Постанова № 51655650, 28.09.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа № 906/280/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства "Ружинський Райагрохім" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.07.15 р.

у справі № 906/280/14 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Приватного акціонерного товариства "Ружинський Райагрохім"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"

Приватного акціонерного товариства "Баранівський райагрохім"

ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 1 801 713,48 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Ноцик А.І. (довіреність № 09-32/126 від 12.03.2015 року;

відповідача - Боднар М.М. (довіреність від 23.06.2015 року);

третіх осіб - не з'явились.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.07.2015 року у справі № 906/280/14 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Приватного акціонерного товариства "Ружинський Райагрохім" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005", Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур", Приватного акціонерного товариства "Баранівський райагрохім", ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 1 801 713,48 грн. задоволено.

В рахунок погашення заборгованості Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" по Кредитному договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №09-1459/2-1 від 13.07.2007 перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в загальній сумі 232255,15дол. США, з яких: борг по тілу кредиту - 182 370,88дол. США, борг по процентах - 48832,88дол. США, пеня за простроченим кредитом - 1 051,39дол. США) звернуто стягнення на предмети іпотеки:

- за Іпотечним договором №09-1461/3-1 від 13.07.2007, належний майновому поручителю (Іпотекодавцю) Приватному акціонерному товариству "Ружинський Райагрохім", а саме:

- цілісний майновий комплекс, загальною площею 2072,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з:

- адміністративний будинок, позначений на плані літерою А-1, площею 144,7 кв.м.;

- гараж, позначений на плані літерою Б-1, площею 69,6 кв.м;

- гараж, позначений на плані літерою Г-1, площею 528,7 кв.м;

- вбиральня, позначена на плані літерою В-1, площею 6,5 кв.м;

- гараж-котельня, позначена на плані літерою Д-1, площею 41,9 кв.м;

- прохідна, позначена на плані літерою Е-1, площею 11,8 кв.м;

- тракторна майстерня, позначена на плані літерою Є-1, площею 1269,6 кв.м;

- та за Іпотечним договором №09-1460/3-1 від 13.07.2007, належний майновому поручителю (Іпотекодавцю) Приватному акціонерному товариству "Ружинський Райагрохім", а саме:

комплекс - п'ять об'єктів згідно переліку, визначеного в Додатку до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, загальною площею 1515,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- вагова, позначена на плані літерою А-1, площею 37,4 кв.м;

- службова побутова будівля, позначена на плані літерою Б-1, площею 58,1 кв.м;

- склад № 1, позначений на плані літерою В-1, площею 519,3 кв.м;

- склад № 2, позначений на плані літерою Г-1, площею 892,8 кв.м;

- операторська будівля, позначена на плані літерою Д-1, площею 7,5 кв.м.

Визначено спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною предмета іпотеки (згідно висновку експертна оцінка станом на 29.04.2015):

- комплексу нежилих приміщень загальною площею 1515,10 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, яка становить 402 426,00 грн., в тому числі ПДВ 80485,20 грн.;

- комплексу нежилих приміщень, загальною площею 2072,80 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яка становить 711 564,00 грн., в тому числі ПДВ 142 312,80 грн.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ружинський райагрохім" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 39 669,86 грн. судового збору та 11 840,00 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області скасувати та прийняти нове рішення з урахуванням результату проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи з визначення ринкової вартості предмета іпотеки.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач (апелянт) при подачі апеляційної скарги звернувся до апеляційного суду з клопотанням про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що висновок судового експерта ОСОБА_4 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №895/14/523/15-25 від 29.05.2015 не відповідає вимогам нормативно-правових актів про оцінку майна та не може бути використаний за призначенням.

Колегія суддів розглянувши вищевказане клопотання не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.42 ГПК України, у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Відповідно до п.п. 15.2 п. 15 постанови пленум Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що при проведенні судової експертизи не було порушено норм, які регламентують порядок призначення і проведення судової експертизи, а висновок судового експерта містить докладний опис проведених досліджень в межах своєї компетенції та має обґрунтовані відповіді, апеляційний суд вважає, що клопотання про призначення повторної судової експертизи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому, посилання апелянта на висновок судового експерта ОСОБА_5 від 04.09.2015 року колегією суддів до уваги не беруться, оскільки даний висновок експерта був зроблений вже після винесення рішення судом першої інстанції, тоді як апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу цього рішення. У відповідності до вимог ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду на момент його винесення.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 13.08.2015 року та п.2 ухвали апеляційного суду від 07.09.2015 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.07.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", банк/позивач) та Підприємством "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" (правонаступником якого є Підприємство "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005", позичальник/третя особа-1) був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №09-1459/2-1 (далі - кредитний договір, т.1, а.с.40-44), згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3 якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4 500 000,00 гривень (ліміт кредитної лінії), або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 4 500 000,00 гривень за курсом, встановленим Національним банком України в день надання коштів, на умовах, передбачених кредитним договором, та встановлено остаточну дату повернення кредиту - дванадцяте липня дві тисячі десятого року. Видача кредиту здійснюється банком траншами на умовах, передбачених п.3.9 кредитного договору. У відповідності до п.3.9 кредитного договору зобов'язання банку з надання кредиту позичальнику виникають:

- в сумі 3 050,0 тис. грн. - після укладення цього договору, іпотечного договору нежитлової будівлі, що належить майновому поручителю ТОВ "Шакур", заставною вартістю 2 000 000,00 грн. та іпотечного договору двох майнових комплексів, що належать майновому поручителю ВАТ "Ружинський райагрохім", заставною вартістю 1 850 000,00 грн.;

- в сумі 1 450,0 тис. грн. - після передачі майновим поручителем ВАТ "Баранівський райагрохім" в іпотеку Банку нежитлових будівель, що належать майновому поручителю ВАТ "Баранівський райагрохім", заставною вартістю 1 850 000,00 грн.

Кредит надавався на поповнення обігових коштів для придбання товару.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору, остаточне повернення позичальником отриманих сум кредиту та одночасне зменшення максимального обсягу кредитної лінії здійснюється за наступним графіком:

- 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) грн. або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 1 700 000,00 грн. за курсом, встановленим Національним банком України в день повернення коштів - не пізніше "20" травня 2010 року;

- 2 000 000,00 (два мільйони) грн. або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 грн. за курсом, встановленим Національним банком України в день повернення коштів - не пізніше "21" червня 2010 року;

- 800 000,00 грн. або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн. за курсом, встановленим Національним банком України в день повернення коштів - не пізніше "12" липня 2010 року.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту неодноразово змінювалася і договором №20-31/86/2-1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлена - 31.07.2013 року.

Згідно Договору про внесення змін та доповнень № 1040 від 24.06.2011 року до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 від 13.07.2007 по тексту кредитного договору замінено назви ЗАТ "Баранівський райагрохім", ЗАТ "Ружинський райагрохім" замінено на назви ПАТ "Баранівський райагрохім" та ПАТ "Ружинський райагрохім"; змінено дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту на 31.07.2013р., змінено графік погашення заборгованості; зменшено розмір процентів за користування кредитом до 20 процентів річних за кредитом, наданим у національній валюті України, до 13 процентів річних за кредитом, наданим у доларах США; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом на рівні 30% річних за кредитом, наданим у національній валюті України, 24% річних за кредитом, наданим у доларах США; передбачено частково в якості забезпечення за кредитними зобов'язаннями позичальника оформити договір поруки фізичної особи ОСОБА_1

Пунктами 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору зобов'язано позичальника своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, неустойки в порядку, передбаченому цим договором.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, по діє у період прострочення та нараховується щоденно (п.5.3 договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору, 13.07.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (позивач/іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Ружинський райагрохім" (відповідач/іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №09-1460/3-1 (з подальшими змінами та доповненнями) (т.1, а.с.54-57), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А. 13.07.2007 року за реєстровим № 1434, відповідно до п.1.2 якого предметом іпотеки є комплекс - п'ять об'єктів згідно переліку, визначеного в Додатку до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, загальною площею 1515,1кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- вагова, позначена на плані літерою А-1, площею 37,4 кв.м.;

- службова побутова будівля, позначена на плані літерою Б-1, площею 58,1 кв.м.;

- склад № 1, позначений на плані літерою В-1, площею 519,3 кв.м.;

- склад №2, позначений на плані літерою Г-1, площею 892,8 кв.м.;

- операторська будівля, позначена на плані літерою Д-1, площею 7,5 кв.м.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 жовтня 2004 року НОМЕР_1, виданого Виконкомом Зарудинецької сільської ради на підставі рішенні Виконкому Зарудинецької сільської ради від 30 вересня 2004 року №29, зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації 26 жовтня 2004 року, за реєстраційним номером 8086915 (Номер запису: 1098 в книзі: 25), про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації №5196646 від 26.10.2004 року (п.1.3 договору).

Згідно п.3.1.5 договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, зокрема, за невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, за невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту або його частини відповідно до графіку зменшення кредитної лінії, передбаченого п.2.2. кредитного договору, та/або сплати процентів, та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.5.2 договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п.5.2.1 цього договору.

Крім того, 13.07.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (позивач) та Приватним акціонерним товариством "Ружинський райагрохім" (відповідач) був укладений іпотечний договір №09-1461/3-1 (з подальшими змінами та доповненнями) (т.1, а.с.61-63), відповідно до п.1.2 якого предметом іпотеки є цілісний майновий комплекс загальною площею 2072,8кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з:

- адміністративний будинок, позначений на плані літерою А-1, площею 144,7 кв.м.;

- гараж, позначений на плані літерою Б-1, площею 69,6 кв.м.;

- гараж, позначений на плані літерою Г-1, площею 528,7 кв.м.;

- вбиральня, позначена на плані літерою В-1, площею 6,5 кв.м.;

- гараж-котельня, позначена на плані літерою Д-1, площею 41,9 кв.м.;

- прохідна, позначена на плані літерою Е-1, площею 11,8 кв.м.;

- тракторна майстерня, позначена на плані літерою Є-1, площею 1269,6 кв.м.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 січня 2004 року, НОМЕР_2, виданого Виконкомом Ружинської селищної ради на підставі рішення Виконкому Ружинської селищної ради від 27 листопада 2003 року №124, зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації 13 січня 2004 року, за реєстраційним номером 4348396 (Номер запису: 878 в книзі: 25), про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації №2552330 від 13.01.2004 року (п.1.3 договору).

Порядок і підстави звернення на предмет іпотеки аналогічний умовам, викладеним в іпотечному договорі №09-1460/3-1 від 13.07.2007 року.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивач належним чином виконав взяті на себе за кредитним договором зобов'язання та надав позичальнику/третій особі-1 кредитні кошти на потреби, визначені договором (сума видачі кредиту (дол. США) - 5 704 794,80 дол. США; сума видачі кредитних коштів (гривневий еквівалент) - 29 601 136,07 грн.).

Натомість, Підприємство "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" в порушення умов кредитного договору та взятих на себе зобов'язань кредитні кошти в зазначені строки повернув частково, відсотки за їх користуваня сплатив частково.

Оскільки, позичальником порушено умови п.п.2.2, 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, банк, керуючись умовами пункту 4.3.4 кредитного договору, в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку", направив Підприємству "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" та майновим поручителям претензію-вимогу за вихідним №111-1/39/359 від 08.04.2013 про допущені порушення зобов'язань з боку позичальника за кредитним договором та про повне погашення заборгованості по кредиту, нарахованих процентах та пені (т.1, а.с.97-98). В зазначеній претензії банк вимагав сплати заборгованості в термін до 30 квітня 2013 року, в іншому випадку - банк змушений буде звернутися до суду з вимогами про стягнення заборгованості по кредиту та про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З метою захисту порушеного права та інтересу кредитора, банк/позивач в жовтні 2013 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до позичальника - Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" про стягнення заборгованості за кредитним договором №09-1459/2-1 від 13.07.2007р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2014 року у справі №910/20727/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року, позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур", Приватного акціонерного товариства "Ружинський Райагрохім", Приватного акціонерного товариства "Баранівський райагрохім", ОСОБА_1 про стягнення 225 411,42 дол. США задоволено частково. Присуджено до стягнення з Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитом - 182 370,88 дол. США, проценти - 32 662,66 дол. США, пеню за простроченим кредитом - 1 051,39 дол. США та судовий збір - 34 543,34 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.2, а.с.106-110).

Статтею 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судами обох інстанцій та підтверджується розрахунком заборгованості, сума боргу, яка досліджувалась господарським судом м. Києва у справі №910/20727/13, відповідає сумі боргу і періоду нарахування, який зазначений у даній справі, за винятком суми нарахованих процентів за період з 01.02.2013р. по 30.03.2014р., що складає 48 832,88 дол. США згідно заяви позивача від 16.04.2014р. (т.1, а.с.165-166).

Наданий розрахунок заборгованості позичальника перед банком по процентах є вірним та обгрунтованим, відповідає умовам кредитного договору.

Отже, враховуючи преюдиціальне значення рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2014р. у справі №910/20727/13, та заяву позивача від 16.04.2014р., місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що заборгованість підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" по кредитному договору станом на 31 березня 2014 року становить: борг по тілу кредиту - 182 370,88 дол. США, борг по процентах - 48832,88 дол. США, пеня за простроченим кредитом - 1 051,39 дол. США, всього 232 255,15 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 5 113 079,48 грн.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст.11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомою майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ст.39 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч.6 ст.5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Оскільки сторони не узгодили вартість предметів іпотеки, ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.12.2014 року у справі №906/280/14 була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Згідно висновку експерта від 29.05.2015 №895/14/523/15-25 ринкова вартість об'єкта оцінки - предмета іпотеки за іпотечним договором №09-1460/3-1 від 13.07.2007 року (із змінами та доповненнями), а саме: комплексу нежилих приміщень загальною площею 1515,10кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, з урахуванням ПДВ становить: 622,30 м2 х15,98$/м2 х 22,2624грн. + 181041,00грн. = 402 426,00 (чотириста дві тисячі чотириста двадцять шість) грн., в тому числі ПДВ 80 485,21грн. Вартість без урахування ПДВ становить 321 940,80 грн., курс долара НБУ на дату оцінки 29.04.2015 - 22,2624грн.

Ринкова вартість об'єкту оцінки - предмета іпотеки за іпотечним договором №09-1461/3-1 від 13.07.2007 року (із змінами та доповненнями), а саме: комплексу нежилих приміщень, загальною площею 2072,80кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням ПДВ становить 2072,80 м2 х 15,42 $/м2 х 22,2624 грн. = 711 564,00 (сімсот одинадцять тисяч п"ятсот шістдесят чотири) грн., в тому числі ПДВ 142 312,80грн. Вартість без урахування ПДВ становить 569 251,20грн., курс долара НБУ на дату оцінки 29.04.2015 - 22,2624 грн. (т.5, а.с.102-125).

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (ст.41 Закону України "Про іпотеку").

Зважаючи на те, що ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду відповідач доказів, які спростовували б доводи позивача щодо наявності заборгованості позичальника/третьої особи-1 перед позивачем не надав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач, відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", умов договорів іпотеки, набув право звернути стягнення на предмети іпотеки, які належать відповідачеві, для задоволення своїх вимог в сумі 232 255,15 дол. США, з яких: борг по тілу кредиту - 182 370,88 дол. США, борг по процентах - 48 832,88 дол. США, пеня за простроченим кредитом - 1 051,39 дол. США шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною предмета іпотеки, встановленої висновком від 29.05.2015 №895/14/523/15-25 судової будівельно-технічної експертизи у справі №906/280/14 станом на 29.04.2015р.

При цьому, посилання скаржника на сплив строку позовної давності до заявлених позовних вимог колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України).

Так, пунктом 6.9 кредитного договору, пунктами 7.9 іпотечних договорів від 13.07.2007 року №09-1460/3-1 та №09-1461/3-1 сторонами встановлено строк позовної давності у 10 років.

06.03.2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (позивач) та Підприємством "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" (третя особа-1) був укладений договір №20-31/86/2-1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, яким сторони п.2.2 кредитного договору виклали в наступній редакції: "Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 31.07.2013 року". Крім того, сторони визначили графік повернення позичальником отриманих сум кредиту (т.1, а.с.53).

Отже, строк позовної давності згідно умов договорів спливає 31.07.2023 року.

Також безпідставними є посилання скаржника на невідповідність розміру заборгованості позивача перед третьою особою-1, оскільки розмір заборгованості Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" підтверджується розрахунком заборгованості, рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2014 року у справі №910/20727/13 та не потребує доказуванню в силу ст. 35 ГПК України. Крім того, як вбачається з позовної заяви вимоги банку до відповідача стосуються лише заборгованості в доларах США, заборгованість по гривневому траншу (кредиту) банком до стягнення не заявлялась.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ружинський Райагрохім" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 20.07.2015 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.