.03.2013 року, № 29, № 50 від 04.04.2013 року, № 57 від 15.04.2013 року, № 60 від 16.04.2013 року (а.с. 18-22 т. 3, а.с.77-84, 94-98, 100 т. 4).

Відповідно договору про закупівлю товарів № 23 від 15.02.2013 року з ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (покупець), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (продавець) поставив покупцю товар, зазначений у специфікації - вентилі, крани, клапани та подібні вироби ( а.с 28 - 31 т.3) . На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано:

- видаткові накладні від 20.03.2013 року, 04.04.2013 року, 21.02.2013 року, 13.03.2013 року, 14.03.2013 року, 26.06.2013 року, 27.06.2013 року, 28.05.2013 року;

- товарно-транспортні накладні від 20.03.2013 року, 04.04.2013 року, 13.03.2013 року, 05.04.2013 року, 26.06.2013 року, 27.06.2013 року;

- довіреності № 254 від 13.03.2013 року, № 311 від 29.03.2013 року, № 146 від 21.02.2013 року, № 120 від 14.03.2013 року,№ 605 від 26.06.2013 року, № 411 від 27.06.2013 року, № 315 від 28.05.2013 року,

- податкові накладні № 46 від 21.02.2013 року, № 17 від 13.03.2013 року, № 19 від 14.03.2013 року, № 29 від 20.03.2013 року, № 17 від 04.04.2013 року, № 72 від 26.06.2013 року, № 78 від 27.06.2013 року, № 37 від28.05.2013 року,

- списання ТМЦ у виробництво від 31.03.2013 року,

- рахунок № 159 від 22.05.2013 року ( а.с. 32- 40 т. 3, а.с. 49 -83 т. 5).

Згідно договору про закупівлю товарів № К90 від 12.02.2013 року з ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (покупець), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (продавець) поставив покупцю товар, зазначений у специфікації - вентилі, крани, клапани та подібні вироби ( а.с 1 - 4 т.5) . На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- видаткові накладні від 19.02.2013 року, 13.03.2013 року, 09.04.2013 року, 05.08.2013 року, 13.11.2013 року,

- товарно-транспортні накладні від 15.02.2013 року, 13.03.2013 року,09.04.2013 року, 13.11.2013 року,

- довіреності № 168 від 15.02.2013 року, № 254 від 13.03.2013 року, № 354 від 08.04.2013 року, № 723 від 05.08.2013 року, № 1029 від 12.11.2013 року,

- податкові накладні № 37 від 19.02.2013 року, № 16 від 13.03.2013 року, № 28 від 09.04.2013 року, № 7 від 05.08.2013 року, № 21 від 13.11.2013 року ( а.с. 5 - 26 т. 5).

Відповідно договору про закупівлю товарів № 3 39 від 15.02.2013 року з ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (покупець), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (продавець) поставив покупцю товар, зазначений у специфікації - вентилі, крани, клапани та подібні вироби ( а.с 27-29 т.5). На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- видаткові накладні від 20.02.2013 року, 14.03.2013 року, 14.06.2013 року, 24.10.2013року,

- товарно-транспортні накладні від 20.02.2013 року, 14.03.2013 року, 14.06.2013 року,

- довіреності № 71 від 20.02.2013 року, № 121 від 14.03.2013 року, № 365 від 13.06.2013 року, № 762 від 23.10.2013 року,

- податкові накладні № 40 від 20.02.2013 року, № 18 від 14.03.2013 року, № 34 від 14.06.2013 року, №39 від 24.10.2013 року ( а.с. 5 - 44 т. 5).

Згідно договору № 2/402011 від 01.01.2011 року з Концерном «СоюзЕнерго» (замовник), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (виготівник) виготував, укомплектував та поставив замовнику вироби, зазначені у специфікації - вироби металеві різні інші (запчастини до котельного та загальностанціойного обладнання) з додатковою угодою від 31.12.2012 року ( а.с 23-25 т.3) . На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- видаткові накладні від 18.03.2013 року,

- довіреності № 031803 від 18.03.2013 року,

- накладні № 19 від 13.03.2013 року, № 20 від 13.03.2013 року, № 21 -№ 25 від 14.03.2013 року, № 26 від 15.03.2013 року,№ 34 від 16.04.2013 року, № 40 від 07.05.2013 року, № 44, № 49 від 15.04.2013 року (а.с. 26- 27 т. 3, а.с. 85-93, 99, 101 - 130 т. 4).

Відповідно договору поставки № 14/4-2013 від 03.01.2013 року з Концерном «СоюзЕнерго» (замовник), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (постачальник) зобов'язався поставити продукцію та обладнання виробничо- технічного призначення згідно специфікацій з додатковою угодою від 05.08.2013 року (а.с 131-133 т.4) . На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- специфікації від 03.04.2013 року, 19.04.2013 року, 30.04.2013 року, 07.05.2013 року, 13.05.2013 року, 14.05.2013 року, 06.09.2013 року, 04.09.2013 року, 16.09.2013 року, 11.03.2013 року,

- видаткові накладні від 22.04.2013 року, 13.05.2013 року, 16.05.2013 року, 24.05.2013 року, 03.06.2013 року,13.06.2013 року, 19.06.2013 року, 21.09.2013 року, 04.09.2013 року, 16.08.2013 року, 18.06.2013 року,

- довіреності № 042203 від 22.04.2013 року, № 051311 від 13.05.2013 року, №051617 від 16.05.2013 року, № 052204 від 22.05.2013 року, № 060302 від 03.06.2013 року, № 061312 від 13.06.2013 року, № 061903 від 19.06.2013 року, № 082015 від 20.08.2013 року, № 090308 від 03.09.2013 року, № 081603 від 16.08.2013 року, № 061702 від 17.06.2013 року,

- податкові накладні № 52 від 22.04.2013 року, № 5 від 13.05.2013 року, № 11 від 16.05.2013 року, № 34 від 24.05.2013 року, № 4 від 03.06.2013 року, № 28 від 13.06.2013 року, № 53 від 19.03.2013 року, № 32 від 21.08.2013 року, № 11 від 04.09.2013 року, № 28 від 16.08.2013 року, № 46 від 18.06.2013 року,

- товарно-транспортні накладні від 04.09.2013 року

(а.с.134-170 т. 4, а.с. 97 - 99, 232- 238 т.5).

Згідно договору поставки №2/4-2013 від 01.01.2011 року з Концерном «СоюзЕнерго» (замовник), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (постачальник) зобов'язався поставити продукцію та обладнання виробничо- технічного призначення згідно специфікацій з додатковою угодою від 31.12.2013 року ( а.с 171-173 т.4) . На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- рахунки-фактури № 212 від 21.06.2013 року, № 240 від 05.07.2013 року, № 281 від 01.08.2013 року, № 363 від 30.09.2013 року, № 387/1 від 04.11.2013 року, № 266 від 09.07.2013 року,

- видаткові накладні від 21.06.2013 року, 05.07.2013 року, 08.07.2013 року, 29.07.2013 року, 06.08.2013 року, 03.10.2013 року, 29.10.2013 року, 04.11.2013 року,

- довіреності № 062107 від 21.06.2013 року, № 070503 від 05.07.2013 року, №070804 від 08.07.2013 року, № 072904 від 29.07.2013 року, № 080601 від 06.08.2013 року, №093004 від 30.09.2013 року, № 102407 від 24.10.2013 року, № 110402 від 04.11.2013 року,

- податкові накладні № 68 від 21.06.2013 року, № 10 від 05.07.2013 року, № 13 від 08.07.2013 року, № 59 від 29.07.2013 року, № 13 від 06.08.2013 року, № 7 від 03.10.2013 року, № 49 від 28.10.2013 року, № 6 від 04.11.2013 року, товарно-транспортні накладні від 28.10.2013 року, 04.11.2013 року ( а.с. 174- 207 т. 4).

Відповідно договору поставки № 44/4-2013 від 01.06.2013 року з Концерном «СоюзЕнерго» (замовник), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (виготовувач) зобов'язався виготовити, укомплектувати та поставити продукцію та вироби згідно специфікацій з додатковою угодою від 03.02.2011 року, 11.05.2011 року, 31.12.2012 року (а.с 208-212 т.4). На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- спеціфікації від 16.10.2013, 14.01.2013 року, 18.02.2013 року,

- видаткові накладні від 05.02.2013 року, 18.03.2013 року, 22.03.2013 року,

- довіреності № 020511 від 05.02.2013 року, № 031803 від 18.03.2013 року, №032202 від 22.03.2013 року,

- податкові накладні № 27 від 31.01.2013 року, № 4 від 01.02.2013 року, № 23 від 14.03.2013 року, № 27 від 18.03.2013 року, № 37 від 22.03.2013 року (а.с. 213 -227 т. 4).

Згідно контракту № 5/4-2013 від 26.06.2012 року з ТОО «Карекспорт» (покупець), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (продавець) зобов'язався поставити продукцію згідно специфікацій (а.с 228-229 т.4). На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- спеціфікації від 31.05.2013, 09.09.2013 року,

- митні декларації від 28.09.2013 року, 09.09.2013 року, 30.06.2013 року, 01.06.2013 року,

- міжнародні товарно-транспортні накладні від 18.09.2013 року, 20.06.2013 року

- податкові накладні № 45 від 18.09.2013 року, № 65 від 20.06.2013 року,

(а.с. 230 - 244 т. 4).

Згідно контракту № 66/4-2012 від 20.07.2012 року з ТОВ «Транзит-Белгород» (покупець), ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (продавець) зобов'язався поставити товар згідно специфікацій з додатковою угодою від 03.02.2011 року, 11.05.2011 року, 31.12.2012 року (а.с 83-84 т.5). На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано :

- спеціфікації від 12.03.2013, 08.05.2013 року, 15.05.2013 року, 29.05.2013 року, 11.06.2013 року, 04.07.2013 року, 22.07.2013 року, 05.08.2013 року,

- митні декларації від 26.02.2013 року, 22.03.2013 року, 23.05.2013 року, 08.06.2013 року, 14.06.2013 року, 24.06.2013 року, 15.07.2013 року, 19.07.2013 року, 02.08.2013 року, 16.08.2013 року,

- міжнародні товарно-транспортні накладні від 26.02.2013 року, 22.03.2013 року, 23.05.2013 року, 27.05.2013 року, 29.05.2013 року, 04.06.2013 року, 14.06.2013 року, 05.07.2013 року, 09.07.2013 року, 23.07.2013 року,

- податкові накладні №38 від 22.03.2013 року, №30 від 23.05.2013 року, №42 від 29.05.2013 року, №7 від 04.06.2013 року, №40 від 14.06.2013 року, №12 від 06.08.2013року,

- видаткові накладні від 06.08.2013 року ( а.с. 85 - 96, а.с. 100 - 152 т. 5).

Крім того, у позивача були разові господарські операції з наступними контрагентами (замовниками, покупцями), виконання яких підтверджується належними первинними документами: ТОВ « Утилита» (а.с. 171, 239-244 т. 5), ТОВ ПК «Перспектива» (а.с. 172, 173, 219 -229 т. 5), ТОВ «ДВ нефтегазодобувна компанія» (а.с. 175-177, 184 -185, 199-211 т. 5), Литтехмаш (а.с. 178, 179, 212- 218 т. 5), Західенерго (а.с. 180, 191 т. 5, а.с. 1- 22 т. 6), Дніпроенерго ПдТЕС (а.с. 181 т. 5), ТОВ «ДТЕК Востокенерго» (а.с.182 т. 5), Черкассоехимволокно (а.с. 183, 188, 196, 197 т. 5, а.с. 23-31 т. 6), Любимовський кар'єр (а.с. 189 т. 5, а.с 66-72 т. 6), ТОВ «Азовська літейна компанія» (а.с. 192, 193 т. 5, а.с. 37, 56 - 65 т. 6), ТОВ «Євро-Реконструкція» (а.с. 194, 195 т. 5 а.с. 46 -55 т. 6), ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» ( а.с 38 - 45 т. 6).

Суму податку на додану вартість ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» включило до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість у відповідному періоді.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських опреацій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Апелянтом не спростовано того факту, що всі податкові накладні, видані позивачем та його контрагентами, були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його.

Отже, ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» включило до податкового кредиту з податку на додану вартість кошти за договорами, укладеними з ТОВ «Арматек України», відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товару (послуг), що підтверджено податковою накладною).

Таким чином, весь обсяг документів, наданих позивачем при перевірці, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що сплачені на виконання угод.

Посилання представника податкового органу в судовому засіданні апеляційної інстанції на ту обставину, що позивачем лише в судовому засіданні надані первинні документи на підтвердження використання в своїй господарській діяльності виробів, отриманих від контрагента ТОВ «Арматек Україна», а тому вказані документи не можуть бути належними доказами по справі, оскільки при перевірці не надавались, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК України, відповідно до якого у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складенні такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Далі, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції крім того, послався на висновки акту перевірки Новомосковської об'єднаної податкової інспекції від 15.07.2013 року № 257/221/33580143, в якому зазначено про відсутність фізичних та технічних можливостей у ТОВ «Арматек Україна» здійснити поставку контрагентам товарів. У зв'язку з вказаним суд першої інстанції погодився з висновком Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо нереальності здійснення господарських операцій між ПАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» та ТОВ «Арматек Україна».

Колегія суддів критично оцінює вказане посилання податкового органу та суду першої інстанції та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Арматек України» є юридичною особою, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ - код 33508143, дата видачі витягу 21.02.2013 року, довідки з ЄДРПОУ 25.02.2013 року (а.с. 153, 154 т.1), статутом підприємства ( а.с. 155 -173 т.1), фінансовими звітами від 01.01.2013 року та від 01.07.2013 року (а.с. 174-177 т.1), наказом про затвердження штатного розпису на 2013 рік в кількості 13 штатних одиниць (а.с. 178 - 179 т.1), договорами оренди приміщень № 2 від 21.02.2013 року на приміщення площею 16 кв. м, та № 26-С від 03.01.2012 року на приміщення площею 80 кв.м, актами прийому-передачі вказаних приміщень (а.с. 180-183 т. 1), договіром № 27-П від 03.01.2012 року на перевозку грузів (а.с. 184 т.1).

Крім того, апелянтом не спростовано того факту, що контрагенти позивача, в тому числі ТОВ «Арматек України», на час виникнення спірних відношень та до теперішнього часу зареєстровані як платники податків, в тому числі й ПДВ, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали.

Податковий орган в акті перевірки дійшов висновку про відсутність реальності господарських операції між позивачем та його контрагентом.

Проте, відповідачем а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу в підтвердження вказаних висновків, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Посилання апелянта на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні як першої так й апеляційної інстанцій.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи та апеляційній скарзі відповідача відсутні будь - які докази наявності обвинувального вироку в кримінальній справі або відомостей щодо визнання в судовому порядку угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом нікчемною або недійсною.

Таким чином, податковим органом без належних доказів та підстав в акті перевірки позивача зазначено про відсутність реальності робіт (послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом, що є тільки припущенням. Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002622205 від 16.08.2013 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому належить скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі №804/6275/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі №804/6275/15 скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережнї міжрайонної державної податкової інспекції № 0002622205 від 16.08.2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 28 вересня 2015 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак