Рішення № 51655098, 24.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р.Справа № 922/4464/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (ТОВ "НВП "Укрізол"), м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (дов. б/н від 22.09.2015 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2015 року позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (ТОВ "НВП "Укрізол") звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (відповідача) визнати за позивачем кредиторські вимоги на суму 408379,04 гривень, включити позивача до реєстру конкурсних кредиторів та визнати позивача конкурсним кредитором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02 вересня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2015 року було відкладено розгляд справи на 24 вересня 2015 року.

Позивач у судовому засіданні 24 вересня 2015 року позов підтримував, змін не мав.

У призначене судове засідання 24 вересня 2015 року представник відповідача не зявився, витребуваних судом документів не надав, про дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, на підставі ст.75 ГПК України, без участі відповідача.

Отже, суд, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наступними документами:

- накладна №РH-0000201 від 17.09.2013 р.;

- накладна №РH-0000221 від 15.06.2012 р.;

- накладна №РH-0000147 від 13.07.2012 р.;

- накладна №РH-0000131 від 26.06.2012 р.;

- накладна №РH-0000132 від 26.06.2012 р.;

- накладна №РH-0000133 від 26.06.2012 р.;

- накладна №РH-0000136 від 02.07.2012 р.;

- накладна №РH-0000129 від 26.06.2012 р.;

- накладна №РH-0000118 від 13.06.2012 р.;

- накладна №РH-0000167 від 13.08.2012 р.;

- накладна №РH-0000127 від 26.06.2012 р.;

- довіреностями на отримання ТМЦ та транспортними накладними.

Позивачем були надіслані претензії щодо оплати поставленого товару, на які відповідач надавав відповіді, обіцяючи розрахуватись за відповідними графіками.

В результаті несплати вартості частини поставленого товару у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 408379,04 гривень.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-2 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Як вже було зазначено вище, між сторонами за договором поставки існували правовідносини з купівлі-продажу (поставки) за накладними.

Отже, обставини щодо поставки товару, можуть підтверджуватися первинними документами в розумінні вищезазначених положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні складеними при виконанні певної господарської операції.

Видатковими накладними, фактично засвідчено приймання передачу сторонами певного товару за договором, його найменування, кількість, вартість та інші необхідні реквізити.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання по поставці товару виконав у повному обсязі згідно з умовами договору, повернень товару або претензій щодо кількості та якості товару від відповідача не надходило.

В інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено: "Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобовязання по поставці товару належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідач, в свою чергу, зобовязання за спірним договором виконав частково, за поставлену продукцію в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим, на час подання позову до суду, утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 408379,04 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Судом встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2014 року по справі № 922/4856/14 ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» з вказаної дати визнано банкрутом і відносно нього розпочато ліквідаційну процедуру. На офіційному сайті Вищого господарського суду України розміщено відповідне повідомлення №12389.

Станом на день звернення позивача з даним позовом, сторони не надали до суду затверджений ліквідаційний баланс боржника, а тому справа розглядається за приписами ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Позивач зазначає, що йому нещодавно стало відомо про відкриття процедури банкротства відповідача.

Відповідач не надав до суду доказів належного повідомлення позивача відповідно до приписів ч.4 ст. 6 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-ЗУ про банкрутство).

Відповідно до ч.4 ст.6 ЗУ про банкрутство Загальні збори кредиторів скликаються боржником шляхом письмового повідомлення усіх кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.

Боржник повинен розмістити оголошення про проведення загальних зборів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.

За приписами ч.ч.1, 4 ст.23 ЗУ про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Відповідно до приписів статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст.105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

З моменту призначення комісії, до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно зі ст.110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до ст.111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк до 13.01.2015 р. на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника через недодерження відповідачем приписів ч.4 ст. 6 ЗУ про банкрутство щодо належного повідомлення, хоча останній знав про свою заборгованість перед позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.ст.41, 129 Конституції України, ст.ст.112, 202, 509, 225, 525, 530, 612, 629, 1060 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (код 36640096, 49070, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова,54) кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (код 31645482, 61034, м.Харків, вул.Полтавський шлях,188а) на суму 408379,04 гривень.

Включити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (код 36640096, 49070, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова,54) до реєстру конкурсних кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування".

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (код 31645482, 61034, м.Харків, вул.Полтавський шлях,188а) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (код 36640096, 49070, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова,54; р/р №26002060366871 в ПАТ КБ "Приватбанк" м.Дніпропетровськ, МФО 305299) 1218,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_3